19 квітня 2021 року м. Ужгород№ 260/2642/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,
при секретарі судового засідання - Костелей І.Ф.,
за участі сторін, та осіб, які беруть участь у розгляді справи:
представника позивача- Суботи М.І.,
представника відповідача - Рапіти О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до 94 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (вул. Головна, буд. 55а, м. Чоп ,Закарпатська область, 89502) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, -
У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 квітня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 29 квітня 2021 року.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ начальника 94 прикордонного загону від 26.06.2020 року № 325-ОС про звільнення з військової служби ОСОБА_1 ; 2) визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Чопського прикордонного загону від 30.06.2020 року № 329-ОС про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення; 3) поновити ОСОБА_1 на службі, включити до списків частини, стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу (а.с.1-6).
03 серпня 2020 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі (а.с.15, 16).
20 серпня 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній вважає позов необґрунтованим та безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню (а.с.20-25).
15 жовтня 2020 року на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив, згідно з якою позивач не погоджується з відзивом та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.68, 69).
15 січня 2021 року, ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.90, 91).
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві та просив суд задовольнити такий повністю.
Представник відповідача у судому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог повністю з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом в ході судового розгляду даної адміністративної справи та вбачається із матеріалів такої, сержант ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) проходив військову службу на старшого техніка - начальника відділення інженерного облаштування державного кордону відділу прикордонної служби «Великий Березний» І категорії (тип Б).
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», порядок проходження громадянами України військової служби їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України та іншими нормативно-правовими актами.
Прийняття громадян на публічну службу (військову), її проходження, звільнення з публічної (військової) служби - це публічно-правові правовідносини, які врегульовано спеціальними нормами законодавства України у зв'язку зі спеціальним статусом даної категорії громадян.
08 червня 2020 року, по факту злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського (ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)), працівниками Великоберезнянського відділення поліції притягнуто до адміністративної відповідальності військовослужбовця Чопського прикордонного загону сержанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про що складено адміністративний протокол серії АПР18 № 152887. Разом з тим, вищезазначеного військовослужбовця притягнуто за порушення ч.1 ст.178 КУпАП (поява у громадських місцях в стані алкогольного сп'яніння), про що винесено постанову по справі про адміністративне порушення серії ГАА № 051265 від 08 червня 2020 року (а.с.48).
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань по факту вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ознаками ч.1 ст. 296 Кримінального кодексу України, слідчим відділенням Великоберезнянського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за № 12020070070000194 зареєстровано відповідні відомості.
09 червня 2020 року наказом Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за № 514-аг було призначено провести службове розслідування по факту затримання позивача в стані алкогольного сп'яніння (а.с.26).
10 червня 2020 року Чопський прикордонний загін скерував на адресу Великоберезнянського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лист «Про надання інформації» з приводу події, яка відбулася 08 червня 2020 року за участю військовослужбовця ОСОБА_1 (а.с.47).
Так, 11 червня 2020 року, Великоберезнянське відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області було надано письмову відповідь на лист щодо надання інформації та проінформовано начальника Чопського прикордонного загону, що по факту злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського та появі у громадських місцях в стані алкогольного сп'яніння працівниками поліції було складено на ОСОБА_1 відповідно протокол та постанову. По акту вчинення військовослужбовцем кримінального правопорушення за ознаками ч.1 ст.296 Кримінального кодексу України слідчим відділенням внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження (а.с.47 (на звороті)).
На виконання наказу про призначення службового розслідування 15 червня 2020 року ОСОБА_1 були надані пояснення (а.с.33). Відповідно до вищезазначених пояснень, позивач пояснив, що ним в ніч з 07 червня на 08 червня 2020 року він перебуваючи в цивільному одязі вживав алкогольні напої в компанії місцевих жителів. Після вживання алкогольних напоїв в нього виникла конфліктна ситуація, яка переросла в бійку. Після того, місцеві викликали поліцейських, які затримали позивача та склали на нього два протоколи. Підполковнику ОСОБА_2 доповіді про виникнення конфліктної ситуації та складання на позивача представниками Національної поліції протоколів не здійснював.
В ході службового розслідування, 15 червня 2020 року також було надано пояснення начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » підполковника ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) (а.с.35). Відповідно до вищевказаних пояснень, підполковник ОСОБА_3 пояснив, що після оформлення на військову службу за контрактом старшого техніка - начальника відділення інженерного облаштування державного кордону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » сержанта ОСОБА_1 з ним проведено ряд занять та заходів виховної роботи, спрямованих на організацію ним службової діяльності, дотримання законності, недопущення негідних вчинків. За військово службовцем закріплено наставника, старшого техніка відділення логістики відділу старшого прапорщика ОСОБА_4 . Військовослужбовця забезпечено кімнатою в гуртожитку відділу. Заходи індивідуальної виховної роботи проводив з ним особисто, а також в присутності заступника з персоналу майора ОСОБА_5 01 червня 2020 року у своєму службовому кабінеті. В ході чого наголошував на недопущенні зловживанні алкогольними напоями у позаслужбовий час. Також заначив, що доповіді від сержанта ОСОБА_1 про затримання його представниками Національної поліції та виникнення конфліктної ситуації з місцевим населенням, що відбулося на світанку 08 червня 2020 року від сержанта ОСОБА_1 не надходило.
15 червня 2020 року також надано пояснення заступником начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з персоналу майором ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 ) (а.с.38). Відповідно до останніх, ОСОБА_6 пояснив, що з 23 червня 2019 року він виконує обов'язки заступника начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з персоналу. За вказаний період роботу організовував у відповідності до керівних документів Адміністрації Держприкордонслужби України, Західного регіонального управління та ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після оформлення на військову службу за контрактом старшого техніка - начальника відділення інженерного облаштування державного кордону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » сержанта ОСОБА_1 з ним проведено ряд занять та заходів виховної роботи, спрямованих на організацію ним службової діяльності , дотримання законності, недопущення негідних вчинків. За військовослужбовцем закріплено наставника, старшого техніка відділення логістики відділу старшого прапорщика ОСОБА_4 . Військовослужбовця розміщено в гуртожитку відділу. У відповідності до розпорядження начальника Чопського прикордонного загону від 03 березня 2020 року за № Т/711-1706 «Про створення робочих груп», сержант ОСОБА_1 відряджався до відділень інспекторів прикордонної служби «Новоселиця» та «Великий Березний» де виконував завдання з облаштування державного кордону. До пояснень додав копію аркушів Журналу обліку заходів роботи з персоналом відділу прикордонної служби «Великий Березний» на 10 аркушах (а.с.40-46).
18 червня 2020 року начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » підполковником ОСОБА_3 надано наступні службові характеристики щодо старшого техніка - начальника відділення інженерного облаштування державного кордону відділу прикордонної служби «Великий Березний» сержанта ОСОБА_1 (а.с.33 (на звороті)). До виконання службових обов'язків відноситься посередньо. В оперативно-службовій діяльності рідко проявляє ініціативу. Не намагається критично оцінювати свою діяльність, однак намагається виділити основні проблеми. В складній обстановці орієнтується невпевнено, прийняті рішення не завжди відповідають реальній обстановці. Часто проявляє недисциплінованість. Вольові якості розвинуті на достатньому рівні. Службові відносити з співслужбовцями будує конструктивно. Під час спілкування свою думку намагається висловлювати лаконічно. Професійно підготовлений задовільно. Почуття особистої відповідальності за виконання покладених на нього посадових обов'язків розвинуте задовільно. Фізично розвинутий добре. За характером спокійний. На зауваження старших командирів та начальників реагує, але не завжди робить правильні висновки. Самостійно розібратися у суті питання і виділити головне в цілому спроможний, хоча потребує допомоги. Працездатність та витривалість на достатньому рівні. В колективі користується повагою у певного кола військовослужбовців. У спілкуванні проявляє тактовність та ввічливість. У стройовому відношенні охайний. Стан здоров'я задовільний, рівень фізичної підготовки відповідає нормативним вимогам. Українець, неодружений із середньою-спеціальною освітою.
Згідно наявних в матеріалах справи доказів, а саме службової картки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » щодо ОСОБА_1 за період проходження ним військової служби за контрактом, до останнього застосовані двічі заохочення та тричі стягнення у формі догани (а.с.34).
14 квітня 2020 року доведено до відома, в тому числі і позивача Відомості щодо заходів безпеки під час карантину, а також заборони перебування в громадських місцях без вдягнутої маски чи респіратора, переміщуватися групою осіб більше ніж дві особи, крім випадків службової необхідності та супроводу дітей, відвідування у карантинний період спортивних та дитячих майданчиків, парків, скверів, лісопаркових та прибережних зон, за виключенням вигулу домашніх тварин однією особою та службової необхідності, недопущення зловживання алкогольними напоями та прибуття на службу в стані сп'яніння або залишковими явищами, дотримання правил дорожнього руху та безпечного використання власного автотранспорту, суворого дотримання карантинних обмежень та гідної поведінки у позаслужбовий час, своєчасного прибуття персоналу для виконання службових обов'язків, відповідно до інформаційного повідомлення І/І-1960 від 13.04.2020 року «Про організацію служби у святкові, вихідні та неробочі дні» (а.с.46). Вищезазначені відомості доведені до відома позивача, що підтверджується його підписом (а.с.46).
Згідно листа індивідуальної співбесіди 29 квітня 2020 року із сержантом ОСОБА_1 було проведено співбесіду з приводу заборони вживання спритних напоїв та наркотичних речовин у службовий та позаслужбовий час. 18 травня 2020 року було проведено з позивачем бесіду з приводу недопущення втягування в протиправну діяльність пов'язану з виконанням службових обов'язків на державному кордоні (а.с.40).
За результатами проведено службового розслідування складено Висновки службового розслідування з метою встановлення причин та умов, що призвели до затримання 08 червня 2020 року представниками Національної поліції в смт. Великий Березний старшого техніка - начальника відділення інженерного облаштування державного кордону відділу прикордонної служби «Великий Березний» І категорії (тип Б) сержанта ОСОБА_1 (а.с.27-31). У відповідності до вищезазначених Висновків, запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з військової служби через службову невідповідність. Висновки за результатами проведеного службового розслідування доведені до відома позивача 23 червня 2020 року (а.с.31 (на звороті)).
За результатами бесіди висновок службового розслідування доведено під особистий підпис позивача та оформлено аркуш бесіди із сержантом ОСОБА_1 , де зазначено суть учиненого правопорушення, які вимоги законів та інших нормативно-правових актів та керівних документів останній порушив (а.с.52).
Аркуш бесіди підписаний особою яка проводила бесіду - начальника загону, присутні посадові особи - підполковник ОСОБА_7 та майор ОСОБА_8 (про що свідчять особисті підписи).
Під час проведення бесіди, позивач з висновком службового розслідування погодився, заперечень чи пояснень не мав, разом з тим у відповідності до статті 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та пункту 33 Інструкції у визначений строк скаргу не подавав, до суду у визначений законом строк не звертався, чим визнав свою провину.
Стаття 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначає: стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до дисциплінарної відповідальності.
За стан дисципліни у військовій частині відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення (абзац 1 статі 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551- XIV).
Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність (абзац 6 статі 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999року № 551-XIV).
Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов'язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни.
Військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом (стаття 26 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІV).
Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування та проведеної бесіди з позивачем, командир прийняв рішення про накладення дисциплінарного стягнення (ст. 86 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України).
Так, за результатами службового розслідування видано наказ від 16 червня 2020 року за № 546-аг (а.с.53-57). Відповідно до пункту 1 резолютивної частини вищезазначеного наказу, за фактом затримання 08 червня 2020 року та складанням протоколів про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.178 КУпАП, ст.185 КУпАП та внесення до ЄДРДР кримінального правопорушення за ознаками ч.1 ст.296 КК України відносно старшого техніка - начальника відділення інженерного облаштування державного кордону відділу прикордонної служби «Великий Березний» І категорії (тип Б) сержанта ОСОБА_1 вважати таким, що знайшов своє об'єктивне підтвердження. Згідно пункту 3 резолютивної частини вищенаведеного наказу: за невиконання вимог статей 11, 12, 13, 49 розділу 1 Статуту Внутрішньої Служби Збройних Сил України, статті 4 абзаців 1, 5 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, пункту 3 підпункту 3.2, пункту 4 підпункту 4.1 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов'язків яких належить здійснення управління кордонами затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління державної служби України від 05 липня 2011 року № 330/151/809/434/146, що виразилося у появі в нетверезому вигляді у громадському місці, допущення конфліктної ситуації, нездійснення доповіді начальнику відділу прикордонної служби про затримання представниками Національної поліції та призвело до вчинення дій, негідних військовослужбовця Державної прикордонної служби України, негативному впливу на оцінку суспільством військовослужбовців та іміджу Державної прикордонної служби в цілому, старшого техніка - начальника відділення інженерного облаштування державного кордону відділу прикордонної служби «Великий Березний» І категорії (тип Б) сержанта ОСОБА_9 притягнуто до дисциплінарної відповідальності правами начальника загону та оголошено дисциплінарне стягнення «звільнення з військової служби через службову невідповідність». Наказ доведено до відома позивача 23 червня 2020 року (а.с.57).
Зазначена подія стала підставою для накладення дисциплінарного стягнення «Звільнення з військової служби через службову невідповідність».
Як вбачається із матеріалів даної адміністративної справи Великоберезнянським районним судом Закарпатської області від 26 червня 2020 року по справі за № 298/723/20 було постановлено Ухвалу, відповідно до якої клопотання ОСОБА_1 щодо звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 Кримінального кодексу України, тобто у зв'язку з дійовим каяттям. ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12020070070000194 від 08 червня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 Кримінального кодексу України - закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 Кримінального процесуального кодексу України (а.с.9-11).
26 червня 2020 року відповідачем прийнято Наказ за № 325-ОС «Про особовий склад», згідно якого звільнено з військової служби за підпунктом «д» (через службову невідповідність) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас без надання права носіння військової форми одягу сержанта ОСОБА_1 (а.с.58).
30 червня 2020 року відповідач своїм Наказом за № 329-ОС «Про особовий склад» виключив зі списків особового складу та всіх видів забезпечення сержанта ОСОБА_1 (а.с.59, 60).
У відповідності до вимог статті 11 Розділу 1 Статуту Внутрішньої Служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Статут ВС ЗСУ) встановлено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;
бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Згідно вимог статті 12 Розділу 1 Статуту ВС ЗСУ передбачено, що про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
В супереч даній вимозі, позивач не доповів своєму керівнику, щодо подій пов'язаних з його затриманням працівниками Національної поліції.
Відповідно до положень статті 13 Розділу 1 Статуту ВС ЗСУ встановлено, що військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок.
В супереч даній вимозі, позивач в стані алкогольного сп'яніння в громадському місці, допустив конфлікту ситуацію, яка призвела до бійки.
Згідно вимог статті 49 Розділу 1 Статут ВС ЗСУ передбачено, що військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Однак, в супереч вимогам даної норми, позивач вчинив дії, які не відповідають принципам закладеним у вищенаведеній статті та його поведінка завдала шкоди іміджу військовослужбовця та Збройних Сил України в цілому.
Відповідно до вимог абзаців 1 та 5 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ) встановлено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, а також виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету.
В супереч даним положень Дисциплінарного статуту, позивач порушив військову дисципліну.
У відповідності до положень підпункту 3.2 пункту 3 та підпункту 4.1 пункту 4 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов'язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх спав України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України та Головним управлінням державної служби України від 05 липня 2011 року за № 330/151/809/434/146 встановлено, що працівник має успадковувати духовні та моральні цінності, сформовані протягом багатовікової історії Українського народу, а також працівник повинен постійно вдосконалювати організацію своєї роботи на засадах справедливості. Своїми вчинками, поведінкою зміцнювати віру громадян у законність дій та рішень органу, в якому проходить службу або працює, щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України.
Однак, в супереч даним нормам, позивач своєю поведінкою спричинив негативний вплив на оцінку суспільством військовослужбовців в цілому, що виразилось у появі в стані алкогольного сп'яніння у громадському місці, допущенні конфліктної ситуації, не здійсненні доповіді начальнику відділу державної прикордонної служби про затримання працівниками Національної поліції та призвело до вчинення дій, негідних військовослужбовця Державної прикордонної служби України, негативному впливу на оцінку суспільством військовослужбовців та іміджу Державної прикордонної служби України.
Відповідно до вимог ст. 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Перелік видів юридичної відповідальності військовослужбовців встановлений ст.26 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІV, серед яких передбачена дисциплінарна відповідальність.
Юридична відповідальність військовослужбовців завжди передбачає застосування тієї або іншої норми відповідної галузі права, і можливим є використання норм різних галузей права при встановленні відповідальності військовослужбовців. Юридична відповідальність виникає з моменту вчинення правопорушення, закон пов'язує її появу саме з правопорушенням, оскільки відновлення порушеного права здійснюється шляхом притягнення правопорушника до юридичної відповідальності, відшкодування шкоди та відновлення первісного стану порушених правовідносин.
Функціонування військових формувань держави, дотримання норм військового законодавства, які регулюють права та обов'язки військовослужбовців, точне виконання ними своїх обов'язків забезпечується різними видами юридичної відповідальності.
Виконання обов'язків військової служби забезпечується такими видами юридичної відповідальності, як кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, матеріальна.
Перебуваючи на публічній службі, військовослужбовці представляють державу, виконують її завдання й функції щодо забезпечення суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. І незважаючи на те, як сприймається відповідальність зазначених суб'єктів під час вирішення питання про її характер та обсяг, повинен обов'язково враховуватися факт перебування вказаних осіб на військовій (державній) службі та особливості наданих їм повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь яке рішення суб'єкта владних повноважень має бути законним та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на викладене, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, видаючи оскаржуваний наказ про звільнення позивача з військової служби, правильно застосував чинне законодавство з урахуванням вимог Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» і прав позивача, при цьому порушено не було.
Крім того, Листом Міністерства Соціальної Політики України від 24.07.2013 року №774/13/84-13 надано роз'яснення, що на військовослужбовців, які проходять військову службу у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, Кодекс законів про працю України не поширюється.
Відповідно до ст.68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а)зауваження; б)догана; в)сувора догана; г)попередження про неповну службову відповідність; д)пониження в посаді; е)пониження військового звання на один ступінь; є)звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж)позбавлення військового звання.
За приписами статей 83-87 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Тобто, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, яке в свою чергу проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем при проведенні службового розслідування було дотримано вимоги Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Зазначена правова позиція збігається з висновками, викладеними в постанові Верхового Суду від 21.03.2018 року по справі №2а/1570/2047/11, в постанові Верхового Суду від 07.03.2018 року по справі №808/6650/14.
Для притягнення до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення. Вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.
Вищевикладена позиція висвітлена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 21.04.2011 р. № К-4007/10-С «Про визнання наказів незаконними, поновлення у військовому званні і на посаді».
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем при проведенні службового розслідування було дотримано вимоги Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та дії останнього щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення такого з військової служби вчиненні в межах та спосіб передбачений чинним законодавством України.
З огляду на вищезазначене, враховуючи встановлені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Щодо судового збору суд зазначає, що відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 205, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 94 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (вул. Головна, буд. 55а, м. Чоп ,Закарпатська область, 89502, код ЄДРПОУ 14321707) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
СуддяД.В. Іванчулинець