09 квітня 2021 року м. Рівне №460/877/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді О.М. Дудар, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Позивач просила суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована у вересні 2011 року на суму пенсії 86288,25грн згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати";
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з строків виплати пенсії за період з вересня 2011 року по вересень 2017 року на суму пенсії 86288,25грн згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у вересні 2019 року позивач звернулася до відповідача із заявою про нарахування та виплату компенсації за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області було відмовлено у задоволенні заяви у зв'язку з відсутністю підстав для отримання суми компенсації.
Позивач вважає відмову протиправною, оскільки саме з вини відповідача рішення суду, яке набрало законної сили у 2011 році, було фактично виконане лише 06.07.2018.
Ухвалою суду від 13.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
08.04.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказано, що законодавчі підстави для нарахування та виплати компенсації відсутні, оскільки рішення суду фактично виконане.
Виплата нарахованих сум з пенсійних виплат за рішеннями суду, які фінансуються за рахунок Державного бюджету України, здійснюється Державною казначейською службою України та її територіальними органами. Відтак, вина управління у несвоєчасній виплаті нарахованих сум пенсії відсутня.
Вимоги щодо компенсації за втрату частини пенсії є видом цивільно-правової відповідальності, яка встановлюється за порушення виконання зобов'язання, та не може бути застосована у сфері пенсійного законодавства.
Крім того, відповідач просив врахувати, що позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду та відсутності поважних причин такого пропуску.
За наведених обставин, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Ухвалою суду від 08.04.2020 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду в адміністративній справі №510/1286/16-а.
Ухвалою суду від 09.04.2021 поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 09.04.2021 відмовлено у задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про витребування додаткових доказів та про заміну неналежного відповідача.
Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 31.03.2010 у справі №2а-124-2010 позов ОСОБА_1 задоволено:
- зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області провести перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 з 10 червня 2009 року відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" по ІІІ групі інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, з послідуючим перерахунком розміру вказаної пенсії, в зв'язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком та провести виплату.
Постанова Зарічненського районного суду Рівненської області від 31.03.2010 набрала законної сили 22.07.2011 (а.а.с.31-32).
На виконання вказаного рішення суду відповідачем здійснено відповідний перерахунок пенсії у травні 2012 року, що підтверджується розпорядженням від 15.05.2012 №122910 та протоколом від 22.05.2012 (а.а.с.49-51).
Фактичну виплату нарахованих згідно з рішенням суду сум проведено 06.07.2018, що підтверджується випискою з карткового рахунку (а.с.34).
На звернення позивача щодо нарахування та виплати компенсації за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати відповідач листом від 31.10.2019 №Г-2467/07.1-59 повідомив про те, що нарахування та виплата сум пенсії за рішенням суду проведена без порушення умов та термінів такої виплати, а, відтак, підстави для нарахування та виплати компенсації за втрату частини доходу в зв'язку з порушенням термінів їх виплати відсутні (а.с.33).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Строки виплати пенсії встановлені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2013 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 47 Закону №1058-IV (в редакції, станом до 01.01.2017), пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Згідно з пунктом 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі №21-518а14, від 11.07.2017 у справі №21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17, від 03.07.2018 у справі №521/940/17, від 05.10.2018 у справі №127/829/17, від 12.02.2019 у справі №814/1428/18, від 08.08.2019 у справі №638/19990/16-а.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Доводи відповідача, що перерахунок пенсії позивача на виконання судового рішення не є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ, а має характер одноразової виплати, є безпідставними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто, вказана сума є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ.
Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №522/2370/17, постанові від 15.10.2020 у справі №240/11439/19, постанові від 23.12.2020 у справі №640/7975/15-а.
Зазначену правову позицію Верховного Суду суд враховує при вирішенні даного судового спору відповідно до приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв'язку з неправомірним нарахуванням пенсії пенсійним органом, що встановлено постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 31.03.2010 у справі №2а-124-2010, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Відтак, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії є протиправними.
Посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на те, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки виплати нарахованих пенсій за рішенням суду здійснює Державна казначейська служба України та її територіальні органи, є безпідставними з огляду на встановлені обставини справи та висновки суду, зроблені на підставі аналізу норм Закону №2050-ІІІ та Порядку №159.
Щодо посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім того, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачено можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до ст.46 Закону №1058-IV, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз даної статті дає підстави для висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб'єкта владних повноважень.
Як встановлено судом, на виконання судового рішення у справі №2а-124-2010 відповідачем у травні 2012 року здійснено відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 10.06.2009, донараховану суму пенсії в розмірі 86228,25грн виплачено 06.07.2018.
Оскільки пенсія позивачу виплачена не своєчасно, пенсійний орган повинен був при її виплаті нарахувати компенсацію втрати частини доходів за відповідний період, проте таких дій не вчинив, та безпідставно відмовив в задоволенні заяви позивача щодо здійснення цих виплат.
Враховуючи наведене, суд вважає, що адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Згідно з статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах. Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження за наслідками розгляду справи по суті у повному обсязі.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, виходячи з положень частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Зарічненського районного суду Рівненської області, зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії згідно з рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 31.03.2010 №2а-124-2010 з червня 2009 року по червень 2018 року, як це передбачено Законом №2050-ІІІ та Порядком №159.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована позивачу згідно з постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 31.03.2010 у справі №2а-124-2010.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з червня 2009 року по червень 2018 року на суму пенсії 86288,25грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул.Короленка, буд.7, м.Рівне, 33028, код за ЄДРПОУ 21084076).
Рішення складено 09 квітня 2021 року.
Суддя О.М. Дудар