Справа № 240/8043/20
Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
29 квітня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Ватаманюка Р.В. Полотнянка Ю.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
в червні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 0600-0308-8/10206 від 02 квітня 2020 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років ОСОБА_1 у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури;
Також, позивач просила зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 1 січня 2020 року за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 № 1789-ХІІ (в редакції від 12 липня 2001 року № 2663-ІІІ, чинній на час призначення пенсії та подальшими змінами), частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" починаючи з 1 січня 2020 року, виходячи з розрахунку 80 % від суми місячної заробітної плати, зазначених в довідках прокуратури Житомирської області від 2 березня 2020 року № 18-283 вих.-20 та №18-306 вих.-20 про заробітну плату, без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат. А також, здійснити виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією, одноразово та однією сумою, без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, якою затверджено "Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 0600-0308-8/10206 від 02 квітня 2020 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років ОСОБА_1 у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 1 січня 2020 року за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 № 1789-ХІІ (в редакції від 12 липня 2001 року № 2663-ІІІ, чинній на час призначення пенсії та подальшими змінами), частини 20 статті 86 Закону України починаючи з 1 січня 2020 року, виходячи з розрахунку 80 % від суми місячної заробітної плати, зазначених в довідках прокуратури Житомирської області від 2 березня 2020 року № 18-283 вих.-20 та №18-306 вих.-20 про заробітну плату, без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні позовних вимог в частині виплати різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити одноразово та однією сумою, без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, якою затверджено "Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач з квітня 2014 року перебуває на обліку та отримує пенсію за вислугу років, яка була призначена на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII (у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ) в розмірі 80 відсотків заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
02.03.2020 ОСОБА_1 звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про перерахунок пенсії відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", якою підвищено заробітну плату працівникам прокуратури та з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019. До заяви було також додано довідки прокуратури Житомирської області від 2 березня 2020 року № 18-283 вих.-20 та №18-306 вих.-20 .
Листом від 02.04.2020 №0600-0308-8/10206 відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку, мотивуючи своє рішення тим, що відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1155 зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно з Законом України "Про прокуратуру".
Не погоджуючись з рішенням та діями відповідача, ОСОБА_1 до суду з відповідним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2018 у справі №826/15466/16 за позовом до Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністра України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, яке набрало законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019, бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо невиконання пункту 16 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 26.12.2014 №76-VIII визнана протиправною.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 (далі - Рішення № 7-р(ІІ)/2019) положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відмовляючи у здійсненні перерахунку пенсії відповідач виходив з того, що після прийняття рішення Конституційним Судом України постанови чи інші нормативні акти про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури не видавались. Тобто вважає, що у чинному пенсійному законодавстві відсутні правові норми щодо проведення перерахунку пенсій прокурорам.
В свою чергу, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.
Отже, зазначена постанова, що набрала чинності 06.09.2017, і є підставою для проведення перерахунку пенсії позивача.
У свою чергу, Пенсійний фонд України листом від 11.03.2020 № 2800-030102-9/7916 повідомив начальників головних управлінь Пенсійного фонду України в областях та м. Києві про погодження порядку дій при перерахунку пенсій працівникам органів прокуратури.
Крім того, надана позивачем довідка прокуратури Житомирської області від 2 березня 2020 року № 18-283 вих.-20 та №18-306 вих.-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій складена на бланку органу прокуратури, містить обов'язкові реквізити (дату та вихідний номер), підписана посадовими особами, підпис яких скріплений гербовою печаткою.
Отже, відповідна довідка є належним та достатнім доказом розміру заробітної плати працівника прокуратури за аналогічною посадою та саме на її підставі має бути проведений перерахунок пенсії позивача.
При цьому, як визначено, відображення відомостей у довідці на підставі нормативних документів про підвищення заробітної плати працівників прокуратури прийнятих до 13.12.2019 не може бути підставою для відмови у здійсненні перерахунку, оскільки беззаперечним є факт підвищення заробітної плати працівникам прокуратури після призначення пенсії позивачу, а право на відповідний перерахунок відновлено рішенням Конституційного Суду України, з прийняттям якого виникло таке у позивача.
З огляду на викладене, відповідач здійснив порушення права ОСОБА_1 на перерахунок пенсії за вислугу років, а відтак, протиправно відмовив у проведенні перерахунку пенсії.
Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Разом з тим, умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ.
Згідно з ч.1, 2 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Частиною 12 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з ч.17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Тобто, станом на час призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч.12 та ч. 17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ.
У подальшому, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VІ до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.
Разом з тим, положення ст.50-1 Закону №1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ від 08.07.2011 не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.
Так, згідно з ч.13, 17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції Закону №3668-VІ від 08.07.2011) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Частиною 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ передбачалося, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Надалі, Законом України "Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІІ (далі - Закон №76-VІІІ) до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, ч.18 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
14.10.2014 прийнято новий Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ), який набрав чинності з 15.07.2015.
Відповідно до ч.20 ст.86 Закону №1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частина 20 статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) викладено у такій редакції: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, первісна редакція частини 20 статті 86 Закону №1697-VІІ та частина 17 (з 01 жовтня 2011 року - частина 18) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону №1697-VІІ попередній Закон України "Про прокуратуру" із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.
Крім того, Законом України від 02.03.2015 №213-VІІ (далі - Закон №213-VІІ) знову внесено зміни до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, а саме в ч.15 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, згідно якої визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Також, п.5 Прикінцевих положень Закону №213-VІІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема, "Про прокуратуру".
Отже, з моменту призначення позивачу пенсії згідно із Законом №1789-ХІІ до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ неодноразово вносились зміни.
При цьому, нова редакція ст.50-1 Закону №1789-ХІІ суттєво звужує і обмежує зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання чинності новою редакцією.
Законом №1697-VІІ взагалі визнано таким, що втратив чинність Закон України №1789-ХІІ, в тому числі статтю 50-1, окрім частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої цієї статті.
Також, 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII (надалі - Закон №76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:
- частину 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України";
- частину 20 статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року "Про прокуратуру" №1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Отже, починаючи з 01 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру", а законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Однак, Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Така бездіяльність Кабінету Міністрів України призвела до чисельних судових спорів між пенсіонерами, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру" та Пенсійним фондом України.
У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13 грудня 2019 року №7-р (II)/2019, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України та положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційним Судом України в рішенні від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 вказано про втрату чинності положеннями Закону №1697-VII з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, та установлено наступний порядок виконання цього Рішення:
- частина 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Таким чином, з 13 грудня 2019 року втратили чинність положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" зі змінами, згідно із якими повноваження щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури делеговано Кабінету Міністрів України.
Також, у рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018 зазначено, що положення частини 1 статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований ст.46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч.1 ст.3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст.48). На думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. У разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб.
Окрім того, суд вважає безпідставними посилання відповідача на не визначення Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Постановою Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 826/8546/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019, якими визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури та зобов'язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
При цьому, Верховний Суд звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом покладено саме на Уряд.
Неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови пенсіонеру у такому перерахунку, оскільки це порушує статтю 22 Конституції України.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься в ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII.
У пункті 2 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, відповідні положення втратили чинність з 13.12.2019.
Отже, Закон №1697-VII з 13.12.2019 не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 20 січня 2021 року (справа №560/2120/20).
На підставі вказаного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 0600-0308-8/10206 від 02 квітня 2020 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років ОСОБА_1 у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури.
Разом з тим, в частині зобов'язальної вимоги, колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки предметом спору у цій справі є порушене право позивача на перерахунок пенсії, яке відповідач заперечує. При цьому питання розміру пенсії та порядку її нарахування відповідач не вирішував.
За наведених обставин вимога позивача про виплату перерахованої суми пенсії без обмеження її максимальним розміром, є передчасною.
Оскільки, судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у рішенні від 14 вересня 2020 року у зразковій справі про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 (справа №560/2120/20, провадження №Пз/9901/9/20).
Крім того, з сукупності позовних вимог, зразкового рішення, норм законодавства та матеріалів справи, безпідставними є вимоги про перерахунок розміру пенсії на підставі частини вісімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії та визначала умовою перерахунку пенсії за вислугу років працівника прокуратури збільшення заробітної плати за посадою, з якої ця особа звільнялася на пенсію), оскільки зазначена норма ще з 01.01.2015 є нечинною. В даних правовідносинах слід керуватись діючим законодавством, зокрема статтею 86 Закону №1697-VII. Отже, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог зобов'язального характеру лише в частині здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Житомирської області від 02 березня 2020 року № 18-283 вих.-20 та № 18-306 вих.-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Крім того, колегія суддів зазначає, що статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У пунктах 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» від 01.06.2006, Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S.A. v. Belgium, рішення від 20.11.1995, серія А, № 332, с. 21, п. 31).
В розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, позивач, отримуючи пенсію відповідно Закону №2262-ХІІ, мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії у визначених законодавством випадках та виплату перерахованої пенсії без будь-яких обмежень.
У відповідності з ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Щодо інших доводів апеляційної скарги то вони не знаходять свого підтвердження.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що аргументи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, відповідають змісту відзиву на адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, який міститься в матеріалах справи.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Оскільки, доводи апеляційної скарги в повній мірі не спростовують висновків суду першої інстанції, а встановленні обставини судом апеляційної інстанції лише частково спростовують висновки суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 0600-0308-8/10206 від 02 квітня 2020 року, а тому підстави для його скасування або зміни в цій частині відсутні. Щодо вимоги зобов'язального характеру, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, а тому в цій частині рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з частково передчасним задоволенням позовних вимог, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для часткового скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити частково.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії скасувати в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 1 січня 2020 року за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 № 1789-ХІІ (в редакції від 12 липня 2001 року № 2663-ІІІ, чинній на час призначення пенсії та подальшими змінами), частини 20 статті 86 Закону України починаючи з 1 січня 2020 року, виходячи з розрахунку 80 % від суми місячної заробітної плати, зазначених в довідках прокуратури Житомирської області від 2 березня 2020 року № 18-283 вих.-20 та №18-306 вих.-20 про заробітну плату, без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до частини 20 статті 86 Закону №1697-VII, починаючи з 1 січня 2020 року, виходячи з розрахунку 80 % від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки прокуратури Житомирської області від 2 березня 2020 року № 18-283 вих.-20 та №18-306 вих.-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
В решті рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Ватаманюк Р.В. Полотнянко Ю.П.