ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 квітня 2021 року м. Київ № 640/11251/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 06.03.2020.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про те, що не зарахування відповідачем періоду роботи позивача з 06.04.1998 по 21.11.2003 на посаді інженера лабораторії радіонуклідної діагностики у ДУ «Інститут нейрохірургії ім. Акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України», що передбачає право на призначення пенсії на пільгових умовах, безпідставно не включено до пільгового стажу, з огляду на надання всіх необхідних документів на підтвердження вказаного.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу строк для надання відзиву.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що надана позивачем пільгова довідка від 11.07.2019 №169-02 не відповідає вимогам, викладеним у п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у пій від 12.08.1993 №637, а саме: відсутнє підтвердження зайнятості повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці; характер виконуваної роботи не відповідає п. 19 розділу XIX «Охорона здоров'я» Списку №1; зазначений у довідці період роботи з 06.04.1998 по 21.11.2003 не відповідає вимогам, викладеним у п. 9 Порядку застосування Списків №1 і №2 від 18.11.2005 №383. Як наслідок, представником відповідача зауважено, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 29 років 1 місяць 5 днів, а пільговий стаж відсутній.
Від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог.
З огляду на вказане, виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 06.03.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1.
Листом від 27.03.2020 №2600-0314-8/40582 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві повідомлено ОСОБА_1 про те, що надана пільгова довідка від 11.07.2019 №169-02 не відповідає вимогам, викладеним у п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у пій від 12.08.1993 №637, а саме: відсутнє підтвердження зайнятості повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці; характер виконуваної роботи не відповідає п. 19 розділу XIX «Охорона здоров'я» Списку №1; зазначений у довідці період роботи з 06.04.1998 по 21.11.2003 не відповідає вимогам, викладеним у п. 9 Порядку застосування Списків №1 і №2 від 18.11.2005 №383. Як наслідок, представником відповідача зауважено, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 29 років 1 місяць 5 днів, а пільговий стаж відсутній.
На підставі викладеного, вважаючи власні права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Стаття 3 Конституції України, відповідно, гарантує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Офіційне тлумачення положення ст. 1 Конституції України міститься у рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012, згідно з яким, «Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім'ї».
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Положеннями ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Так, приписами п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (надалі - Закон №1788-XII) у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Разом з тим, ст. 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії довідки від 11.07.2019 №169-02, виданої Державною установою «Інститут нейрохірургії ім. Акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України» гр. ОСОБА_1 про те, що останній працював у Державній установі «Інститут нейрохірургії ім. Акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України»
19.12.1995 - зарахований за контрактом на посаду інженера з ремонту пристроїв, (наказ №114 від 27.12.1995);
01.10.1996 - переведений на посаду провідного інженера (наказ №177 від 11.11.1996);
15.07.1997 - зарахований в штат інституту (наказ №133 від 16.07.1997);
06.04.1998 - переведений на посаду інженера з рентгенологічного обладнання кабінету загальної рентгенодіагностики та інтраскопії відділення нейрорентгенології (наказ №44 від 09.04.1998);
01.10.1998 - прийнятий за контрактом на посаду інженера лабораторії радіонуклідної діагностики (наказ №132 від 01.10.1998);
21.11.2003 - звільнений (наказ №185 від 13.11.2003 р.);
і за період з 06.04.1998 по 21.11.2003 виконував роботи в умовах радіаційної шкідливості при замірах потужності експозиційної дози ПЕД та підпадав під дію прямого та розсіяного іонізуючого (рентгенівського) випромінювання, отримуючи при цьому променеве навантаження за рахунок зовнішнього опромінення за професією, посадою інженера, що передбачена Списком 1 розділ XIX, підрозділ 19 код КП 2111.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36. Загальний стаж за період з 06.04.1998 по 21.11.2003 5 років 7 місяців 16 днів.
У силу п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (надалі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Станом на момент перебування позивача на наведених вище посадах були чинними списки, затверджені Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 та від 16.01.2003 №36, згідно з якими, до пільгового страхового стажу зараховуються період роботи в якості працівника закладів охорони здоров'я, які безпосередньо працюють з радіоактивними речовинами з активністю на робочому місці понад 10 мілікюрі радію-226 або еквівалентною за радіотоксичністю кількістю радіоактивних речовин, а також на гамма-терапевтичних апаратах.
З огляду на зміст довідки від 11.07.2019 №169-02 вбачається, що у період з 06.04.1998 по 21.11.2003 позивач працював повний робочий день на посаді, яка, у силу наведених положень Постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 та від 16.01.2003 №36, відноситься до посад, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Відтак, твердження представника відповідача про відсутність у позивача необхідного пільгового стажу не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду даної справи.
Як наслідок, дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з підстав, зазначених у листі від 27.03.2020 №2600-0314-8/40582 є протиправними.
Разом з тим, суд звертає увагу, що фактично предметом дослідження у межах даної адміністративної справи є встановлення факту наявності у позивача пільгового стажу, а не підстави для наявності або відсутності призначення останньому пенсії за віком, з урахуванням пільгового стажу. Отже, належним способом захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у межах заявленого спору є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.03.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, з урахуванням викладених у даному рішенні суду висновків.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з ч.ч. 1 та 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції про сплату від 20.05.2020 №53733, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., відтак, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог на користь останнього підлягають присудженню судові витрати у розмірі 420,40 грн.
Слід також зазначити про необґрунтованість заявленого представником позивача у прохальній частині позовної заяви клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення, з огляду на наступне.
Так, у силу ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, застосування заходів судового контролю за виконанням рішення є правом суду, яке використовується ним на власний розсуд за наявності відповідних підстав для цього. Разом з тим, виходячи зі змісту обставин даної справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав стверджувати про те, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення у даній справі, за умови набрання ним законної сили у встановленому порядку. Таким чином, суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання як необґрунтованого.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з підстав, зазначених у листі від 27.03.2020 №2600-0314-8/40582
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.03.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, з урахуванням викладених у даному рішенні суду висновків.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Присудити здійснені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) документально підтверджені судові витрати у розмірі 420,40 грн. (чотирьохсот двадцяти грн. 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок