проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"26" квітня 2021 р. Справа № 917/126/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.,
Секретар судового засідання - Кожевнікова А.В.,
за участю:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Заліпа Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгазпром" (вх. № 1022 П/2)
на ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.02.2021 (суддя - Мацко О.С., постановлена в м. Полтава 04.02.2021, повний текст якої складено 04.02.2021),
за результатами розгляду заяви ТОВ "Трансгазпром" про забезпечення позову,
у справі №917/126/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгазпром", м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут", м. Полтава,
про стягнення грошових коштів,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансгазпром" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" про стягнення 14836845,18 грн.
Одночасно з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, посилаючись на ст.ст. 136, 141 ГПК України позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача у розмірі, що еквівалентний ціні позову та сумі судового збору - 15059397,86 грн.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.02.2021 у справі № 917/126/21 у задоволенні заяви ТОВ "Трансгазпром" про забезпечення позову - відмовлено.
Обґрунтовуючи відмову у задоволені заяви місцевий господарський суд зазначив, що до заяви про забезпечення позову не додано жодного доказу на її обґрунтування.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансгазпром" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.02.2021 у справі № 917/126/21, в якій просить апеляційну скаргу позивача задовольнити, ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.02.2021 у справі № 917/126/21 скасувати і прийняти нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 у даній справі (суддя Гетьман Р.А.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансгазпром” залишено без руху, через те, що скаржником не надано доказів сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн., та доказів направлення копій апеляційної скарги відповідачу у справі. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги. Повідомлено апелянта, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п'ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.
У зв'язку зі спливом строку на подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 у даній справі (колегія суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., судді Дучал Н.М., Склярук О.І.), у зв'язку з не виконанням вимог ухвали від 22. повернуто апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.02.2021 у справі №917/126/21 заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю “Трансгазпром”.
26.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансгазпром звернулося вдруге до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.02.2021 у справі № 917/126/21, в якій просить апеляційну скаргу позивача задовольнити, ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.02.2021 у справі № 917/126/21 скасувати.
Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Полтавської області від 04.02.2021 у справі № 917/126/21.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постановляючи оскаржувану ухвалу господарський суд Полтавської області не дослідив належним чином фактичні обставини справи, не надав належної правової оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи, що в свою чергу, призвело до порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Скаржник зауважує, що у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, ТОВ "Трансгазпром" направило на адресу ТОВ «Полтавагаз збут» претензію, яка була зареєстрована останнім 26.11.2020 за вих. № 3289. Однак, дана претензія задоволена не була, дані обставини на думку скаржника, свідчать про явне ухилення ТОВ «Полтавагаз збут» від виконання умов укладеного з заявником договору, що також свідчить про наявність обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
На переконання апелянта, такі обставини, як: значний розмір заборгованості ТОВ «Полтавагаз збут» перед заявником, відсутність у боржника майнових прав на нерухоме майно, скриншот екрану з оголошенням ТОВ «Полтавагаз збут», наявність відкритого виконавчого провадження є достатніми підставами для задоволення заяви ТОВ «Трансгазпром» про забезпечення позову.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів і вимог скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін.
ТОВ «Полтавагаз збут» зазначає, що направлена позивачем претензія взагалі не розглядалась по суті, оскільки претензія ТОВ «Трансгазпром» не відповідає вимогам ст.222 ГК України.
Відповідач зауважує, що в обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на наявність виконавчого провадження від 18.03.2021 року ВП 64835487, що на його думку збільшує ризик неможливості фактичного виконання рішення. Проте, згідно постанови державного виконавця по ВП №64835487 загальна сума стягнення становить 173,97 грн., а отже така сума стягнення ніяким чином не збільшує ризик неможливості фактичного виконання рішення.
ТОВ «Полтавагаз Збут» вважає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження неможливості виконання відповідачем рішення суду у разі задоволення позову за відсутності застосування заходів забезпечення позову.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2021 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Трансгазпром" строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Полтавської області від 04.02.2021 у справі № 917/126/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгазпром" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.02.2021 у справі № 917/126/21. Призначено справу до розгляду на 26.04.2021 о 16:30 год.
Про дату, час і місце судового засідання учасники справи повідомлені належним чином.
Згідно з ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгазпром", апелянтом додані додаткові докази: інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 26.03.2021 № 249993672, скриншот екрану з оголошенням ТОВ «Полтавагаз Збут» (а.с. 51-58).
Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Докази, які додані до апеляційної скарги, до суду першої інстанції позивач не надавав, тому вони не досліджувалися судом першої інстанції і не були предметом розгляду під час постановлення оскаржуваної ухвали.
З урахуванням вищенаведеного, додаткові докази - інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 26.03.2021 № 249993672, скриншот екрану з оголошенням ТОВ «Полтавагаз Збут», не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною першою статті 271 цього Кодексу передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст.222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
За змістом наведених норм, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження труднощів у подальшому виконанні такого рішення, а також ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (кошти) яке є відповідача чи третіх осіб може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення (даний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 25.03.2019 у справі № 1810з-18, від 21.03.2019 у справі № 902/1722/14, від 15.08.2018 у справі №922/4587/13 та від 08.10.2018 у справі №925/402/18).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Водночас, адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При цьому, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.ст. 73, 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансгазпром" обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, посилалось на ті обставини, що станом на 25.01.2021 розмір заборгованості ТОВ "Полтавагаз збут" перед ТОВ "Трансгазпром" за договором купівлі - продажу природного газу №35-GAS-2020 від 27.02.2020 становить 14836845,18 грн., у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за цим договором, ТОВ "Трансгазпром" направило на адресу ТОВ «Полтавагаз Збут» претензію, яка була зареєстрована останнім 26.11.2020 за вих. № 3289, однак, дана претензія задоволена не була.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення.
Колегія суддів зауважує, що твердження позивача про наявність заборгованості ТОВ "Полтавагаз збут" перед ТОВ "Трансгазпром" за договором купівлі - продажу природного газу №35-GAS-2020 від 27.02.2020 у сумі 14836845,18 грн. необґрунтованими з огляду на те, що дані твердження носять передчасний характер, оскільки стосуються вирішення справи по суті, тоді як застосування заходів забезпечення позову носить суто процесуальний характер.
Разом з цим, у відповідності до ст. 222 ГК України звернення із претензією в разі порушення умов господарського договору є правом, а не обов'язком потерпілої сторони, а тому не задоволення відповідачем претензії позивача також не є достатньою та обґрунтованою підставою для застосування заходів для забезпечення позову.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що така підстава, як наявність відкритого виконавчого провадження відносно відповідача не була викладена позивачем у заяві про забезпечення позову, а тому не може бути предметом розгляду на стадії апеляційного розгляду справи.
Зі змісту заяви позивача про забезпечення позову вбачається, що вона не містить обґрунтованих доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, які б могли підтверджувати необхідність застосування саме такого запобіжного заходу, про який просить позивач, а також не містять фактичних доказів вчинення ТОВ “Полтавагаз збут” певних дій, які могли б об'єктивно підтверджувати ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення позивачем претензії, спрямованих на безпідставне розпорядження коштами товариства або їх приховування.
Зазначена заява містить лише посилання на потенційну можливість ухилення ТОВ ''Полтавагаз збут” від виконання можливого рішення суду, що не може бути достатньою правовою підставою для задоволення заяви.
Крім того, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, серед іншого, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Однак, заява позивача про забезпечення позову в порушення п.6 ч. 1 статті 139 ГПК України не містить пропозицій щодо зустрічного забезпечення.
Отже, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність достатніх правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгазпром" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.02.2021 у справі № 917/126/21 не підлягає задоволенню.
Ухвала господарського суду Полтавської області від 04.02.2021 у справі № 917/126/21 постановлена відповідно до норм матеріального та процесуального права та підлягає залишенню без змін.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та залишенні без змін ухвали суду першої інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 277, ст.ст. 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгазпром" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.02.2021 у справі № 917/126/21 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.02.2021 у справі № 917/126/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 30.04.2021.
Головуючий суддя Т.Д. Геза
Суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя О.В. Плахов