проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"30" квітня 2021 р. Справа № 922/822/21
Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Мартюхіної Н.О.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Харків (вх. 1290 Х/2),
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 31.03.2021 у справі №922/822/21 (суддя Міньковський С.В.),
за заявою боржника ОСОБА_1 , м. Харків,
про неплатоспроможність,
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.03.2021 у справі №922/822/21 повернуто заяву разом із додатками ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Не погодившись із постановленою ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 31.03.2021 у справі №922/822/21 та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Одночасно скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що оскаржувану ухвалу нею отримано 07.04.2021.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану ухвалу постановлено місцевим господарським судом 31.03.2021, повний текст ухвали складений 31.03.2021, а отже, строк на апеляційне оскарження розпочався 01.04.2021 та закінчився 12.04.2021 (з урахуванням вихідних днів 10.04.2021 та 11.2021), тоді як апеляційна скарга подана скаржником 22.04.2021.
Розглянувши подане заявником апеляційної скарги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, враховуючи положення ч. 2 ст. 256 ГПК України і зважаючи на подання апеляційної скарги 19.04.2021, тобто в межах десятиденного строку з моменту отримання оскаржуваної ухвали (07.04.2021), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 24, т.1), суд апеляційної інстанції вважає, що строк скаржником пропущений з поважних причин.
Крім того, до апеляційної скарги додано клопотання, в якому скаржник просить звільнити її від сплати судового збору з посиланням на ст. 129 Конституції України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", а також рішення Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі". При цьому вказує, що всі докази тяжкого фінансового стану надавались скаржником до заяви про визнання фізичної особи неплатоспроможною.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та наявні у справі докази, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно із ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, відповідно до пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що справляється з апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2020 року становить 2270,00 грн.
Отже, за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 31.03.2021 у справі №922/822/21 скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Судом встановлено, що до апеляційної скарги скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та про їх наявність не зазначено у апеляційній скарзі.
При цьому, скаржник просить звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Частиною 2 ст. 8 вказаного Закону встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Встановлений ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, є вичерпним (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).
Однак, ОСОБА_1 до апеляційної скарги не надано доказів того, що вона відноситься до категорії осіб, визначених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", а предметом спору не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За таких обставин, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави в розумінні положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" для звільнення скаржника від сплати судового збору.
Крім того, скаржником до апеляційної скарги не надано будь-яких належних доказів у розумінні ст. 76 ГПК України, які б свідчили про відсутність коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, або інших доказів, які б свідчили про неможливість сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Посилання скаржника на те, що всі докази тяжкого фінансового стану надавались до заяви про визнання фізичної особи неплатоспроможною, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються до уваги, оскільки: по-перше, оскаржуваною ухвалою заяву повернуто разом із додатками, які в матеріалах справи відсутні та ОСОБА_1 до апеляційного суду не подавалися; по-друге, скаржник не посилається на конкретні докази, яким суд має надати оцінку, тоді як саме на скаржника за приписами ст. 74 ГПК України покладено обов'язок доводити ті обставини, на які від посилається як на підставу своїх вимог.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", зазначено, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції не означає беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах, у зв'язку з чим Суд звернув увагу на те, що вимога щодо сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. Конвенції.
Зважаючи на те, що звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку апелянтом не доведено, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання скаржника про звільнення її від сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, а саме: без доказів сплати судового збору. Наведені порушення є підставою для залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без руху на підставі ст. 260 ГПК України та встановлення десятиденного строку з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.
Крім того, суд звертає увагу скаржника на можливість повторного звернення із клопотанням в порядку ст. 8 Закону України "Про судовий збір", за умови доведення останнім у відповідності до вимог ст. 74 - 76 ГПК України належними та допустимими доказами тих обставин, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 256, 258, 260 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,
1.Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 31.03.2021 у справі №922/822/21.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 31.03.2021 у справі №922/822/21 залишити без руху.
3.Встановити апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати до Східного апеляційного господарського суду:
- докази сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.;
4.Роз'яснити ОСОБА_1 , якщо апелянт не усуне недоіки апеляційної скарги у строк встановлений судом, вона вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач Н.О. Мартюхіна