29 квітня 2021 року
м. Київ
справа №160/14632/20
адміністративне провадження №К/9901/7429/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 (суддя - Юрков Е.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021 (судді - Шлай А.В., Круговий О.О., Прокопчук Т.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Першотравенської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління Донбасспецстрой", про скасування державної реєстрації юридичної особи,
встановив:
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії державного реєстратора Петропавлівського районного управління юстиції в Дніпропетровській області Шеліпової Альони Юріївни щодо здійснення реєстраційних дій від 10.12.2014, номер запису 12331050013000358 Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління Донбасспецстрой» (код ЄДРПОУ 36616420);
- скасувати реєстраційну дію від 10.12.2014 номер запису 12331050013000358 щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, щодо зміни статутного або складеного капіталу, зміни складу або інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління Донбасспецстрой» (код ЄДРПОУ 36616420).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2020, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за вказаним позовом з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України.
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Касаційна скарга обгрунтована тим, що суди дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, оскільки підстави позову у даній справі є відмінними від підстав позову у справі №160/2065/20.
У відзиві на касаційну скаргу державний реєстратор Земляна Ю.Т. просила у її задоволенні відмовити, а оскаржувані рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2020.
З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Вирішуючи питання відкриття провадження у справі суди помилково вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір і що ця справа є справою адміністративної юрисдикції.
Так, за правилами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.
Зокрема у постановах від 21.11.2018 у справі №520/13190/17, від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, від 19.02.2020 у справі №1340/3580/18 та інших Велика Палата дійшла наступних висновків:
"До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб'єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.".
Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній, відповідно, зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17).
Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не враховувати запропонований підхід під час вирішення цієї справи.
У справі що розглядається, спір виник щодо неправомірних, на думку позивача, дій державного реєстратора щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, щодо зміни статутного або складеного капіталу, зміни складу або інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління Донбасспецстрой», посилаючись при цьому на недотримання цим суб'єктом встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.
При цьому, з висловлених позивачем в ході розгляду справи мотивів звернення до суду вбачається, що незаконність, на його думку, реєстрації внесення таких відомостей пов'язана з тим, що спірну реєстраційну дію вчинено на підставі рішення загальних зборів, яке рішенням господарського суду м. Києва у справі №910/4745/16 від 02.06.2016 визнано недійсним.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Зміст заявлених у цій справі позовних вимог та доводи, якими учасники справи обгрунтовують свої вимоги та заперечення, свідчать про наявність між ними спору, що виник з корпоративних відносин, щодо діяльності та управління юридичною особою.
При цьому, у постанові від 05.12.2018р. (справа №757/1660/17-ц) Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок, відповідно до якого «… розгляд одного спору про право на нерухоме майно або про його обтяження чи вирішення цього спору за правилами цивільного або господарського судочинства не є підставою вважати публічно-правовим і розглядати за правилами адміністративного судочинства інший спір - про скасування рішення чи запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно або його обтяження, прийнятого державним реєстратором чи внесеного ним до відповідного державного реєстру на користь одного з учасників цивільної або господарської справи під час її розгляду чи після її вирішення. Ці спори залежно від суб'єктного складу теж мають розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства.».
Враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін у справі, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір має вирішуватись в порядку господарського судочинства зі стадії вирішення питання відкриття провадження у справі.
Та обставина, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, не змінює правову природу спірних правовідносин і не робить цей спір публічно-правовим.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.12.2019 у справі №640/2614/19, від 15.07.2020 у справі №817/1772/17, від 17.02.2021 у справі №802/4042/15.
Оскільки наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, в тому числі з підстав наявності судового рішення у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, є одним з питань, яке вирішується під час відкриття провадження у справі, а тому вирішити це питання також повинен суд, до юрисдикції якого належить дана справа.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1, 4 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Таким чином, підставою для відмови у відкритті провадження у цій справі є пункт 1 частини 1 статті 170 КАС України, оскільки така не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають зміні в частині мотивів відмови у відкритті провадження у справі, а в решті - залишенню без змін.
Керуючись ст. 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021 змінити в частині мотивів відмови у відкритті провадження у справі, а в інішій частині - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук