Справа № 574/173/21
Провадження № 3/574/81/2021
29 квітня 2021 року м. Буринь
Суддя Буринського районного суду Сумської області Куцан В.М., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ст.130 ч.1
08.02.2021 року, о 7 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 , по вулиці Незалежності в місті Буринь Сумської області, керував автомобілем ВАЗ-210994, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота), від проходження в установленому порядку огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.п.2,5 ПДР України.
ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, надавши клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відбуттям 29.04.2021 року на стаціонарне лікування в кардіологічне відділення Сумської обласної клінічної лікарні з діагнозом «К05-Порушення серцевого ритму» за направленням лікаря.
Вирішуючи вказане клопотання суддя зважає на таке.
За змістом ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною першою статті 268 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно до ч.1 ст.277 цього Кодексу справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Справа про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 надійшла до Буринського районного суду 12.03.2021 року та була призначена до розгляду 26.03.2021 року, тобто в межах строків встановлених законом.
25.03.2021 року від ОСОБА_1 надійшло письмове клопотання про відкладення судового розгляду у зв'язку з його перебуванням на консультації лікаря гастроентеролога з діагнозом виразка дванадцятипалої кишки (а.с.14,15).
Розгляд справи було відкладено на 16.04.2021 року, який також не відбувся через надходження від ОСОБА_1 письмового клопотання про його відкладення, оскільки він перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Буринська лікарня ім. проф.М.П. Новаченка» (а.с.28-30).
Суддею було призначено нову дату розгляду справи - 29.04.2021 року, однак і цього разу від ОСОБА_1 надійшло чергове клопотання про його відкладення через необхідність його госпіталізації до кардіологічного відділення (а.с.34-36).
Між тим, надані до суду документи не містять медичних протипоказань щодо участі останнього в судовому засіданні через його особливий хворобливий стан.
При цьому, даючи оцінку обставинам неявки ОСОБА_1 суддя вважає, що вона має систематичний характер і дії останнього свідчать про його недобросовісну поведінку шляхом зловживання своїм правом, яка направлена на затягування розгляду справи з метою закінчення строків накладення адміністративного стягнення (враховуючи, що правопорушення мало місце 08.02.2021 року, тобто до набрання чинності змін внесених до ст.38 КУпАП).
Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст.9 Конституції України, ст.19 ЗУ «Про міжнародні договори України», ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерела права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст.6 §1 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення від 12.07.2001 у справі «Ганс-Адамс II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
В своєму рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» (Uniуn Alimentaria Sanders S.A. v. Spain), ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З врахуванням наведеного суддя прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тим більше, що останній виклав свої письмові заперечення по суті справи у клопотанні, що надійшло до суду 09.03.2021 року.
В даному клопотанні ОСОБА_1 фактично надав свої письмові пояснення по суті справи. Зокрема, останній підтвердив, що 08.02.2021 року, о 7 год.15хв. керував автомобілем ВАЗ-210994, номерний знак НОМЕР_1 в м. Буринь по вулиці Незалежності. Неподалік магазину «Каскад» його зупинили працівники поліції, які не поінформували про причину його зупинки. Коли він вийшов з автомобіля, працівник поліції ОСОБА_2 повідомив, що він має ознаки сп'яніння. Він погодився пройти огляд на місця за допомогою алкотестеру, але ОСОБА_2 відразу почав складати адмінпротокол, не провівши відповідний огляд на місці та не запропонувавши пройти такий огляд в медичній установі. Після складання протоколу його дали підписати свідкам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підписали його не ознайомившись. Після цього його відпустили і він відразу поїхав до Буринської ЦРЛ з метою самостійно пройти огляд, звернувшись у приймальне відділення. Коли прийшов лікар, він запросив надати направлення від працівника поліції для проходження огляду на стан сп'яніння. Оскільки такого направлення не було, огляд відносно нього не провели. Вважав, що працівниками поліції порушено встановлений порядок направлення водіїв на огляд на стан сп'яніння, а сам огляд вони не проводили (а.с.9-11).
Перевіривши аргументи особи яка притягується до адміністративної відповідальності, вислухавши пояснення свідків та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за вищевикладених обставин повністю доведена в судовому засіданні.
Зокрема, в судовому засіданні працівник поліції Патай В.П., який склав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, пояснив, що він ніс службу у складі поліцейського патруля вранці 08.02.2021 року. Вони помітили, що автомобіль ВАЗ-210994 не зупинився на знак стоп перед залізничним переїздом неподалік АЗС в м. Буринь, рухаючись в напрямку центру міста. Після зупинки вказаного транспортного засобу було встановлено, що ним керує ОСОБА_1 , в якого він помітив ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, млява мова та почервоніння очей. Запросивши двох свідків, вони запропонували пройти йому огляд на стан сп'яніння на місці, а коли той відмовився - запропонували проти медичний огляд . ОСОБА_1 відмовився від його проходження у присутності свідків. Останній також відмовився від отримання копії протоколу.
Свідок ОСОБА_3 показав, що вранці 08.02.2021 року коли він їхав автомобілем по вул. Незалежності в м. Буринь, його зупинили працівники поліції і запросили бути свідком при огляді на стан сп'яніння водія ОСОБА_1 .. Другий свідок - водій «хлібовоза», прізвище не пам'ятає, також був зупинений для участі в огляді. В їх присутності поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою технічного приладу, але той відмовився. Після цього йому повідомили про необхідність огляду в медичному закладі, але той знову відмовився.
Надаючи оцінку показам свідка ОСОБА_3 суд вважає їх достовірними, оскільки вони не викликають обґрунтованих сумнівів та узгоджуються з іншими доказам дослідженими суддею.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 08.02.2021 року, о 7 год. 15 хв., по вулиці Незалежності в м. Буринь, керував автомобілем ВАЗ-210994, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота), від проходження в установленому порядку огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.п.2,5 ПДР України (а.с.1).
Вказаний протокол складений уповноваженою собою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а тому суддя визнає його належним і допустим доказом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно до п.п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних засобів чи токсичних речовин.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння та оформлення результатів такого огляду визначена «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (зареєстрована за № 1413/27858 11.11.2015), з системного аналізу якої вбачається, що огляд на стан сп'яніння поліцейським проводиться на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП.
Згідно п.3 Розділу І вищевказаної Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є, в тому числі, запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; виражене тремтіння пальців, поведінка, що не відповідає обстановці; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.
Аргументи ОСОБА_1 про порушення працівниками поліції встановленої процедури огляду є голослівними та не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_3 , який підтвердив в судовому засіданні, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп'яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі.
Суддя надає перевагу саме показам свідка ОСОБА_3 , які є логічними, послідовними та узгоджуються із його ж письмовими поясненнями, що були надані працівникам поліції при складанні протоколу (а.с.3).
Доводи ОСОБА_1 про необхідність допиту в якості свідка ОСОБА_5 та медичної сестри Буринської ЦРЛ (ідентифікувати яку суддя неспроможний через не повідомлення останнім її прізвищя, імені та по батькові) суддя вважає непереконливими, оскільки останнім не наведено обґрунтованих аргументів щоб прийти до висновку про належність цих пояснень для встановлення фактичних обставин справи. При цьому суддя звертає увагу, що ОСОБА_1 не скористався своїм правом надання письмових пояснень при складанні відносно нього працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення, де також міг висловити свої заперечення.
Таким чином, аналізуючи зазначені положення нормативних актів та оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, суддя вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою для того, щоб покласти в основу цієї постанови щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за вищевикладених обставин.
За таких обставин, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 доведена в судовому засіданні і його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 130 КУпАП, так як він керував транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вирішуючи питання застосування у часі закону про адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП суддя зважає на таке.
На день вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 діяли положення ст.130 КУпАП в редакції, яка передбачала адміністративне стягнення за дії, встановлені ч.1 ст.130 КУпАП - у виді штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Законом України від 16.02.2021 року №1231-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», який набрав чинності 17.03.2021 року, юридичну відповідальність за ст.130 КУпАП було посилено.
Зокрема, частина перша цієї статті передбачає покарання на водіїв у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
За змістом ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Оскільки правопорушення ОСОБА_1 було вчинено до 17.03.2021 року, адміністративне стягнення повинно бути накладено у розмірі, встановленому законом на час його вчинення.
При накладенні стягнення, у відповідності до ст.33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
ОСОБА_1 не працює, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність не вбачається.
З огляду на вказане, вважаю, що з метою виховання порушника і запобіганню вчинення ним нових порушень, його необхідно піддати адміністративному стягненню передбаченому законом у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.
Керуючись ст.ст.283-285 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь спеціального фонду Державного бюджету 454 гривні судового бору.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.М.Куцан