Єдиний унікальний номер справи № 361/6730/20 Головуючий у суді першої інстанції: Селезньова Т.В.,
Апеляційне провадження № 33/824/1865/2021 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П.
01 квітня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Коцюрби О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2020 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 2 ст. 212-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення від 29 вересня 2020 року, серія АПР18 №209892, серії АПР18 № 209800, серії АПР18 № 209799, серії АПР18 № 209798, серії АПР18 № 638251, ОСОБА_1 29 вересня 2020 року о 12 год. 40 хв. по вул. Я.Мудрого, 88, в м. Бровари Київської області, о 12 год. 50 хв. по вул. Грушевського, 3-Б, в м. Бровари Київської області, о 13 год. 00 хв. по вул. Грушевського, 3-А, в м. Бровари Київської області, о 13 год. 20 хв. по вул. Грушевського, 1-Б, в м. Бровари Київської області, о 13 год. 40 хв. по вул. Голуба, 5-Б, в м. Бровари Київської області, на під'їздах вказаних будинків, під час виборчого процесу здійснював розклейку друкованих матеріалів передвиборної агітації (від депутата ОСОБА_2 ), які не містили відомості про установи, що здійснили друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за їх випуск.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212-13 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн.
Стягнуто судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просив постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2020 року скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначив, що суд всебічно не дослідив матеріали справи, не встановив, чи є в його діях склад адміністративного правопорушення.
Вказав, що під час розгляду справи суд першої інстанції порушив норми процесуального права, не повідомивши особу, що притягується до відповідальності, належним чином про час та місце розгляду справи.
Стверджує, що внаслідок неналежного повідомлення про розгляд справи не зміг пояснити суду обставини справи.
Також, апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду. Клопотання мотивоване тим, що його не повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції, копію постанови своєчасно не отримав.
Клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова винесена 03 листопада 2020 року, а апеляційна скарга на неї подана 16 березня 2021 року, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Апеляційний суд вважає, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки розгляд справи 03 листопада 2020 року відбувся без участі ОСОБА_1 , докази отримання апелянтом копії постанови у матеріалах справи відсутні.
При цьому, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази обізнаності ОСОБА_1 про розгляд справи в суді першої інстанції.
За таких обставин, причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови є поважними.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Сімутін Р.В. апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 212-13 КУпАП, Броварський міськрайонний суд Київської області своє рішення обґрунтовував тим, що його вина у вчиненні правопорушення є доведеною та підтверджується долученими до протоколу доказами у їх сукупності.
З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується з наступних підстав.
Положеннями частини другої статті 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
З матеріалів справи та протоколів про адміністративне правопорушення від 29 вересня 2020 року, серія АПР18 №209892, серії АПР18 № 209800, серії АПР18 № 209799, серії АПР18 № 209798, серії АПР18 № 638251, ОСОБА_1 29 вересня 2020 року о 12 год. 40 хв. по вул. Я.Мудрого, 88, в м. Бровари Київської області, о 12 год. 50 хв. по вул. Грушевського, 3-Б, в м. Бровари Київської області, о 13 год. 00 хв. по вул. Грушевського, 3-А, в м. Бровари Київської області, о 13 год. 20 хв. по вул. Грушевського, 1-Б, в м. Бровари Київської області, о 13 год. 40 хв. по вул. Голуба, 5-Б, в м. Бровари Київської області вбачається , що на під'їздах вказаних будинків, під час виборчого процесу ОСОБА_1 здійснював розклейку друкованих матеріалів передвиборної агітації (від депутата ОСОБА_2 ), які не містили відомості про установи, що здійснили друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за їх випуск.
Відповідно до ч. 2 ст. 212-13 КУпАП розповсюдження (рознесення, вивішування, роздавання) під час виборчого процесу друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, або у яких така інформація означена неправильно чи неповно, а так само організація такого розповсюдження тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому до протоколів про адміністративні правопорушення не додано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 212-13 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Виборчого кодексу України передвиборна агітація - це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата, партію (організацію партії) - суб'єктів виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.
Зі змісту доданих до протоколів про адміністративне правопорушення копії листівок вбачається, що вони містять інформацію про проведення акції протесту щодо затвердження тарифів по квартплаті та вивезенню сміття.
При цьому, передвиборної агітації в розумінні ч. 1 ст. 51 Виборчого кодексу України вказані листівки не містять.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 2 ст. 212-13 КУпАП не доведена.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, яки встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Суд зауважує, що рішення у справі «Карелін проти Росії» набрало законної сили. Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю з підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП).
При розгляді справи, Броварський міськрайонний суд Київської області вказаних обставин не врахував, не повно та не об'єктивно розглянув справу, не надав належної правової оцінки зібраним по справі доказам та дійшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Допущені порушення вимог закону є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2020 року задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 212-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.
Провадження у справі закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Коцюрба