29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"29" квітня 2021 р. Справа № 924/137/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, м. Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олант ЛТД", м. Хмельницький
про стягнення 287992,10 грн., з яких: 207176,68 грн. - неустойки, 80815,42 грн. - заборгованості по відшкодуванню комунальних послуг, 996,34 грн. - пені
28.04.2021р. на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить суд накласти арешт на кошти у розмірі ціни позову - 367469,29 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 7782,04 грн., які обліковуються на розрахунковому рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Олант ЛТД" (ЄДРПОУ 37749306) № НОМЕР_1 в AT "Укрексімбанк", МФО 322313.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач вказує, що ТОВ "Олант ЛТД", порушуючи вимоги ст. 283 ГК та ст. 762 ЦК України, ухиляється від виконання своїх обов'язків передбачених договором оренди. Вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові суми, що належать ТОВ "Олант ЛТД" може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, господарський суд зазначає наступне.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені главою 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Таким чином, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Так, відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як вже зазначалось, в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач вказує, що ТОВ "Олант ЛТД", порушуючи вимоги ст. 283 ГК та ст. 762 ЦК України, ухиляється від виконання своїх обов'язків передбачених договором оренди.
З викладеного вище позивач прийшов до висновку, що невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові суми, що належать ТОВ "Олант ЛТД" може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Заявником не надано суду доказів в підтвердження наміру відповідача не виконувати рішення суду у даній справі, а є лише теоретичним припущенням заявника та не свідчить про вчинення відповідачем будь-яких умисних дій.
По суті подана позивачем заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення від виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення. При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов'язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Заява є неконкретизованою, носить загальний характер та складається із загальновживаних неуточнених формулювань з посиланням на ст. ст. 136, 137 ГПК України та твердженням про неналежне виконання відповідачем договору оренди.
Таким чином, суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.
Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову не досліджується обґрунтованість позову, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова від 28.04.2021р. про забезпечення позову відмовити.
Ухвала підписана 29.04.2021р., набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Димбовський
Віддруковано 3 примірника:
1 - в матеріали,
2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 8),
3 - відповідачу (9000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 7).
Всім рек. з повід.