ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 квітня 2021 року м. Київ № 640/26292/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійною Фонду України у м. Києві № 152362/03 від 12.07.2019 про відмову у зарахуванні періодів роботи з 04.12.1978 по 29.06.1979 у Московському тричі ордена Леніна ордена Жовтневої Революції і ордена Трудового Червоного Прапора АВТОЗАВОДІ ім. І. О. Лихачова, з 25.01.1993 по 11.03.1997 рік та з 09.04.1997 по 01.12.1998 рік в ТОВ “Friends Overseas” (“ФРЕНДС ОВЕРСІС”) ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до загального стажу;
- Зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України у м. Києві зарахувати періоди роботи з 04.12,1978 по 29.06.1979 у Московському тричі ордена Леніна ордена Жовтневої Революції і ордена Трудового Червоною Прапора АВТОЗАВОДІ ім. І. О. Лихачова, з 25.01.1993 по 11.03.1997 рік та з 09.04.1997 по 01.12.1998 рік в ТОВ “Friends Overseas” (“ФРЕНДС ОВЕРСІС”) ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до загальною стажу, призначити та вплатити пенсію за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з дня звернення за призначенням пенсії, а саме з 08.04.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відмова відповідача зарахувати до страхового стажу періоду роботи в Автозаводі ім. І.О. Лихачова, та в ТОВ “Френдс оверсіс” є протиправною, оскільки позивачем вчинено всі можливі заходи для підтвердження запису в трудовій книжці.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2020 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов у якому ГУ ПФУ в м. Києві зазначає, що характер протиправності в діях відповідача відсутній, вимоги позивача є необґрунтованими, у задоволенні яких, на думку відповідача, слід відмовити.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідач жодним чином не спростував наведені в позовній заяві твердження, а відзив взагалі не стосується суті заявлених позивачем вимог.
На виконання ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.01.2020 р., відповідач також надав суду належним чином завірену копію відмовної пенсійної справи гр. ОСОБА_1 .
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою, що досягла пенсійного віку.
08.04.2019 р. позивач звернувся до Головного Управління Пенсійного Фонду України у м. Києві з заявою про призначенням пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (Закон України № 1058-1V).
Листом № 152362/03 від 12.07.2019 р. відповідач відмовив у призначенні пенсії, посилаючись на невідповідність поданих позивачем документів, для призначення пенсії, вимогам чинного законодавства. Так, за підрахунком ГУ ПФУ в м. Києві загальний страховий стаж позивача складає 20 років 8 місяців 11 днів. Отже відмова в призначенні пенсії за віком обґрунтовувалась відсутністю необхідного страховий стаж (26 років) у позивача, для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України № 1058-1V за заявою від 08.04.2019.
Вказаним листом № 152362/03 від 12.07.2019 р. відповідач повідомив, що трудовий стаж позивача у період з 04.12.1978 по 26.06.1979 р. на Московському тричі ордена Леніна ордена Жовтневої Революції і ордена Трудового Червоного Прапора АВТОЗАВОД ім. І. О. Лихачева (надалі - АВТОЗАВОД ім. Лихачева) не враховано для визначення права для призначення пенсії за віком через відсутність номерів наказів про зарахування та звільнення, а стаж у періоди з 25.01.1993 по 11.03.1997 та з 09.04.1997 по 01.12.1998 р. в ТОВ “Friends Overseas” (“ФРЕПДС ОВЕРСІС”) не враховано у зв'язку з тим, що записи про звільнення засвідченні печаткою без ідентифікаційного коду. Щодо призначення пенсії на пільгових умовах позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС третьої категорії, відповідач також відмовив, обґрунтовуючи це відсутністю довідки за формою 122.
Пізніше позивач повторно звертався з відповідними заявами до ГУ ПФУ в м. Києві, додаючи нові підтверджуючі документи для призначення пенсії, проте отримував відмову з вказаних вище підстав.
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , до заяв про призначення пенсії останнім було додано копії наступних документів:
- паспорту;
- довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру;
- трудової книжки;
- військового квитка;
- посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
- довідки військової частини № НОМЕР_2 , про те що ОСОБА_1 дійсно приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС в період з 19.11.1988 р. по 05.12.1989 р. у складі військової частини № НОМЕР_3 . У вказаній довідці міститься інформація, про суть роботи, яку виконував позивач, а також про період такої роботи та місце проведення тієї чи іншої роботи;
- довідки №111 від 15.08.2019 р. за формою - №122, виданої Подільським районним у м. Києві військовим комісаріатом, про те, що ОСОБА_1 має право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173.
Рішенням від 04.12.2019 р. О/р №262540001534 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у зв'язку з відсутністю копій первинних документів, які підтверджують перебування у зоні відчуження.
Основними мотивами прийняття вказаного рішення були відсутність первинних документів, на підставі яких видана довідка за формою №122, відсутність назв населених пунктів, де проводилась робота., а також відсутність акту перевірки достовірності видачі зазначеної довідки.
За результатами перевірки Подільського військового комісаріату у м. Києві згідно з Актом №572-1 від 04.12.2019 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві встановлено, що первинні документи, які підтверджують участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (накази військового керівництва, інформація про населені пункти та періоди перебування у зоні відчуження) відсутні.
Позивач вважаючи відмову відповідача протиправною, звернувся до суду для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно із частинами 1, 2, 4 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Слід зазначити, що до 01.01.2004 року порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Частиною 1 статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений (Порядок № 637).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. “а” абзацу 3 частини 1 ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи зараховується будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру
За наявними у матеріалах справи копіями трудової книжки ОСОБА_1 судом встановлено страховий стаж позивача у наступні періоди: 05.08.1976- 14.11.1978, 04.12.1978- 29.06.1979, 20.07.1979- 01.01.1982, 13.03.1982- 14.03.1990, 03.05.1990- 27.07.1992, 28.07.1992- 25.01.1993, 25.01.1993- 11.03.1997, 09.04.1997- 01.12.1998, 02.12.1998- 28.11.2013. Зазначені періоди у сумі становлять 36 років, 9 місяців, 11 днів.
Відзив Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві не містить заперечень по суті позовних вимог, а тому не враховується судом при прийнятті рішення.
У листах та рішеннях Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (містяться в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 ), якими відмовлено у призначенні пенсії, жодним чином не обґрунтована підстава неврахування у трудовій книжці страхового стажу позивача за період роботи з 31.12.2003 по 28.11.2013 р. Неврахування відповідачем страхового стажу за період роботи з 04.12.1978 р. по 26.06.1979 р. обґрунтовується відсутністю номеру наказів про зарахування/звільнення з посади. Неврахування відповідачем страхового стажу за період роботи з 25.01.1993 р. по 11.03.1997 р. та з 09.04.1997 р. по 01.12.1998 р. обґрунтовується відсутністю ідентифікаційного коду юридичної особи на печатці. Жодного іншого рішення про відмову у призначенні пенсії із зазначенням чітких підстав для такої відмови та неврахування відомостей трудової книжки відповідачем не надано.
Мотиви відмови відповідача у призначенні пенсії на пільгових умовах позивачу, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС викладені судом вище по тексту.
Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Таким чином, аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Так, у трудовій книжці позивача міститься запис про проходження військової служби у період з 19.03.1982 р. по 14.04.1990 р., проте відсутні записи про участь позивача в роботах по ліквідації наслідків аварії в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС.
Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон №796) визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 49 Закону №796 визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 12 Закону № 1058.
Так, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 25 років (для чоловіків).
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 55 Закону № 796, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Так, пунктом 1 частини першої статті 55 Закону № 796 передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1988 році - не менше 30 календарних днів, пенсійний вік зменшується на 5 років.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 22-1, при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).
Отже, законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми № 122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.
В силу приписів частини третьої статті 65 Закону № 796 документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Такі документи, як довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, відповідно до статті 15 Закону № 796 є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Із аналізу наведених вище правових норм слідує, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.
Суд встановив, і матеріалами справи підтверджується, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Довідками, що містяться в матеріалах справи та матеріалах пенсійної справи, підтверджується період участі позивача у ліквідації наслідків аварії з 19.11.1988 р. по 05.12.1989 р., а також вказується на місце та суть виконуваної позивачем роботи.
Враховуючи викладене суд встановив, що ОСОБА_1 має право на визначені законодавством пільги при призначенні пенсії, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, та виконував роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 19.11.1988 р. по 05.12.1989 р., тобто 1 рік 16 днів.
Стосовно заявлених позовних вимог, суд вказує на наступне.
Відповідно до пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок №58 від 29 липня 1993 року, затвердженої Міністерством праці України, Міністерством юстиції України і Міністерством соціального захисту населення України (далі по тексту -Інструкція №58) усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи виконуються арабськими цифрами; записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У пункті 2.6 пункту 2 Інструкції №58 зазначено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
З вищевикладеного вбачається, що трудова книжка позивача містить інформацію про трудовий стаж з відповідними записами про роботу позивача у періоди з 04.12.1978 по 26.06.1979 р., з 25.01.1993 по 11.03.1997 р., з 09.04.1997 по 01.12.1998 р. та з 31.12.2003 по 28.11.2013 р., а також містить посилання на відповідні накази на підставі яких зроблено записи про прийняття позивача на роботу та звільнення з роботи.
Окрім того, відповідно пункту 4 Постанови Кабінету міністрів України “Про трудові книжки працівників” від 27 квітня 1993 року № 301 (далі по тексту - Постанова №301) відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Таким чином, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
З аналізу вказаних нормативно-правових актів випливає, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням такого періоду.
Правова позиція щодо недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018р. у справі № 677/277/17.
Верховний Суд у постанові від 24.05.2018р. у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 246, 255 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійною Фонду України у м. Києві № 152362/03 від 12.07.2019 про відмову у зарахуванні періодів роботи з 04.12.1978 по 29.06.1979 у Московському тричі ордена Леніна ордена Жовтневої Революції і ордена Трудового Червоного Прапора АВТОЗАВОДІ ім. І. О. Лихачова, з 25.01.1993 по 11.03.1997 рік та з 09.04.1997 но 01.12.1998 рік в Товаристві з обмеженою відповідальністю “Friends Overseas” (“ФРЕНДС ОВЕРСІС”) ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до загального стажу;
3. Зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України у м. Києві зарахувати періоди роботи з 04.12.1978 по 29.06.1979 у Московському тричі ордена Леніна ордена Жовтневої Революції і ордена Трудового Червоною Прапора АВТОЗАВОДІ ім. І. О. Лихачова, з 25.01.1993 по 11.03.1997 рік, з 09.04.1997 по 01.12.1998 рік в Товаристві з обмеженою відповідальністю “Friends Overseas” (“ФРЕНДС ОВЕРСІС”) та з 02.12.1998 по 28.11.2013 рік в Товаристві з обмеженою відповідальністю “РД” ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до загальною стажу, призначити та вплатити пенсію за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з дня звернення за призначенням пенсії, а саме з 08.04.2019 року.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1 536, 80 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська