ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 квітня 2021 року м. Київ № 826/5881/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМП-Логістика Україна» (02094, м. Київ, вул. Віскозна, 8) про застосування заходів реагування, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМП-Логістика Україна» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про визнання протиправним та скасування припису №29/6 від 14.03.2018,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі також - позивач) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМП-Логістика Україна» (далі також - відповідач, ТОВ «ІМП-Логістика Україна»), в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень ТОВ «ІМП-Логістика Україна», а саме: серверної (комунікаційної), де розміщено блок сервера (шафа з електричним та електронним обладнанням); складського (підсобного) приміщення в складі №1 та конторських (офісних) в складі №2, за адресою м. Київ, вул. Віскозна, 8, в Деснянському районі, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 06.03.2018 №29/9.
В обґрунтування позовних вимог ГУ ДСНС України у м. Києві зазначило, що під час проведення позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання (ТОВ «ІМП-Логістика Україна») вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки було виявлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, у зв'язку з чим Управління зобов'язане звернутись до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи «ІМП-Логістика Україна» за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, 8, в Деснянському районі. Також Головне управління зазначило, що такі заходи реагування направлені на попередження настання негативних наслідків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2018 позовну заяву залишено без руху, на виконання вимог якої позивачем виправлено її недоліки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2018 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
25.05.2018 ТОВ «ІМП-Логістика Україна» на адресу суду подано відзив на заявлений адміністративний позов, в якому зазначає, що усунення частини виявлених позивачем порушень не є відповідальністю відповідача. Також просить призначити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2018 клопотання ТОВ «ІМП-Логістика України» про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволено та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.06.2018 об 13:45 год.
25.05.2018 ТОВ «ІМП-Логістика Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із зустрічним позовом до ГУ ДСНС України у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис відповідача №29/6 від 14.03.2018. в частині п.п.1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 15, 19.
В обґрунтування вимог зустрічного позову Товариство зазначило, що проаналізувавши перелік порушень, виявлених уповноваженими особами ГУ ДСНС у м. Києві в ході проведення перевірки, який знайшов своє відображення в акті та приписі, дійшло до висновку, що значна частина таких порушень зводиться до ненадання під час перевірки відповідних документів контролюючим органам, частина так званих порушень взагалі є суб'єктивним баченням перевіряючих, що підтверджується положеннями ДБН, ДСТУ, проектною документацією, яка отримала позитивний висновок за результатами проведення її експертизи, сертифікатами та протоколами випробувань змонтованого обладнання та використаних матеріалів, а деякі порушення взагалі вказані в акті та приписі помилково або навмисно з невідомою метою. Уповноважений представник зазначив, що з огляду на фактичну відсутність значної частини порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті та приписі, вважає припис протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
12.06.2018 у підготовчому судовому засіданні прийнято зустрічний позов ТОВ «ІМП-Логістика Україна» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про визнання протиправним та скасування припису в частині до спільного розгляду з первісним позовом.
03.07.2018 в судовому засіданні ГУ ДСНС у м. Києві надано відповідь на відзив ТОВ «ІМП-Логістика Україна».
14.05.2019 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті 11.06.19 об 11:30 год.
ГУ ДСНС у м. Києві на адресу суду подано відзив на заявлений зустрічний адміністративний позов, посилаючись на правомірність дій інспектора по проведенню перевірки та складений за результатами останньої припис №26/9. Просить відмовити у його задоволенні.
В судовому засіданні представник ГУ ДСНС у м. Києві позовні вимоги первісного позову підтримав і просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, в свою чергу заперечив проти зустрічного позову та просив відмовити у його задоволенні.
Представник ТОВ «ІМП-Логістика Україна» проти первісного позову заперечив, наполягаючи на його безпідставності. Разом з тим, вимоги зустрічного позову підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.
04.03.2019 від ТОВ «ІМП-Логістика Україна» надійшла заява про зменшення позовних вимог у зв'язку з відсутністю порушень під час повторної перевірки п.п.3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 15, 19 припису. Просить визнати протиправним та скасувати припис №29/6 від 14.03.2018 в частині п.1.
11.06.2019 у судовому засіданні, врахувавши подані сторонами клопотання, на підставі частини третьої статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в поряду письмового провадження.
Заслухавши наведені в обґрунтування первісного та зустрічного позовів доводи представників сторін, а також їх заперечення по суті відповідних позовних вимог, ознайомившись з письмово викладеними позиціями учасників справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується первинний та зустрічний позови і заперечення на них, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов до наступного.
Щодо первісного адміністративного позову ГУ ДСНС у м. Києві про застосування заходів реагування, суд вважає за доцільне зазначити таке.
На підставі наявних у справі доказів судом встановлено, що ГУ ДСНС у м. Києві здійснено позапланову перевірку ТОВ «ІМП-Логістика Україна» щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки і за результатами проведеної перевірки складено акт від 06.03.2018 №29/9 (далі - акт перевірки), яким було встановлено 19 порушень та припис №29/6 від 14.03.2018 про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту.
Фактично підставою прийняття вказаного припису став висновок ГУ ДСНС у м. Києві про те, що всі порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, перелічені в акті перевірки, створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, які працюють, перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України).
Відповідно статті 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (частина друга статті 64 КЦЗ України).
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (частина третя статті 64 КЦЗ України).
Пунктом 1 Положення «Про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області», яке затверджено наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04 лютого 2013 року №3 (у редакції наказу ДСНС від 21 вересня 2017 року № 507, далі - Положення) передбачено, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Пунктом 27 Положення передбачено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України).
Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом (частина десята статті 4 Закону №877-V).
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Статтею 10 Закону №877-V передбачено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, крім іншого, одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.
У пункті 12 частини першої статті 67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно із частиною другою статті 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 20 КЦЗ України передбачено завдання і обов'язки суб'єктів господарювання.
Так, відповідно до пунктів 1, 2, 4, 8, 13, 19, 21, 22, 23 частини першої вищевказаної статті КЦЗ України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить:
1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання;
2) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту;
4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб'єкта господарювання;
8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки;
13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій;
19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання;
21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки;
22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням;
23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.
В свою чергу, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, відповідно до статті 70 КЦЗ України, є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Частиною другою статті 70 КЦЗ України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону №877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду. Ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
З вищенаведеного вбачається, що Головне управління наділене повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ІМП-Логістика Україна» усунуто переважну більшість виявлених під час перевірки порушень, що підтверджується актом повторної перевірки від 11.02.2019 №36, складеним за результатами позапланової перевірки Товариства.
Відповідно до вказаного акту, ТОВ «ІМП-Логістика Україна» залишалось не усунутим єдине порушення - п.1 акту №29/9 в частині розділу IV п.1.15 «Правил пожежної безпеки в Україні».
Тобто, актом перевірки від 11.02.2019 №36 підтверджується здійснення Товариством оперативного усунення переважної більшості виявлених порушень, у зв'язку з виявленням яких було складено акт від 06.03.2018 №29/9 та видано припис №29/6 від 14.03.2018, і, як наслідок, пред'явлено позов про застосування заходів реагування.
Що стосується неусунутого Товариством порушення в частині п.1 акту №29/9, то судом взято до уваги додаток до акту повторної перевірки від 14.02.2019 (а.с.180), що вказує на виконання вимог п.1.15 «Правил пожежної безпеки в Україні» та засвідчує факт усунення ТОВ «ІМП-Логістика Україна» на час постановлення рішення у даній справі всіх порушень, виявлених ГУ ДСНС у м. Києві під час перевірки.
Наведене в сукупності виключає підстави для задоволення вимоги ГУ ДСНС щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень до повного усунення порушень зазначених в акті порушень.
Із системного аналізу викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень ТОВ «ІМП-Логістика Україна» за адресою м. Київ, вул. Віскозна, 8, в Деснянському районі, і, як наслідок, про відмову у задоволенні даного позову.
Стосовно зустрічного позову ТОВ «ІМП-Логістика Україна» про визнання протиправним та скасування припису №29/6 від 14.03.2018 в частині п.1 акту №29/9 суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду справи Товариством вжиті майже всі заходи, що вимагалися ГУ ДСНС у м. Києві, а тому такий припис фактично вичерпав свою дію у всіх вжитих Товариством заходах (вимогах).
Як вже зазначалось вище ТОВ «ІМП-Логістика Україна» усунуто виявлені під час перевірки порушення, що підтверджується актом від 11.02.2019 №36, складений за результатами позапланової перевірки Товариства, а також додатком до акту повторної перевірки від 14.02.2019 (а.с.180).
У зв'язку з цим, відсутні підстави для визнання такого припису протиправним та його скасування, тому у задоволенні зустрічного позову ТОВ «ІМП-Логістика Україна» також слід відмовити.
Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша, друга статті 76 КАС України).
Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, первинний та зустрічний позови визнаються судом такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13) відмовити повністю.
У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМП-Логістика Україна» (02094, м. Київ, вул. Віскозна, 8) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Смолій