28 квітня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/3148/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянувши у порядку письмового провадження заперечення представника Великобудищанської сільської ради проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/3148/21 за позовом ОСОБА_1 до Великобудищанської сільської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,
01.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великобудищанської сільської ради, у якій просив:
- визнати неправомірною бездіяльність Великобудищанської сільської ради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 ;
- стягнути з Великобудищанської сільської ради Гадяцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за період працевлаштування у розмірі 135 277, 96 грн.
Ухвалою від 06.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/3148/21, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
26.04.2021 до суду від представника відповідача надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження. В обґрунтування поданих заперечень представник відповідача зазначив, що матеріали справи суперечливі і потребують детального вивчення, а саме до позовної заяви, надана копія лише частини трудової книжки, а саме сторінок 1,18-25, на яких відсутня інформація щодо відомостей про роботу до 09.12.2014, тобто немає інформації щодо працевлаштування до затвердження заступником сільського голови з питань діяльності виконавчого органу ради; відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 звільнено з роботи сторожа у СТОВ "Мрія" Гадяцького району за угодою сторін згідно зі пунктом 1 статті 36 КЗпП України відповідно до наказу №31 від 29.11.2014; в період з 29.11.2014 до 09.12.2014 він був безробітнім. Наголошував, що у трудовій книжці ОСОБА_1 немає жодного запису про звільнення у зв'язку з обрання на виборну посаду відповідно до пункту 5 статті 36 КЗпП України, що є обов'язковою умовою для зберігання гарантій, зазначених в абзаці 2 частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад". У зв'язку з чим, просив вирішити питання про зміну правил розгляду справи та слухати справу за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Надаючи правову оцінку запереченням представника відповідача, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частин другої та третьої цієї статті, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно зі частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зауважує, що за приписами частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Водночас, згідно зі частиною шостою статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:
1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
8) типові справи;
9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;
10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;
11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Згідно зі частиною третьою статті 79 КАС України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до частини першої статті 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
За наведених обставин, суд відхиляє обґрунтування представника відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки відповідач не позбавлений можливості заявити клопотання про витребування судом доказів разом із поданням відзиву на позовну заяву або ж надати докази самостійно.
Суд наголошує, що представником відповідача не наведено жодних обґрунтувань, конкретних фактів чи процесуальних дій, які б потребували вирішення у судовому засіданні та які могли б слугувати підставою для здійснення подальшого розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
З огляду на приписи вказаних норм та зважаючи на те, що ця справа не відноситься до справ, які мають розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого засідання для повного та всебічного встановлення обставин, а також не наведення представником відповідача належних підстав для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд не вбачає підстав для задоволення заперечення представника відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та вважає за можливе здійснювати розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, суд наголошує, що відповідач не обмежений у своєму праві надання письмових пояснень та доказів на їх підтвердження.
Керуючись статтями 12, 241, 248, 256, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заперечення представника Великобудищанської сільської ради проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/3148/21 залишити без задоволення.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Головуючий суддя І.С. Шевяков