Справа № 560/1654/20 Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
27 квітня 2021 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Ватаманюка Р.В. Драчук Т. О.
за участю:
секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,
представника позивача: Глухова А.В.,
представника позивача: Прядуна Р.В.,
представника відповідача: Казарець О.А.,
представника відповідача: П'яскорської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.12.2020 позов державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "Р" від 05 березня 2020 року №0002550512 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині основного платежу в сумі 467266 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 116816,50 грн. 50 коп. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "ПН" від 05 березня 2020 року №0002570512 в частині штрафу в сумі 332444 грн. 50 коп. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "В4" від 05 березня 2020 року. Стягнуто на користь державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 16840 (шістнадцять тисяч вісімсот сорок) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
У ході розгляду справи №560/1654/20 представник позивача подав заяву про компенсацію судових витрат, в якій він просить при ухваленні рішення суду встановити позивачу додатковий строк для подання доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона має понести (сплатити) у зв'язку з розглядом цієї справи в суді першої інстанції.
До суду надійшла заява, в якій державне підприємство "Красилівський агрегатний завод" просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 34000,00 грн.
Додатковим рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.01.2021 в задоволенні заяви державного підприємства "Красилівський агрегатний завод» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. При цьому, обґрунтовуючи підстави скасування додаткового рішення, позивач відзначає, що висновки суду про те, щ начебто, документів, поданих позивачем недостатньо для стягнення відповідних витрат, оскільки позивачем не подано до суду кошторису, не узгоджують із нормами процесуального закону та матеріального права. Позивач посилається на те, що у разі якщо договором із клієнтом визначено суму гонорару саме як фіксований гонорар, відповідна сторона не зобов'язана посилатись на час, витрачений адвокатом на виконання робіт (надання послуг).
Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Представники відповідача заперечили проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч.3 ст. 143 КАС України).
Відповідно до ч.5 ст.143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 252 КАС України суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як слідує із оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції від 04.01.2021 позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано ряд документів: договір про надання правової допомоги від 16.03.2020; додатковий договір до договору про надання правової допомоги від 16.03.2020; акт приймання передачі наданих юридичних послуг від 23.12.2020; платіжне доручення №1812 від 24.12.2020; заключну виписку за період з 24.12.2020 по 24.12.2020.
Між адвокатським бюро "Прядуна Руслана Володимировича" та державним підприємством "Красилівський агрегатний завод" 16.03.2020 укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокатське бюро надаватиме клієнту правову допомогу у справі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" №0002550512, форми "ПН" №0002570512, форми "В4" №0002560512 (пункт 1).
Згідно з додатковим договором до договору про надання правової допомоги від 16.03.2020 клієнт зобов'язаний сплатити адвокатському бюро фіксований гонорар в сумі 34000 грн.
За змістом акту приймання передачі наданих юридичних послуг від 23.12.2020 надано такі послуги: ознайомлення з матеріалами, наданими клієнтом, вивчення цих матеріалів (5 годин); дослідження правової проблеми клієнта, вивчення та аналіз законодавства, яке регулює відповідні правовідносини, огляд судової практики у подібних правовідносинах за схожих обставин справи (3 години); збирання, оформлення та подання доказів (3 години); складання, підписання та подання позовної заяви та інших документів правового характеру (5 годин); представництво клієнта у суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції у разі оскарження ухвал суду першої інстанції за встановленою законом підсудністю (2 години).
Відповідно до платіжного доручення №1812 від 24.12.2020 та заключної виписки за період з 24.12.2020 по 24.12.2020 позивач сплатив 34000,00 грн
Проте, відмовляючи в задоволенні заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, що наданих позивачем документів не достатньо для прийняття рішення про належну суму відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Так, до договору про надання правової допомоги від 16.03.2020, додаткового договору до договору про надання правової допомоги від 16.03.2020 та акту приймання передачі наданих юридичних послуг від 23.12.2020 позивач не надав кошторис на послуги які надавались клієнту, відповідно до якого розраховується вартість таких послуг.
Однак, колегія суддів апеляційної інстанції з таким висновком не погоджується, оскільки згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Тобто, з наведеного слідує, що гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами адміністративного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Тому, виходячи з наведеного, у разі якщо за договором із клієнтом визначено суму гонорару саме як фіксований гонорар, відповідна сторона не зобов'язана посилатись на час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). У такому разі обгрунтованість розміру витрат на оплату послуг адвоката визначається на підставі наявних доказів.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Подібна правова позиція міститься в додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.12.2019 по справі №922/1897/18.
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Судом встановлено, що згідно з додатковим договором до договору про надання правової допомоги від 16.03.2020 клієнт зобов'язаний сплатити адвокатському бюро фіксований гонорар в сумі 34000 грн., тому висновок суду першої інстанції щодо не достатності наданих позивачем документів для прийняття рішення про належну суму відшкодування витрат на професійну правничу допомогу через відсутності кошторису на послуги які надавались клієнту, відповідно до якого розраховується вартість таких послуг є помилковим, у зв'язку з чим додаткове рішення суду першої інстанції від 04.01.2021 підлягає скасуванню.
Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до чч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями статті 139 КАС України.
Згідно з частиною 1 цієї статті при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень у разі ухвалення судового рішення, яким позов фізичної або юридичної особи до суб'єкта владних повноважень задоволений повністю або частково задоволений.
Разом з цим, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задоволено повністю. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Таким чином, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 скасовано, а у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено, наявні правові підстави для відмови у задоволенні поданої позивачем заяви про про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" задовольнити частково.
Додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 29 квітня 2021 року.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Ватаманюк Р.В. Драчук Т. О.