ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.04.2021Справа № 910/7841/20
За позовом Служби безпеки України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівна компанія №7"
про стягнення 46 382 851,17 грн
Суддя Карабань Я.А.
Секретар судових засідань Репецька Б.В.
представники учасників справи:
від позивача: Асадчий В.О.,
від відповідача: Солонська О.М.;
Служба безпеки України (надалі - позивач, СБУ) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівна компанія № 7" (надалі - відповідач, ТОВ "Домобудівна компанія № 7") про стягнення суми грошових коштів у розмірі 46 382 851,17 грн.
Позовні вимоги, з посиланням на ст.11, 509, 598, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, ст.193, 222 Господарського кодексу України, обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором № 2309-14/19/2-13 від 23.09.2014, у зв'язку з чим позивач просить стягнути неустойку у вигляді пені за порушення зобов'язання.
11.06.2020 позивач подав клопотання про відстрочення судового збору, оскільки позивач є бюджетною установою та здійснює свої видатки через органи державного казначейства України, оплата судового збору у розмірі 695 742,77 грн вимагає коригування бюджетних асигнувань. Позивачем долучено лист начальника фінансово-правового управління від 11.06.2020 № 21/2/1-1638, в якому зазначено, що кошторисом, затвердженим на утримання Служби безпеки України у 2020 році, витрати для сплати судового збору в розмірі 695 742,77 грн не передбачені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення в справі, відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.07.2020.
06.07.2020 від відповідача надійшла заява про відвід судді Усатенко І.В. від розгляду справи № 910/7841/20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівна компанія № 7" про відвід судді Усатенко І.В. від розгляду справи № 910/7841/20 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівна компанія № 7" про відвід судді Усатенко І.В. від розгляду справи № 910/7841/20 передано на розгляд судді Ломаці В.С.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі № 910/7841/20 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівна компанія № 7" про відвід судді Усатенко І.В. від участі у розгляді справи № 910/7841/20 відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 задоволено самовідвід Усатенко І.В. від розгляду справи № 910/7841/20 за позовом Служби безпеки України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівна компанія № 7" про стягнення 46 382 851,17 грн штрафних санкцій, матеріали справи № 910/7841/20 передано уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу справу № 910/7841/20 передано на розгляд судді Карабань Я.А.
09.07.2020 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову СБУ без руху, з посиланням на те, що останнім не сплачено судовий збір у розмірі 695 742, 77 грн та відсутні правові підстави для відстрочення сплати вказаної суми судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 справу прийнято до провадження судді Карабань Я.А., відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху, підготовче засідання призначено на 11.08.2020.
05.08.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог, вважає їх незаконними та необґрунтованими. В обґрунтування своєї позиції, зокрема, зазначає: що відповідач не може виконати своє зобов'язання за договором до отримання позивачем дозволу на виконання будівельних робіт, а тому має місце прострочення кредитора; відсутні вина відповідача в порушенні строків здачі в експлуатацію об'єкта; позовні вимоги заявлені в порушення принципу добросовісності дій учасників правовідносин, наявна суперечлива (недобросовісна) поведінка позивача; позивач застосовує невірні дані для обрахунку пені, в зв'язку з чим надає свій контррозрахунок. Крім цього відповідачем подано заяву про застосування строків спеціальної позовної давності.
10.08.2020 від позивача надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача штрафні санкції в сумі 46 382 851, 17 грн та розірвати договір від 23.09.2014 №2309-14/19/2-13 укладений між позивачем та відповідачем про будівництво житла на земельній ділянці по вулиці Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі міста Києва.
У підготовче засіданні 11.08.2020 з'явилися представники учасників справи, представники позивача просили прийняти до розгляду уточнену позовну заяву. Представник відповідача заперечував проти прийняття уточненої позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 уточнену позовну заяву повернено позивачу, з підстав викладених в ухвалі.
Також представником позивача було заявлено клопотання про відкладення підготовчого засідання та надання часу для ознайомлення з відзивом, яке судом протокольно задоволено та відкладено підготовче засідання на 15.09.2020.
11.09.2020 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких, зокрема, зазначено, що при розрахунку пені має застосуватися вартість спорудження одного квадратного метра житла встановлена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.12.2018 №335 в розмірі 13 849, 00 грн, а не 14 694, 00 грн, як визначено позивачем. Також вказує, що враховуючи дати календарного графіку та черговість етапів, позивачем частково пропущено строк позовної давності.
15.09.2020 від представника позивача надійшли відповідь на відзив, а також письмові пояснення, в яких останній, зокрема, зазначає, що при розрахунку пені було застосовано вартість спорудження одного квадратного метра житла в місті Києві, яка встановлена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.12.2019 №286 станом на 01.10.2019, оскільки саме вказаним наказом визначено вартість спорудження житла на завершення періоду, протягом якого здійснювався розрахунок штрафних санкцій. Крім цього, вказує, що в календарному графіку встановлено найменування робіт, основні етапи виконання будівництва, кількість секцій, порядок будівництва черг та строки будівництва, зазначені в графіку, стосуються проміжних етапів будівництва, однак крайній строк закінчення будівництва встановлений в пункті 4.3. договору і враховуючи положення вказаного пункту, відповідач зобов'язаний закінчити будівництво об'єкту та здати його в експлуатацію до 03.06.2019.
Засідання призначене на 15.09.2020 не відбулося, в зв'язку із перебуванням судді Карабань Я.А. на лікарняному.
21.09.2020 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
07.10.2020 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, з посиланням на те, що позивачем не було надано в строк документів на підтвердження того, хто саме подавав документи в 2015 році для отримання дозволу на виконання робіт витребуваних судом, а також не надано доказів поважності причин неподання таких документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 підготовче засідання призначено на 11.11.2020.
11.11.2020 у підготовче засідання з'явились представники сторін. Судом залишено без задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, оскільки відповідно до поштового конверту позивачем були направлені пояснення та копія заяви на отримання дозволу в строк встановлений судом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 01.12.2020.
27.11.2020 від представника позивача надійшли письмові пояснення та відповіді на запитання відповідача поставлені у відзиві, в порядку ст.90 ГПК України.
01.12.2020 у підготовче засідання з'явились представники сторін, судом протокольно залишено без розгляду відповідь на відзив позивача, оскільки остання подана з пропуском встановленого судом строку. Також, представник відповідача подала клопотання щодо сплати судового збору, заяву про застосування строків позовної давності, додаткові пояснення щодо розрахунку пені та клопотання про долучення до матеріалів справи копій рішень судів, які протокольно судом долучені до матеріалів справи. Крім цього враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.01.2021.
11.01.2021 від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи довідки фінансово-економічного управління від 07.01.2021 за №21/2/2-7 щодо недоведеності позивачу витягів із складових частин розпису Державного бюджету України на 2021 рік, а тому проведення видатків, у тому числі на сплату судового збору, будуть здійснюватися лише за наявності річного та помісячних розписів асигнувань, в зв'язку з чим просить суд вирішити питання щодо сплати судового збору після доведення річного та помічного розписів асигнувань, а також затвердження кошторису на утримання позивача в 2021 році.
12.01.2021 у судове засідання з'явились представники сторін, суд відклав судове засідання на 02.02.2021.
02.02.2021 у судове засідання з'явились представники сторін, представник позивача просив долучити до матеріалів справи копії платіжних доручення про сплату судового збору. Суд долучив платіжні доручення до матеріалів справи та відклав судове засідання на 10.02.2021.
09.02.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з зайнятістю представників.
Засідання призначене на 10.02.2021 не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Карабань Я.А. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2021 судове засідання призначено на 03.03.2021.
12.02.2021 від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалі справи оригіналу платіжного доручення №573 від 01.02.2021 про сплату судового збору в сумі 693 640, 77 грн.
Засідання призначене на 03.03.2021 не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Карабань Я.А. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 судове засідання призначено на 21.04.2021.
21.04.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю присутності в судовому засіданні представників відповідача, так як останні перебувають на самоізоляції.
21.04.2021 у судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача в засідання не з'явився, про день та час розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином. Суд з урахуванням думки позивача протокольно задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та відклав судове засідання на 27.04.2021.
У судовому засіданні 27.04.2021 надав пояснення по суті позовних вимог, позов просив задовольнити, представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі.
У судовому засіданні 27.04.2021 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
23.09.2014 між позивачем (сторона-1) та відповідачем (сторона-2) укладено договір про будівництво житла на земельній ділянці на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва (надалі - договір). Предметом договору відповідно до п.1.1. є спільна діяльність сторін для досягнення мети - будівництва житлових будинків на земельній ділянці, розташованій на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва, згідно з вимогами законодавства про основи містобудування та архітектурної діяльності.
Підпунктом 2 пункту 1.2. договору передбачено, що сторона-2 має право на власний розсуд приймати рішення щодо організації будівництва об'єкту та його техніко - економічних характеристик виходячи з вихідних даних, проектних та вишукувальних робіт, фактичних умов, фактичних умов містобудівної діяльності на земельній ділянці, при умові досягнення необхідного для позивача результату у вигляді площ квартир у об'єкті, в кількості та з характеристиками, а також у строк, що визначений за результатами конкурсу.
Відповідно до умов п. 3.1.1. договору за виконання обов'язків, визначених цим договором, у якості результату від досягнення мети договору отримують такі частки завершеного будівництвом об'єкту сторона-1 отримує: не менш ніж 17 536, 58 м2 житла (загальної площі квартир), що становить не менш, ніж 327 квартир у завершеному будівництвом об'єкті. Квартири, які отримує сторона-1 за умовами цього договору, повинні бути обладнанні вхідними металевими дверима, приладами опалення, віконними блоками, лічильниками води та електроенергії, без виконання внутрішніх опоряджувальних робіт. У ході виконання цього договору загальна площа житла (загальної площі квартир) та кількість квартир, які за результатами конкурсу отримує сторона-1, не може змінюватись у сторону зменшення.
Згідно з п. 4.3. договору строк закінчення будівництва об'єкта, здачі його в експлуатацію та передачі стороні-1 житла, визначеного за результатами проведення конкурсу, становить 48 місяців із моменту надання стороною-1 стороні-2 нотаріально засвідченої довіреності відповідно до пункту 4.5. цього договору.
За змістом пункту 4.4 зазначеного договору початок і закінчення будівництва об'єкта (кожної черги або пускового комплексу) визначаються календарним графіком виконання робіт, якщо сторона-2 надає на погодження стороні-1 після отримання документа, що дає право на виконання будівельних робіт на об'єкті. Строк будівництва об'єкта не повинен перевищувати нормативний згідно з проектно-кошторисною документацією та не повинен перевищувати строк, визначений у пункті 4.3 цього договору.
Сторона-1 протягом 15 днів з моменту виконання стороною пункту 3.5. цього договору надає стороні-2 нотаріально засвідчену довіреність на збір вихідних даних на проектування, здійснення проектування, замовлення інших робіт (послуг), необхідних для отримання документу, що дає право на виконання будівельних робіт на об'єкті, на виконання функцій замовника будівництва об'єкту, у тому числі в частині організації виконання будівельно-монтажних робіт, ведення об'єкту в експлуатацію, замовлення інших робіт (послуг) необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті згідно з вимогами чинного законодавства, передачі збудованих житлових будинків, об'єктів соціальної та інженерної інфраструктури експлуатуючим організаціям тощо (п.4.5. договору).
Відповідно до пункту 4.6. договору сторона-2 згідно з графіком, погодженим стороною-1, у строк, що не перевищує 18 календарних місяців із моменту виконання стороною-1 вимог пункту 4.5. цього договору, забезпечує виконання підготовчих робіт, розробку проектної документації, проведення експертизи проекту будівництва об'єкта відповідно до чинного законодавства та подання стороні-1 усіх документів, необхідних для отримання документа, що дає право на виконання будівельних робіт на об'єкті.
Згідно з пунктом 6.1.3. договору сторона-1 має право у разі невиконання стороною-2 умов цього договору в частині порушення строків, визначених у пунктах 3.5. і 4.6. цього договору, та неусунення нею зазначених недоліків у визначений строк - в односторонньому порядку розірвати цей договір. При цьому сторона-1 не відшкодовує витрати, понесені стороною-2 у зв'язку із виконанням зазначеного договору.
Сторона-1 зобов'язана протягом 10 днів із дати письмового звернення сторони-2 передати відповідно до чинного законодавства будівельний майданчик для проведення заходів, необхідних для початку будівництва (пункт 6.2.2. договору).
Відповідно до п. 6.4.2. договору від 23.09.2014 сторона-2 зобов'язана на підставі довіреності, зазначеної в пункті 4.5. цього договору, оформлювати дозвільні документи (дозволи, технічні умови та інші), необхідні для здійснення діяльності за цим договором у частині отримання документа, що дає право на виконання будівельних робіт на об'єкті, ведення будівельних робіт на об'єкті, введення його в експлуатацію і передачі експлуатуючим організаціям.
Згідно з п.7.2. договору у разі порушення з вини сторони-2 строків здачі в експлуатацію об'єкта (черги або пускового комплексу) більш ніж на 90 днів, сторона-2 сплачує стороні-1 пеню в розмірі 0,1% вартості несвоєчасно переданих квартир стороні-1 за кожен день затримки. Вартість несвоєчасно переданих квартир визначається виходячи з опосередкованої вартості спорудження одного квадратного метра житла в Києві, встановленого Мінрегіоном.
Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до дня його остаточного виконання сторонами (п.10.1. договору).
Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням, на думку позивача, відповідачем свого зобов'язання за договором у частині своєчасного введення в експлуатацію будинків та передачі квартир. Звертаючись до суду з позовом позивач просив стягнути з відповідача суму відповідальності за порушення зобов'язання - неустойки у вигляді пені в розмірі 46 382 851, 17 грн.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 887, 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
Статтями 890, 891 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний: 1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; 2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; 4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам; 5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації. Підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.
У пункті 4.3. договору сторони погодили, що строк закінчення будівництва об'єкта, здачі його в експлуатацію та передачі стороні-1 житла, визначеного за результатами проведення конкурсу, становить 48 місяців із моменту надання стороною-1 стороні-2 нотаріально засвідченої довіреності відповідно до пункту 4.5. цього договору.
05.03.2015 на виконання умов пункту 4.5. договору позивач надав відповідачу нотаріально посвідчену довіреність від 05.03.2015.
Вказані обставини визнаються учасниками справи, а тому відповідно до ч.1 ст.75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають доказуванню.
Отже, будівництво мало бути закінчено та квартири передані позивачу в строк до 05.03.2019 (05.03.2015 +48 місяців).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору в частині строку виконання зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму відповідальності за порушення зобов'язання - неустойку у вигляді пені за період з 03.06.2019 по 30.11.2019 в розмірі 46 382 851, 17 грн.
Пунктом 7.2. договору сторони погодили, що в разі порушення з вини сторони-2 (відповідача) строків здачі в експлуатацію об'єкта (черги або пускового комплексу) більш ніж на 90 днів, сторона-2 сплачує стороні-1 (позивачу) пеню в розмірі 0,1% вартості несвоєчасно переданих квартир стороні-1 за кожен день затримки. Вартість несвоєчасно переданих квартир визначається виходячи з опосередкованої вартості спорудження одного квадратного метра житла в Києві, встановленого Мінрегіоном.
Таким чином враховуючи строки здачі в експлуатацію об'єкта (до 05.03.2019) та те, що квартири передбачені договором позивачу не передані більш ніж на 90 днів (до 03.06.2019), у позивача виникло право на нарахування пені передбаченої пунктом 7.2. договору, з 04.06.2019.
За змістом ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України). Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з приписами ст. 216 - 218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Так, за умовами договору відповідач взяв на себе зобов'язання передати позивачу в цілому не менш ніж 17 536, 58 метрів квадратнихжитла, строк закінчення будівництва об'єкта, здачі його в експлуатацію та передачі позивачу житла, визначеного за результатами проведення конкурсу, становить 48 місяців із моменту надання стороною-1 (позивачем) стороні-2 (відповідач) нотаріально засвідченої довіреності відповідно до пункту 4.5. цього договору.
Відповідальність сторони-2 (відповідача) за умовами договору (п.7.2.) у вигляді штрафних санкцій (пені) настає в разі порушення строків здачі в експлуатацію об'єкта (черги або пускового комплексу) більш ніж на 90 днів.
Як убачається з календарного графіку, яким було визначено основні етапи виконання робіт з чергами будівництва і секціями та протоколу про попередній розподіл площ об'єкту (т.1, а.с.21-27), який є додатком №1 до договору про будівництво, сторонами було здійснено розподіл житлових приміщень по відповідних секціях лише частково - 14 827, 88 квадратних метрів, що не відповідає умовам договору, оскільки розподіл 2 708, 70 (17 536, 59 - 14 827, 88) квадратних метрів житлової площі сторонами взагалі розподілено та погоджено не було.
Окрім того, відповідно до календарного графіку відповідач мав передати позивачу квартири також у будинках (секціях) 7 та 8, а в протоколі про попередній розподіл площ об'єкту такі будинки взагалі відсутні.
При цьому суд наголошує, що розподіл площ квартир у секціях, будівництво яких передбачалося календарним графіком та протоколом є лише попереднім, а остаточний розподіл квартир в секціях (будинках) на загальну площу - 17 536, 59 квадратних метрів, як передбачено договором, позивач мав отримати в цілому - після здачі в експлуатацію об'єкта. А тому суд позбавлений фактичної можливості самостійно визначити, виходячи із загальної кількості 17 536, 59 квадратних метрів: яка по секціям кількість житлової площі квартир, за який період та в якій черговості мали бути передані позивачу.
Відповідно до умов пункту 7.2. договору позивач має право на нарахування пені за порушення строків здачі об'єкта, черги або пускового комплексу.
Беручи до уваги, що об'єкт будівництва взагалі не був зданий, документ погоджений сторонами щодо остаточного розподілу 327 квартир на загальну площу - 17 536, 59 квадратних метрів у матеріалах справи відсутній, наявний календарний графік не відповідає умовам договору, інших доказів, пояснень, тощо відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно розраховано неустойку (пеню) саме на загальну площу в розмірі 17 536, 59 квадратних метрів.
Відповідно до статті 875 ЦК України (де наведено нормативне визначення поняття договору будівельного підряду) за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
У розумінні наведеної норми основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об'єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об'єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов'язані із місцезнаходженням об'єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 07.12.2018 зі справи № 910/22058/17, від 24.01.2020 зі справи № 910/3362/18, постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18).
Отже, відповідальність підрядника за умовами договору у вигляді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання відповідачем обов'язку зі здачі завершеного будівництвом об'єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт/поставки обладнання в межах основного договору.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №910/4709/18.
Таким чином, відповідачем не доведено суду, що нарахування пені здійснюється з урахуванням дат та етапів календарного графіку, а не в цілому.
Перевіривши розрахунок пені в сумі 46 382 851, 17 грн, судом встановлено, що зазначений розрахунок є невірним, оскільки позивачем при його здійснені враховано дату - 03.06.2019, тобто останній 90-й день строку, передбачений пунктом 7.2. договору, при цьому кількість днів (180) також визначено невірно. Крім цього, при розрахунку пені позивачем було застосовано вартість спорудження одного квадратного метра житла в місті Києві, яка встановлена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.12.2019 №286 станом на 01.10.2019, що є також невірним, оскільки на дату виникнення спірних правовідносин був чинний наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального вартість спорудження одного квадратного метра житла встановлена господарства України від 06.12.2018 №335, яким встановлено вартість спорудження одного квадратного метра житла в місті Києві станом на 01.01.2018 в розмірі 13 849, 00 грн.
З урахуванням викладеного, судом здійснено власний перерахунок пені та встановлено, що за загальний період прострочення з 04.06.2019 по 30.11.2019 підлягає до стягнення пеня в сумі 43 715 537, 36 грн (17 536, 58 (кількість квадратних метрів не переданих квартир) х 13 849, 00 грн (опосередкована вартість спорудження одного квадратного метра житла в місті Києві)/ 0,1% х 180 (кількість днів прострочення)), а тому позов у цій частині підлягає частковому задоволенню.
Окрім того, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача стосовно відсутності його вини в порушенні строків будівництва та ведення в експлуатацію об'єкта будівництва, з огляду на таке.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі №910/13226/20, яке набрало законної сили 11.03.2021, задоволено позов СБУ та розірвано договір від 23.09.2014 № 2309-14/19/2-13, який укладений між СБУ та ТОВ "Домобудівна компанія № 7" про будівництво житла на земельній ділянці по вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі міста Києва.
У постанові Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021, якою залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі №910/13226/20 колегією суддів зазначено наступне:
«Доводи відповідача стосовно відсутності його вини в порушенні строків будівництва та ведення в експлуатацію об'єкта будівництва судовою колегію до уваги не приймається, оскільки позивачу було відмовлено в отриманні дозволу на виконання будівельних робіт на підставі документів, наданих відповідачем.
Також посилання відповідача на висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладений у постанові від 26.05.2020 по справі №922/832/18 є недоречним, оскільки у справі № 910/13226/20 відповідач не розпочав роботи, визначені умовами спірного договору, з підстав, які залежали саме від нього, зокрема підготовлений відповідачем комплект документів, який був наданий позивачу для повторного отримання дозволу на виконання будівельних робіт на об'єкті не був прийнятий Державною архітектурно-будівельної інспекції України, у зв'язку із порушенням вимог містобудівних умов та обстежень.»
Тобто, обставини щодо наявності вини ТОВ «Домобудівна компанія №7» в порушенні строків будівництва та ведення в експлуатацію об'єкта будівництва за договором від 23.09.2014 № 2309-14/19/2-13, вже досліджувались в рамках справи №910/13226/20 та судом першої і апеляційної інстанції надана оцінка зазначеним доводам останнього.
Щодо заяви відповідача про застосування строку спеціальної позовної давності.
Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Частиною 1 статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч. 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Разом з тим, суд приймає до уваги, що строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо строку позовної давності зі стягнення штрафних санкцій, були продовжені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" з 02.04.2020 на строк дії карантину.
Отже, зважаючи на те, що з даним позовом позивач звернувся 05.06.2020 та те, що з строк позовної давності у зв'язку з карантином був продовжений з 02.04.2020, позов про стягнення пені пред'явлений в межах строку спеціальної позовної давності.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 43 715 537, 36 грн пені.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівна компанія №7» (03061, місто Київ, проспект Відрадний, будинок 103, ідентифікаційний код 38792326) на користь Служби безпеки України (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 33, ідентифікаційний код 00034074) 43 715 537 (сорок три мільйони сімсот п'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять сім) грн 36 коп. пені та 655 733 (шістсот п'ятдесят п'ять тисяч сімсот тридцять три) грн 06 коп. судового збору.
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 30.04.2021.
Суддя Я.А.Карабань