Справа № 760/10312/21
Провадження № 2-з/760/396/21
23 квітня 2021 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви,
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, в якій останній просить витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Р МАНІ»:
- кредитний договір, укладений в електронній формі;
- графік розрахунків, що є невід'ємною частиною договору в електронному вигляді.
Заява мотивована тим, що заявник 04 березня 2021 року оформив заявку на отримання кредиту на офіційносу веб-сайті ТОВ «М-Р МАНІ» та отримав кредит в розмірі 2 000 грн, зобов'язання за яким були виконанні в повному обсязі. Через деякий час заявнику почали надходити повідомлення про нібито невиконанні зобов'язання. При цьому, позивач ніколи не отримував оригінал кредитного договору.
Суд, вивчивши заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої та третьої статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Згідно з частиною другою статті 116 ЦПК України, способами забезпечення судом доказів є, зокрема, зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Отже, підставою для вжиття заходів забезпечення доказів є наявність обґрунтованого припущення, що всналідок незастосування даних заходів засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Частиною першою статті 117 ЦПК визначено, що у заяві про забезпечення доказів зазначається: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви. За подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
В порушення вищинаведених вимог, а саме пункту 3 частини першої статті 117 ЦПК України заявником не зазначено повного найменування ішої сторони, а також відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження, поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Крім того, заявником не зазначено обставини для доказування яких необхідним є забезпечення доказів (пункт 4 частина перша статті 117 ЦПК Україна), та не наведено обґрунтування необхідності забезпечення доказів (пункт 5 частина перша статті 117 ЦПК України). Зокрема, зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 не вказано на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або утрудненим, а до заяви додано лише скріншот відправки адвокатських запитів.
Згідно з частиною третьою статті 117 ЦПК України за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
ОСОБА_1 разом з заявою подане клопотання про звільнення його від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначає, що він знаходиться в скрутному матеріальному становищі та не має коштів щоб сплатити судовий збір.
Відповідно до частини 1 першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
В рішеннях у справах «Kniat v. Poland» та «Jedamski and Jedamska v. Poland» Європейський суд з прав людини вказав, що оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Враховуючи вищевикладені норми, підставою для звільнення сторони у справі від сплати судового збору є відсутність у неї доходу або його наявність у розмірі, що не перевищує мінімальні соціальні стандарти, встановлені законодавством для відповідної категорії громадян.
З матеріалів заяви та клопотання, наданих ОСОБА_1 до суду неможливо встановити розмір реального доходу заявника, оскільки останнім не надано жодного доказу, який би підтверджував його дійсний заробіток, та відповідно його скрутне майнове становище, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання заявника про звільнення його від сплати судового збору.
Таким чином, заявником не додано до заяви документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до частини четвертої статті 117 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про повернення заяви.
Керуючись статтями 116, 117, 260 ЦПК України, суд
Клопотання заявника про звільнення його від сплати судового збору залишити без задоволення.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (частина перша статті 355 ЦПК України) або через суд першої інстанції (пункт 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л. М. Ішуніна