ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
23 квітня 2021 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст. 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 578783 від 24.03.2021 року, ОСОБА_1 24.03.2021 року о 13:30 год за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, біля ресторану «Тераса» жорстоко поводилась із твариною, а саме совою, чим порушила їх біологічний ритм, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 89 КУпАП.
Судовий розгляд проведено за відсутності ОСОБА_1 , яка про час і місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, однак у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, а також не зверталась до суду із заявами про відкладення розгляду справи.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 до суду не з'явилась суд оцінює таку поведінкуостанньої, як небажання особисто прийняти участь у розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження по справі, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ч.1 ст.252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.89 КУпАП жорстоке поводження з тваринами полягає у знущанні над тваринами, завдання їм побоїв або вчинення інших насильницьких дій, що завдали тварині фізичного болю, страждань і не спричинили тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин.
Згідно ст. 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, завдання побоїв або вчинення інших насильницьких дій, що завдали тварині фізичного болю, страждань і не спричинили тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин.
Тобто вчинення діяння - жорсткого поводження з твариною - обов'язково передбачає наслідки у вигляді фізичного болю, страждань тварини, за умови відсутності тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі.
Як вбачається з фабули протоколу ВАБ № 578783 від 24.03.2021 року ОСОБА_1 вчинила діяння, яке могло б спричинити певні наслідки та кваліфікуватись як жорстоке поводження з твариною, однак не спричинило жодного з наслідків, які передбачені диспозицією ч.1 ст.89 КУпАП зокрема відсутні дані щодо заподіяння сові фізичного болю, страждань, а з письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 24.03.2021 року вона зі знайомим вирішила прогулятись з совою на пляжі «Ланжерон», що свідчить про відсутність підстав вважати, що притягувана мала умисел на заподіяння передбачених диспозицією ч.1 ст. 89 КУпАП наслідків.
Згідно ч.1 ст.252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.89 КУпАП, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Таким чином, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні достатні докази на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 жорстоко поводилась із совою.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.89 КУпАП, що дає суду підстави зробити висновок про недоведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
З урахуванням встановлених обставин, суд констатує, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості про те, що ОСОБА_1 жорстоко поводилась із твариною, не підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи, а його винуватість не доведена допустимими і належними доказами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.89 КУпАП і відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 89 КпАП України.
Керуючись ст. ст. 221, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 89 КУпАП ОСОБА_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 89 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва
23.04.21
Єдиний унікальний номер справи: №522/6968/21
Номер провадження №3/522/5751/21
Головуючий суддя - Русєва А.С.