Справа № 504/596/20
Номер провадження 1-кп/504/493/21
22.04.2021 року смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №2, об'єднаний обвинувальний акт за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, Одеської області, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою - спеціальною освітою, раніше несудимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який займає посаду командира автомобільного відділення підвозу пального автомобільного взводу роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , сержанта -
у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України,
встановив:
Судовим розглядом обвинувального акту встановлено, що Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період -період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України №303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.
Установлено, що 07.06.2019 Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 з ОСОБА_4 укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського та старшинського складу, строком на 3 роки.
Так, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.06.2019 № 128 ОСОБА_4 , зарахований на всі види забезпечення та призначений на посаду командира автомобільного відділення підвозу пального автомобільного взводу роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, є день зарахування до списків особового складу військової частини.
Відтак, з 07.06.2019 року, тобто з дня зарахування ОСОБА_4 до списків особового складу військової частини, він набув статусу військовослужбовця -особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання свого військового обов'язку - проходження військової служби.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України є обов'язком громадян України та ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці зобов'язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати і утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.
Згідно з вимог п.п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
Будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом солдат ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Проте, всупереч вищезазначених вимог закону, сержант ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді командира автомобільного відділення підвозу пального автомобільного взводу роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, і передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, близько 08 год. 00 хв. 19.09.2019, без поважних причин не з'явився вчасно на службу до розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби до 08.10.2019 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 223 сержант ОСОБА_4 08.10.2019 добровільно прибув до військової частини НОМЕР_1 , зарахований на всі види забезпечення та приступив до виконання службових обов'язків.
Крім того сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді командира автомобільного відділення підвозу пального автомобільного взводу роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, близько 10 год. 00 хв. 06.02.2020, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується, за- адресою: АДРЕСА_2 , та ухилявся від-проходження військової служби по 20.03.2020, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи з виконанням обов'язків військової служби.
У подальшому, відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2020 № 39-РС та № 59 сержанта ОСОБА_4 20.03.2020 звільнено з військової служби в запас та облікові документи направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2
Обвинувачений ОСОБА_4 допитаний в суді, в інкримінованому йому злочині передбаченому ч.4 ст.407 КК України винним себе, визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по справі, здобутих органами досудового розслідування, підтвердив що він будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді командира автомобільного відділення підвозу пального автомобільного взводу роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , 19.09.2019, без поважних причин не з'явився вчасно на службу до розташування військової частини проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків до 08.10.2019 року. У подальшому 06.02.2020знову, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується, за- адресою: АДРЕСА_2 , та ухилявся від проходження військової служби по 20.03.2020, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи з виконанням обов'язків військової службиУ вчиненому злочині ОСОБА_4 щиро розкаявся не заперечує проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
На підставі ч.3ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає. Обвинуваченому роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, доведена, а дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані як самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного .-стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).
Судом при визначенні обвинуваченому ОСОБА_4 міри покарання, враховується ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, його особу, а також те, що він раніше не судимий силу с.89 КК України, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем служби характеризується посередньо.
Крім того, суд бере до уваги висновки досудових доповідей від 14.09.2020 від 27 листопада 2020 року складеної Лиманським міськрайонним відділом філії ДУ «Центр пробації» у Одеській області яким встановлено середню ймовірність вчинення обвинуваченим повторного правопорушення, у зв'язку з чим орган з питань пробації вважав, що виправлення особи можливе без позбавлення або обмеження волі, та не становить високої небезпеки для суспільства.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України є щире каяття у скоєному кримінальному правопорушенні, активне сприяння розкриттю злочину та з'явлення із зізнанням.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.
Суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, вину у вчиненому злочині визнав та щиро розкаявся.
Враховуючи наявність обставин, що пом'якшують відповідальність та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_4 покарання за ч.4 ст.407 КК України із застосуванням положень ст.ст.75,76 КПК України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
До обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувались засоби забезпечення кримінального провадження.
Цивільний позов, речові докази та судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст.ст.369-371, 374 КК України суд,
Обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України та призначити йому покаранняу виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо вын протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину.
На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, крім з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1