вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" березня 2021 р. Справа№ 910/12752/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Коротун О.М.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання : Кубей В.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Вербицький Я.В.;
від відповідача: не прибув,
розглянувши апеляційну скаргу Національного авіаційного університету
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 року (повний текст підписано 08.12.2020 року).
у справі № 910/12752/20 (суддя: Плотницька Н.Б.)
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2А-Ініціатива"
до Національного авіаційного університету
про стягнення 189334,33 грн.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2А-Ініціатива" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного авіаційного університету (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 189334,33 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо сплати внесків з утримання будинку та прибудинкової території, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 189 334,33 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Національного Авіаційного Університету на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2А-Ініціатива" 189 334,33 грн заборгованості, 2 840,01 грн судового збору та витрат на послуги адвоката у розмірі 9000,00 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Національний авіаційний університет звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі №910/12752/20 повністю та ухвалити нове яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема не застосував до спірних правовідносин правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 14.05.2020 року №926/1146/19.
Так, скаржник вказав, що судом першої інстанції зроблено необґрунтований висновок про наявність у відповідача обов'язку сплачувати внески і невиконання відповідачем вимог Закону в частині сплати належних внесків і платежів.
Крім того, скаржник вказав що рішення ОСББ (позивача) було ухвалене з порушенням порядку, передбаченого ч. 14 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Також, скаржник наголосив на тому, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок, зазначивши, що внески на утримання будинків та прибудинкових територій не є платою за послуги, оскільки ОСББ є неприбутковою організацією, тому положення Закону України «Про публічні закупівлі» не застосовуються при сплаті відповідних внесків.
При цьому, суд першої інстанції не дав оцінки тому, чи мав відповідач як державна установа , що фінансується виключно з державного бюджету, спроможність сплачувати внески на утримання будинків та прибудинкових територій з дотриманням вимог бюджетного законодавства та норм Закону України «Про публічні закупівлі», в т.ч. без відповідного договору між позивачем та відповідачем.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/12752/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.
Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного авіаційного університету на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 року у справі №910/12752/20 своєю ухвалою від 25.01.2021 року.
23.02.2021 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Крім того, представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, зазначив, що суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку, що внески за утримання будинків та прибудинкових територій не є платою за послуги, оскільки ОСББ є неприбутковою організацією, тому положення Закону України «Про публічні закупівлі» не застосовується при сплаті відповідних внесків. Так, підставою для стягнення зазначеного внеску є саме рішення Загальних зборів співвласників, оформлене протоколом установчих зборів співвласників ОСББ "Донця 2А-Ініціатива" від 12.11.2019 року.
05.03.2021 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника скаржника до суду надійшло клопотання про розгляд справи №910/12752/20 без участі представника відповідача (апелянта).
Представник позивача в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 09.03.2021 року заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Представник скаржника у судове засідання 09.03.2021 року не з'явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, зокрема, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 року.
Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду рішення місцевого господарського суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представника скаржника, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Національного авіаційного університету - без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 15.11.2019 року було проведено державну реєстрацію юридичної особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2А-Ініціатива", що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Національний авіаційний університет є власником житлових приміщень (квартир) № № 142, 146, 151, 152, 162, 197, 202, 217, 222, 227, 232, 237, 241, 242, 246, 1043, 363, 367,368, 372,413, 417, 482, 492, 494, 534, 539, 544, 549, 554, 564, 569, 579 загальною площею 2278,5 кв. м у будинку за адресою: вул. Донця 2-А, м. Київ, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об'єкта нерухомого майна.
Згідно питання 6.2.1 Протоколу установчих зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2А-Ініціатива" від 12.11.2019 року було прийнято рішення про затвердження розміру щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 8,70 грн за 1 кв. м загальної площі житлового/нежитлового приміщення.
Відповідно до питання 6.2.2 Протоколу установчих зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2А-Ініціатива" від 12.11.2019 року було прийнято рішення про затвердження дати початку сплати внесків і переходу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2А-Ініціатива" на самозабезпечення - 01.01.2020 року.
Згідно питання 6.2.3 Протоколу установчих зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2А-Ініціатива" від 12.11.2019 року було прийнято рішення про затвердження одноразового внеску для фінансового забезпечення початку функціонування Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2А-Ініціатива" у розмірі 150,00 грн з кожної квартири/нежитлового приміщення. Цей внесок співвласник зобов'язаний сплатити до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2А-Ініціатива" до 15.01.2020 року.
Відповідно до питання 6.2.4 Протоколу установчих зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2А-Ініціатива" від 12.11.2019 року було прийнято рішення про затвердження одноразового внеску для встановлення системи контролю доступу в будинок № 2А по вулиці Михайла Донця в м. Києві та на його прибудинкову територію, а також організацію відеоспостереження у розмірі 500,00 грн з кожної квартири/нежитлового приміщення.
Згідно питання 6.2.5 Протоколу установчих зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2А-Ініціатива" від 12.11.2019 року було прийнято рішення про встановлення щомісячного внеску на функціонування пунктів фізичної охорони та технічне забезпечення систем контролю доступу та відеоспостереження в будинок № 2А по вулиці Михайла Донця в м. Києві та на його прибудинкову територію у розмірі 130,00 грн з кожної квартири/нежитлового приміщення. Цей внесок власник зобов'язаний сплачувати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2А-Ініціатива" починаючи з 01.05.2020 року не пізніше останнього числа місяця, за який проводиться оплата.
Відповідно до п. 2 порядку денного Протоколу засідання Правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2А-Ініціатива" № 11 від 25.04.2020 року було прийнято рішення у наступній редакції: "Платежі на функціонування пунктів фізичної охорони та технічне забезпечення систем контролю доступу та відеоспостереження, розмір яких встановлений 130,00 грн з кожної квартири/нежитлового приміщення, впродовж дії обмежувальних заходів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хворобо COVID-19, спричиненої корона вірусом SAS-CoV-2" від 11.03.2020 року № 2011 не нараховувати. "
Згідно питання 2 Протоколу засідання Правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2А-Ініціатива" № 14 від 11.06.2020 року було прийнято рішення внести зміни в п. 2 Протоколу засідання правління № 11 від 25.04.2020 року та викласти його у наступній редакції: "Платежі на функціонування пунктів фізичної охорони та технічне забезпечення систем контролю доступу та відеоспостереження, розмір яких встановлений 130,00 грн з кожної квартири/нежитлового приміщення, не нараховувати з 01.05.2020 року по 30.06.2020 року."
З 01.07.2020 року нарахування та оплату платежів на функціонування пунктів фізичної охорони та технічне забезпечення систем контролю доступу та відеоспостереження здійснювати відповідно до п. 6.2.5. Рішення Установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 2А по вулиці Михайла Донця в м. Києві від 12.11.2019 року".
Тобто, як правильно встановлено судом першої інстанції, установчими зборами було встановлено розміри обов'язкових до сплати внесків, зокрема, щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території; одноразового внеску для фінансового забезпечення початку функціонування Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2А-Ініціатива"; одноразового внеску для встановлення системи контролю доступу в будинок № 2А по вулиці Михайла Донця в м. Києві та на його прибудинкову територію, а також організацію відеоспостереження; щомісячного внеску на функціонування пунктів фізичної охорони та технічне забезпечення систем контролю доступу та відеоспостереження в будинок № 2А по вулиці Михайла Донця в м. Києві та на його прибудинкову територію.
Підтвердженням встановлення вищезазначених розмірів внесків є протокол установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку № 2А по вул. Михайла Донця в місті Києві від 12.11.2020 року.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, за період з січня 2020 року по серпень 2020 року включно у відповідача утворилася наступна заборгованість щодо належних йому приміщень у наступних розмірах: квартира 142, загальною площею 58.8 кв. м - 5044,80 грн; квартира 146, загальною площею 60.2 кв. м - 5143,28 грн; квартира 151, загальною площею 60.1 кв. м - 5136,24 грн; квартира 152, загальною площею 58.7 кв. м - 5037,76 грн; квартира 162, загальною площею 58,8 кв. м - 5044,80 грн; квартира 197, загальною площею 58,9 кв. м - 5051,84 грн; квартира 202, загальною площею 58,7 кв. м - 5037,76 грн; квартира 217, загальною площею 59 кв. м - 5058,88 грн; квартира 222, загальною площею 58,9 кв. м - 5051,84 грн; квартира 227, загальною площею 58,9 кв. м - 5051,84 грн; квартира 232, загальною площею 58,7 кв. м - 5037,76 грн; квартира 237, загальною площею 59 кв. м - 5058,88 грн; квартира 241, загальною площею 60,1 кв. м - 5136,24 грн; квартира 242, загальною площею 59,6 кв. м - 5101,04 грн; квартира 246, загальною площею 59,9 кв. м - 5122,16 грн; квартира 363, загальною площею 86,1 кв. м - 6954,56 грн; квартира 367, загальною площею 86,5 кв. м - 6992,72 грн; квартира 368, загальною площею 86,5 кв. м - 6992,72 грн; квартира 372, загальною площею 86,1 кв. м - 6964,57 грн; квартира 413, загальною площею 86,2 кв. м - 6971,60 грн; квартира 417, загальною площею 86,5 кв. м - 6992,72 грн; квартира 482, загальною площею 46,3 кв. м - 4165,84 грн; квартира 492, загальною площею 46,5 кв. м - 4179,92 грн; квартира 494, загальною площею 86,4 кв. м - 6985,68 грн; квартира 534, загальною площею 86,9 кв. м - 7020,80 грн; квартира 539, загальною площею 86,5 кв. м - 6992,72 грн; квартира 544, загальною площею 86,1 кв. м - 6964,56 грн; квартира 549 , загальною площею 85,9 кв. м - 6950,48 грн; квартира 554, загальною площею 86,1 кв. м - 6964,56 грн; квартира 564, загальною площею 86,5 кв. м - 6992,72 грн; квартира 569, загальною площею 86,5 кв. м - 6992,72 грн; квартира 579, загальною площею 88,6 кв. м - 7140,32 грн.
Так, загальна заборгованість відповідача, як співвласника будинку, по сплаті внесків становить 189 334,33 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" зазначено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" унормовано, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об'єднання.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.
Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Майно об'єднання утворюється з: майна, переданого йому співвласниками у власність; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, зокрема, приймати рішення про надходження та витрати коштів об'єднання; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
Співвласник зобов'язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (ст. 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов'язані виконувати рішення зборів співвласників.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.
Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах КГС ВС від 19.09.2019 року у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18).
17.10.2019 року набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву ст. 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС ВС від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17).
Аналогічна правова позиція міститься у постанові ВП ВС від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц.
Скаржником не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.
З огляду на вищенаведене та враховуючи факт невиконання відповідачем вимог Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку") в частині сплати належних внесків і платежів, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.
При цьому, колегія суддів відзначає, що внески за утримання будинків та прибудинкових територій не є платою за послуги, оскільки ОСББ є неприбутковою організацією, тому положення Закону України "Про публічні закупівлі" не застосовується при сплаті вказаних внесків.
Єдиним спеціальним нормативним актом, що застосовується безпосередньо до правовідносин між ОСББ та НАУ в даному випадку є Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Відповідно до положень Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" особа, яка є власником приміщення і, в свою чергу, співвласником будинку, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, однак не є членом цього об'єднання, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об'єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.
Тобто, відсутність окремо укладеного між сторонами договору не є обставиною, що звільняє відповідача від сплати внесків, оскільки такий обов'язок покладено на нього нормами Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Поряд з цим, як вказує відповідач, він є бюджетною установою та отримує фінансування з Державного бюджету України.
Втім особливості фінансування відповідача та взяття ним бюджетних зобов'язань у даному спірному випадку не є підставою для звільнення відповідача від оплати внесків за утримання будинків та прибудинкових територій, оскільки між сторонами у справі виникли не бюджетні, а господарські відносини.
Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 року зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 року у справі № 11/446, від 15.05.2012 року у справі № 3-28гс12 та від 22.03.2017 року у справі № 905/2358/16.
З огляду на викладене, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що відповідач фінансується виключно з державного бюджету та, що між позивачем та відповідачем відсутній відповідний договір.
Крім того, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що рішення ОСББ (позивача) було ухвалене з порушенням порядку, передбаченого ч. 14 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», оскільки положення Статуту ОСББ не містить рішень, для прийняття яких необхідна кваліфікована більшість (дві треті) голосів від загальної кількості усіх співвласників. З протоколу загальних зборів вбачається, що такі питання не вирішувалися.
При цьому, колегія суддів відзначає, що відповідач не оскаржував та не заперечував чинність рішення загальних зборів про встановлення обов'язкових внесків та строків їх оплати. Відповідне рішення є чинним, а тому підлягає виконанню.
Посилання скаржника на постанову Верховного Суду викладену в постанові від 14.05.2020 року у справі № 926/1146/19 є неприйнятними з огляду на те, що таку постанову прийнято Верховним Судом з огляду на іншу фактично-доказову базу у відповідній справі, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших встановлених обставин, і за інших поданих сторонами й оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) прийнято відповідне судове рішення, зокрема статутом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2А-Ініціатива" не передбачено прийняття загальними зборами співвласників (зборами представників) рішень, які вимагають кваліфікованої більшості голосів співвласників (представників), а саме не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу згідно договору про надання правничої допомоги від 30.070.2020 року № 30/07-20/1 в загальному розмірі 9 000, грн, колегія суддів відзначає наступне.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Колегія суддів зазначає, що у позовній заяві позивач зробив заяву про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, становить 9000,00 грн.
Так, Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2А-Ініціатива" на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу було надано копію ордера від 23.08.2020 року, копію свідоцтва від 13.12.2018 року, копію договору про надання правничої допомоги від 30.07.2020 року № 30/07-20/1, копію додаткової угоди № 1, копію акта № 1 прийому-передачі наданих послуг, копії платіжних доручень від 12.08.2020 року № 173, від 01.10.2020 року № 234, від 27.10.2020 року № 252.
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
Судом враховано, що кожна справа має свою специфіку, а тому враховуючи всі аспекти даної справи, колегія суддів вважає, що для належного представлення інтересів позивача у цій справі заявлені витрати відповідають критеріям реальності та розумності.
З огляду на викладене та враховуючи заявлену позивачем ціну позову та витрат на послуги адвоката, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що заявлені витрати на відшкодування адвокатських послуг підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 9 000,00 грн.
Так, скаржник не надав суду мотивів та доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні.
Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що мотиви апеляційної скарги Національного авіаційного університету фактично зводяться до мотивів викладених у позовній заяві, висновки по яким були зроблені судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні.
Колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Національного авіаційного університету на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 року у справі № 910/12752/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 року у справі №910/12752/20 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/12752/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Коротун
А.Г. Майданевич
Дата складення повного тексту 02.04.2021 року у зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці.