проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"27" квітня 2021 р. Справа № 905/2380/18
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.,
за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.,
за участю представників:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружківський ливарний завод "Металург" - Шкориненко Т.Є., довіреність б/н від 01 квітня 2021 року, свідоцтво серія ДН №5783 від 12 червня 2020 року;
"Abraziv International" SRL - Скляра А.Л., свідоцтво №819 від 09 вересня 2011 року, довіреність №4832 від 23 листопада 2020 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика" (вх.№868Д/1) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 23 лютого 2021 року (суддя Г.Є. Курило, повний текст ухвали складено 04 березня 2021 року) у справі №905/2380/18,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружківський ливарний завод "Металург", м.Дружківка,
до "Abraziv International" SRL, Romania,
про стягнення 16284,55 євро -
Товариство з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика", м.Дружківка, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до "Abraziv International" SRL, Romania про стягнення грошових коштів в загальній сумі 16284,55 євро, що складає 513795,63 грн відповідно до офіційного курсу НБУ на день звернення з позовом до суду.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23 лютого 2021 року провадження у справі №905/2380/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика", м.Дружківка, до відповідача, "Abraziv International" SRL, Romania про стягнення грошових коштів в загальній сумі 16284,55 євро, що складає 513795,63 грн відповідно до офіційного курсу НБУ закрито на підставі пункту 1 частини1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України .
Товариство з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обгрунтуванні апеляційної скарги вказує, що сторонами узгоджено усі істотні умови договору купівлі-продажу, останній з боку покупця є виконаним, що свідчить про його укладення в розумінні вимог законодавства.
Детально рух у справі №905/2380/18 відображено в процесуальних документах суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19 квітня 2021 року у справі №905/2380/18 розгляд справи відкладено на 27 квітня 2021 року о 09:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 132.
23 квітня 2021 року від "Abraziv International" SRL надійшли пояснення у справі №905/2380/18 (вх.№4796).
У судове засідання, яке відбулось 27 квітня 2021 року, з'явились належні представники сторін.
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика", м.Дружківка, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, "Abraziv International" SRL, Romania про стягнення грошових коштів в загальній сумі 16284,55євро, що складає 513795,63грн відповідно до офіційного курсу НБУ на день звернення з позовом до суду.
В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов контракту №845 від 13 липня 2018 року в частині сплати вартості отриманого товару.
Позивачем до матеріалів справи наданий контракт від 13 липня 2018 року №845, згідно з умовами якого продавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика", м.Дружківка зобов'язалось поставити товар (дріб сталевий литий і колотий), а покупець - "Abraziv International" SRL, Romania прийняти та оплатити його на умовах, вказаних в даному контракту.
За умовами п.1.2 контракту поставлений товар повинен бути виготовлений і поставлений партіями в повній відповідності з вимогами, на умовах і по цінам, вказаних в специфікаціях до даного контракту, які є невід'ємними його частинами.
Згідно п.2.1 контракту найменування, ціна і кількість поставленого товару погоджується сторонами в специфікаціях, які підписуються на кожну окрему поставку і є невід'ємною частиною даного контракту.
Умови поставки: СРТ - Георгені, Румунія (п. 3.1 контракту).
Відповідно до п.3.3 контракту продавець разом з товаром зобов'язаний передати покупцю оригінали наступних документів: міжнародну автомобільну накладну CMR; рахунок-фактуру (інвойс); сертифікат походження товару; пакувальний лист; сертифікат якості.
Замовлення вважається прийнятим до виконання, якщо продавець виставив покупцю попередній інвойс (п.3.4 контракту).
Згідно п.3.6 контракту право власності на товар переходить до покупця з моменту відвантаження товару на складі покупця (згідно умов поставки СРТ).
В розділі 6 контракту сторонами передбачено наступний порядок приймання товару: товар вважається доставленим продавцем і прийнятим покупцем: по кількості - у відповідності з супровідними документами; по якості - у відповідності з сертифікатом якості продавця (п.6.1 контракту); остаточне приймання виконується в країні покупця, товар приймається: по кількості місць - на момент отримання товару від експедитора (перевізника), по кількості вмісту в упаковці - не пізніше двох неділь після отримання товару, а також на момент розкриття упаковки (п.6.2 контракту); за якістю - не пізніше місяця після розкриття упаковки.
Приймання виконується уповноваженими представниками покупця (п.6.3 контракту).
Згідно п.4.1 контракту покупець здійснює 100% оплату від суми рахунку не пізніше 30 календарних днів після отримання товару.
Згідно п.10.1 контракту всі спори, пов'язані з цим контрактом, вирішуються шляхом перемовин між представниками сторін. У випадку, якщо спір неможливо вирішити шляхом перемовин, він вирішується в господарському (арбітражному) суді по місцю знаходження позивача та по праву країни позивача.
З метою високої ефективності в вирішенні поточних проблем, пов'язаних з контрактом, сторони заявляють, що надіслані факсом документи дійсні до моменту отримання оригіналів, але не більше 180 календарних днів, по закінченню яких оригінали документів повинні бути направлені іншій стороні (п. 12 контракту).
У разі змін банківських реквізитів однієї із сторін інша сторона повинна бути поставлена ??до відома про це в письмовому вигляді, і протягом 10 днів слід скласти підписані обома сторонами доповнення до цього контракту з знову встановленими банківськими реквізитами (п.13 контракту).
Зазначені наступні реквізити сторін: Продавець - ТОВ "НПП "Метрика" TOV "NPP "Metryka" 84200, Ukraine, Donetsk region, t.Druzhkovka Privokzalnaya st 8A; Account 26007210129307 JSCProCreditBank, Kiev, Ukraine; SWIFT: MIFCUAUK, Correspondent bank: Procredit Bank AG Frankfurt am Main, Germany SWIFT/bic code PRCBDEFF. Покупець - "Abraziv International" SRL, 535500, Gheorheni, Garii stret no.4, Harghita country, Romania, VAT number RО15782630, Copmany registration code J19/839/2003.
Строк дії контракту: контракт вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року (п.11.3 контракту).
Відповідачем до матеріалів справи наданий контракт від 13 липня 2018 року №845, аналогічного змісту, однак п. 4.1. контракту та реквізити сторін викладені в іншій редакції.
Так, згідно п. 4.1. контракту покупець сплачує 50% рахунку-фактури через три (3) робочих дні після підписання договору та 50%-го залишку не пізніше 30 календарних днів після отримання товару.
Реквізити ТОВ "НПП" Метрика": ТОV "NPP "Metryka", 84200, Ukraine, Donetsk region, t.Druzhkovka, Privokzalnaya st. 89A; IBAN AT 881400001210054568, Mariahilfer Strasse 8a 1060 Wien, BANK BAWAG PSK, SWIFT CODE BAWAATWW.
Позивачем надана специфікація №1 від 13 липня 2018 року до контракту, в якій узгоджено найменування продукції, що має бути поставлена позивачем відповідачу, її кількість, ціну, строки поставки, умови поставки, порядок оплати.
Так, у специфікації сторонами погоджено здійснення позивачем поставки відповідачу:
дріб сталеву колоту GP 25 SAE J444 у кількості 2 т на суму 1174,00 євро,
дріб сталеву колота GН 25 SAE J444 у кількості 2 т на суму 1174,00 євро,
дріб сталеву колота GL 25 SAE J444 у кількості 2 т на суму 1174,00 євро,
дріб сталеву колота GН 40 SAE J444 у кількості 2 т на суму 1174,00 євро,
дріб сталеву колота GP 40 SAE J444 у кількості 3 т на суму 1761,00 євро,
дріб сталеву колота GP 50 SAE J444 у кількості 1 т на суму 587,00 євро,
дріб сталеву лита S 170 SAE J444 у кількості 1 т на суму 587,00 євро,
дріб сталеву лита S 330 SAE J444 у кількості 1 т на суму 587,00 євро,
дріб сталеву лита S 460 SAE J444 у кількості 3 т на суму 1761,00 євро,
дріб сталеву лита S 550 SAE J444 у кількості 5 т на суму 2935,00 євро.
Строк поставки згідно п.2 специфікації: липень 2018 року.
Згідно п.3 специфікації умови поставки: СРТ - Георгені, Румунія у відповідності з правилами Інкотермс 2010.
Відповідно до п.7 Специфікації покупець здійснює 100% оплату від суми рахунку не пізніше 30 календарних днів після отримання товару.
Специфікація №1 від 13 липня 2018 року, що надана відповідачем містить ті ж умови, крім порядку оплати, а саме п. 7 викладений в наступній редакції: покупець сплачує 50% рахунку-фактури через три (3) робочих дні після підписання договору та 50%-го залишку не пізніше 30 календарних днів після отримання товару.
Сторони погоджуються, що оформлення контракту від 13 липня 2018 року №845 та специфікації до нього відбувалось шляхом обміну електронними листами.
Зазначені обставини сторони підтверджують електронною перепискою, та скріншотами з екрану з зображенням надісланих файлів.
Сторони не заперечують, що оригінал контракту від 13 липня 2018 року №845 та специфікація до нього, що підписані та скріплені печатками обох сторін, відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов контракту передано відповідачу товар на суму 12 914,00 євро, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) А №0092540 від 23 липня 2018 року, вантажною митною декларацією (ВМД) №UА700110/2018/003771 UA/0036569396.
Факт постачання позивачем товару відповідачу сторонами визнається.
Позивач наполягає, що товар згідно умов контракту № 845 від 13 липня 2018 року поставив, при цьому, кошти за поставлений товар не отримав, у зв'язку з чим звернувся з відповідним позовом до суду.
В той же час відповідач вказує про перерахування коштів в якості виконання умов договору за банківськими реквізитами наданими продавцем.
Розглядаючи спір суд першої інстанції, приймаючи до уваги, що редакції контракту позивача та відповідача є різними, відсутні докази скріплення контракту сторонами власноручними підписами та електронними цифровими підписами, дійшов висновку, що контракт від 13 липня 2018 року №845 є неукладеним.
Відтак, місцевий господарський суд встановив неукладення сторонами п.10.1 контракту, в якому передбачено застереження про вирішення спорів по місцю знаходження позивача та по праву країни позивача, як правової можливості розгляду даного спору господарським судом на території України на підставі договірної підсудності згідно до вимог статті 124 Господарського процесуального кодексу України, статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право".
На підставі наведеного, з огляду на розгляд спору за участю іноземних суб'єктів господарювання, місцевий господарський суд констатував про необхідність закриття провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства України, та необхідність звернення позивача з відповідним позовом до суду за місцезнаходженням відповідача - нерезидента.
Втім колегія суддів не погоджується з такою позицією Господарського суду Донецької області ураховуючи таке.
Відповідно до вимог статті 124 Господарського процесуального кодексу України, підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, в тому числі щодо визначення застосовуваного права; процесуальної правоздатності і дієздатності іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; підсудності судам України справ з іноземним елементом; виконання судових доручень; визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".
Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається згідно з статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", відповідно до якої суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; 2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи-відповідача; 3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; 4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; 5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач-фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа-відповідач - місцезнаходження в Україні; 6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; 7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; 8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; 9)якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; 10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; 11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України; 12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.
Відповідно до частини 3 статті 31 Закону України "Про міжнародне приватне право" зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України.
Згідно до положень статті 3 Закону України "Про міжнародне приватне право" якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.
Частиною 8 статті 11 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.
З урахуванням положень частини першої статті 9 Конституції України, частини
першої статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" невід'ємною частиною матеріального права України є Конвенція Організації Об'єднаних Націй "Про договори міжнародної купівлі продажу товарів" від 11 квітня 1980 року (далі - Конвенція), що була ратифікована Україною.
Статтею 1 Конвенції Організації Об'єднаних Націй від 11 квітня 1980 року про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, яка набула чинності для України з 01 лютого 1991 року, передбачено, що вона застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких знаходяться в різних державах, коли ці держави є Договірними державами або коли згідно з нормами міжнародного приватного права застосовано право Договірної держави.
Румунія є Державою - учасницею цієї Конвенції.
Відповідно до статті 11 Конвенції Організації Об'єднаних Націй не вимагається, щоб договір купівлі-продажу укладався чи підтверджувався в письмовій формі або підпорядковувався іншій вимозі щодо форми. Він може доводитися будь-якими засобами, включаючи свідчення.
Пунктом 1 статті 8 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про використання електронних повідомлень в міжнародних договорах, яка застосовується до використання електронних повідомлень, у зв'язку з укладенням чи виконанням договорів між сторонами, комерційні підприємства яких знаходяться в різних державах, встановлено, що повідомлення або договір не можуть бути позбавлені дійсності або позовної сили на тій лише підставі, що вони складені у формі електронного повідомлення.
Суд першої інстанції не надав належної оцінки тій обставині, що при розгляді цієї справи Товариство з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика" та "Abraziv International" SRL підтвердили, що оформлення контракту від 13 липня 2018 року №845 та специфікації до нього відбувалось шляхом обміну електронними листами.
Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
У статті 23 Конвенції Організації Об'єднаних Націй визначено, що договір вважається укладеним, коли акцепт оферти набуває чинності відповідно до положень цієї Конвенції.
При цьому стаття 18 Конвенції Організації Об'єднаних Націй передбачає, зокрема, що заява чи інша поведінка адресата оферти, що висловлює згоду з офертою, є акцептом. Мовчання чи бездіяльність самі по собі не є акцептом. Однак, якщо через оферту або в результаті практики, встановленої сторонами у своїх взаємних відносинах, чи звичаю адресат оферти може, не повідомляючи оферента, висловити згоду шляхом вчинення якої-небудь дії, зокрема дії, що стосується відправлення товару чи оплати вартості, акцепт набуває чинності в момент вчинення такої дії за умови, що вона вчинена в межах строку, передбаченого у попередньому пункті.
За змістом статті 30 Конвенції Організації Об'єднаних Націй продавець зобов'язаний поставити товар, передати документи, що стосуються його, та передати право власності на товар відповідно до вимог договору та цієї Конвенції.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика" на виконання зобов'язань за контрактом від 13 липня 2018 року № 845 здійснило поставку відповідачу товару на загальну суму 12914 євро, що підтверджується інвойсом № 66 від 19 липня 2018 року, який містить посилання на контракт від 13 липня 2018 року№ 845, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) А№ 0092540 від 23 липня 2018 року, якою зафіксовано поставку товару на підставі вищезазначеного інвойсу, підписаною сторонами, скріпленою відтисками печатки позивача та штампу відповідача, декларацією форми МД-2 (в якій у графі 44 зазначено перелік документів які супроводжували товар, серед яких наявні сертифікати якості № 2018/07/904-№ 2018/07/913 від 17 липня 2018 року, інвойс № 66 від 19 липня 2018 року, рахунок фактури № 66 від 19 липня 2018 року, пакувальний лист № 66 від 19 липня 2018 року, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) А№ 0092540 від 23 липня 2018 року, контракт № 845 від 13 липня 2018 року) з відміткою митниці від 23 липня 2018 року.
Відповідач зі свого боку прийняв товар, поставлений на підставі вищезазначених документів: заперечень або зауважень до товару та цих документів відповідач не надав.
З огляду на наведені обставини та враховуючи приписи статті 18, статті 23 Конвенції акцепт набув чинності в момент вчинення відправки товару, тому контракт № 845 від 13 липня 2018 року є укладеним.
При цьому судом першої інстанції не враховано, що згідно до положень статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Як передбачено статтею 218 Цивільного кодексу України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Згідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 29 серпня 2018 року у справі №915/839/17 згідно до якої, у разі якщо спірний договір його сторонами виконується, це виключає кваліфікацію договору як неукладеного.
Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини 8 статті 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання договору сторонами
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
У даній справі обома сторонами визнається обставина замовлення покупцем вищезазначеного товару в сумі 12 914,00 євро, на підставі контракту від 13 липня 2018 року №845, його відправлення продавцем, та безпосередньо його отримання "Abraziv International" SRL.
Вказане виключає можливість визнання контракту від 13 липня 2018 року №845 неукладеним в цілому в розумінні частини 8 статті 181 Господарського кодексу України.
Поза увагою суду першої інстанції залишився також зміст статті 638 Цивільного кодексу України, відповідно до якого договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Отже, істотними умовами договору купівлі-продажу за законом є найменування майна та його ціна.
Колегія суддів враховує, що надані сторонами редакції контракту від 13 липня 2018 №845 є ідентичними в частині найменування майна та його ціни. Відповідна обставина визнається сторонами у справі.
Зазначене свідчить про досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору поставки, а відтак і його укладення в розумінні статті 638 Цивільного кодексу України.
З приводу наявності часткової відмінності редакції контрактів від 13 липня 2018 року №845 суд апеляційної інстанції зазначає, що остання має місце в пункті договору щодо порядку оплати (п. 4.1. контракту) та в частині реквізитів сторін, а не в пунктах контракту, які становлять його істотні умови. Відтак, наявність часткової відмінності в наданих сторонами редакціях контрактів від 13 липня 2018 року №845, не може розглядатись як неукладення договору в цілому згідно до вимог статті 638, статті 655 Цивільного кодексу України.
Обставина існування відмінностей в пунктах договору щодо порядку оплати та в частині реквізитів сторін підлягає дослідженню в ході розгляду справи по суті та врахуванню під час надання правової оцінки питанню процедури оплати покупцем вартості товару та належності виконання особою відповідного зобов'язання.
При цьому висновок суду про необхідність скріплення контракту сторонами власноручними підписами та електронними цифровими підписами не відповідає обставинам справи, оскільки зміст контрактів від 13 липня 2018 року №845 в обох редакціях не містить такого застереження, передбачаючи лише загальне визначення про набрання ним законної сили з моменту підписання.
Колегія суддів приймає до уваги, що екземпляри контрактів від 13 липня 2018 року № 845 надані сторонами містять пункт 10.1 в однаковій редакції і сторони не оспорювали його дійсність.
Отже сторони домовились, що у випадку неможливості вирішити будь-який спір шляхом перемовин, цей спір передається на розгляд суду за місцезнаходження позивача та по праву країни позивача.
Вищенаведене в сукупності свідчить про укладення сторонами контракту від 13.07.2018 № 845, а відтак і безпосередньо укладення пункту 10.1 в якому передбачене застереження про вирішення спорів по місцю знаходження позивача та по праву країни позивача, як правової можливості розгляду даного спору господарським судом на території України на підставі договірної підсудності згідно до вимог статті 124 Господарського процесуального кодексу України, статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право".
Зазначене не було враховано Господарським судом Донецької області, що спричинило прийняття неправильного рішення про необхідність закриття провадження у справі з підстав неузгодженості сторонами умови про вирішення спорів судом за місцезнаходженням позивача по праву країни останнього.
У зв'язку з чим висновок суду про необхідність застосування пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України є помилковим.
Згідно до частини 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали про зупинення провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції.
Оскільки судом неправильно застосовано приписи пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика" підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Донецької області від 23 лютого 2021 року у справі №905/2380/18 скасуванню, а справа передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись статтями 270, 271, 273, 275, 281- 285 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружківський ливарний завод "Металург", задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 23 лютого 2021 року у справі №905/2380/18 скасувати.
Направити справу №905/2380/18 до Господарського суду Донецької області для подальшого розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 30 квітня 2021 року.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя О.В. Ільїн
Суддя В.С. Хачатрян