Справа № 815/696/18
21 квітня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Орленко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси до Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ”, про визнання незаконним та скасування дозволу,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси до Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ”, про визнання незаконним та скасування дозволу №2209 від 02 серпня 2017 року, виданого Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради на проведення ТОВ “ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ” земельних або монтажних робіт, не пов'язаних з прокладенням, перекладенням, ремонтом інженерних мереж і споруд-встановлення тимчасового огородження на період проведення будівельних робіт, за адресою м.Одеса, вул. Небесної сотні, 2
Ухвалою суду від 26.02.2018р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 21.03.2018р. ухвалено перейти до розгляду справи у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 15.05.2018р. задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ” про зупинення провадження по справі; зупинено провадження по справі №815/696/18 до набрання законної сили судового рішення по справі №916/2783/17.
Ухвалою суду від 05.04.2021р. поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 05.04.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначав, що рішенням звуженого виконкому Одеської міської Ради депутатів трудящих було надано 5 Повітряній армії право на користування земельною ділянкою загальною площею 326,7 га на аеродромі Шкільний та на спірні земельній ділянці на теперішній час розташоване військове містечко № НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 . Наказом начальника Одеського гарнізону від 18.06.2012року № 32 «Про закріплення казармено-житлового фонду, інженерних мереж та споруд, земельних ділянок за командирами військових частин Одеського гарнізону» військове містечко -№ НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 (Шкільний аеродром) закріплено за командиром військової частини НОМЕР_1 та земельна ділянка військового містечка № НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 (Шкільний аеродром) перебуває на оперативному обліку КЕВ м Одеси та передана для утримання та експлуатації військовій частині НОМЕР_1 . Позивач вказав, що Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради видано ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» дозвіл №2209, який діє від 02 серпня 2017 до 02 серпня 2018 року на проведення земельних або монтажних робіт, не пов'язаних з прокладенням, перекладенням, ремонтом інженерних мереж і споруд - встановлення тимчасового огородження на період проведення будівельних робіт, відповідно до наданої схеми, за адресою: АДРЕСА_1 та, що згідно наданої ТОВ «ЮГТРАНС - ТЕРМІНАЛ» схеми облаштування паркану вбачається зведення паркану також проходить по землям оборони. Позивач вказав, що ТОВ «ЮГТРАНС - ТЕРМІНАЛ» повинно було отримати дозвіл на благоустрій (зведення паркану) лише та тій території, яка надана йому для будівництва та, що наданий дозвіл на будівництво ТОВ «ЮГТРАНС - ТЕРМІНАЛ» був наданий без договору оренди землі та схеми орендованої земельної ділянки. Крім того, як зазначив позивач, при вирішенні питань, пов'язаних із користуванням земельної ділянки з боку ТОВ «ЮГТРАНС - ТЕРМІНАЛ» повинно було отримати погодження із суміжними землекористувачами, в тому числі - Міністерством оборони України, в особі КЕВ м. Одеси та військової частини НОМЕР_1 . У зв'язку з викладеним та посилаючись на те, що Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради всупереч вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч.ч. 1, 5 ст. 116, ст.ст. 120, 141, ч. 3 ст. 142 ЗК України, ч. З ст. 24, ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», п.п. 44, 45 Положення, видано оскаржуваний дозвіл, чим, на думку позивача, порушено порядок вилучення та передачі земель оборони іншому землекористувачу, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
15.03.2018р. до суду від третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГТРАНС -ТЕРМІНАЛ» надійшли пояснення у справі, згідно яких товариство просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, зазначивши, що позивач не надав до суду жодних документальних доказів, які належним чином підтверджують право володіння/користування земельною ділянкою на якій знаходиться паркан (реєстраційні документи, документи що встановлюють межі виділеної ділянки, документи, що підтверджують закріплення права користування ділянкою в кадастровому реєстрі) а тому, на думку представника третьої особи, будь-які підстави стверджувати про порушення відповідачем прав позивача відсутні.
28.03.2018р. до суду від представника Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у його задоволенні у повному обсязі. Відповідач вказав, що 31 липня 2017 року до Центру надання адміністративних послуг Одеської міської ради звернулось ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» з заявою на надання дозволу на порушення об'єкту благоустрою за адресою: проспект Маршала Жукова 2 та згідно діючого законодавства України в Департаменті підстав для відмови не було. У зв'язку з викладеним та посилаючись на те, що Департаментом видано дозвіл № 2209 від 32 серпня 2017 року при видачі якого відповідач діяв на підставі, та у межах повноважень і у спосіб, передбачені Конституцією, законами України та рішень Одеської міської ради, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
18.04.2018р. до суду Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса надійшла відповідь на відзив у якій зазначено, що Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради, видано ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» дозвіл №2209, який діє від 02 серпня 2017 до 02 серпня 2018 року на проведення земельних або монтажних робіт, не пов'язаних з прокладенням, перекладенням, ремонтом інженерних мереж і споруд - встановлення тимчасового огородження на період проведення будівельних робіт, відповідно до наданої схеми (на якій завідомо відображено накладання земельної ділянки на територію військового містечка), за адресою: АДРЕСА_1 , - з перевищенням повноважень, не будучи користувачем земель оборони. В свою чергу, як зазначив позивач, факт належності земельної ділянки аеродрому « ІНФОРМАЦІЯ_1 » військового містечка № НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , крім порядку визначеного законодавством, підтверджується наступними доказами: 1) рішення № 021 звуженого виконкому Одеської міської Ради депутатів трудящих від 10.12.1948 року; 2)наказ начальника Одеського гарнізону «Про закріплення казармено- житлового фонду інженерних мереж та споруд, земельних ділянок за командирами військових частин Одеського гарнізону» від 18.06.2012 року № 32; 3) Генплан військового містечка № 10; 4) витяг з відомості наявності та використання земель оборони (Ф-405А); 5) схема розташування в/м № 10 (2); 6) схема поворотних точок аеродрому «Шкільний» із системою координат; 7) кадастровий план розташування в/м №10; 8) лист КЕВ м. Одеса до ОМР № 4424 від 20.12.17р.; 9) рішення ОМР № 2923-VII від 16.02.18р.; 10) акт про самовільне захоплення в/м №10 від 30.09.17р.; 11) акт огляду огорожі від 14.02.18р.; 12) протокол № 1 від 30.10.17р. наради щодо ситуації із захопленням землі в/ч НОМЕР_1 ; 13) лист ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» від 31.10.17 р. на адресу МОУ.
19.04.2018р. до суду від третьої особи А 3571 надійшли пояснення по справі у яких представник третьої особи просить суд задовольнити позовні вимоги позивача з підстав того, що земельна ділянка військового містечка № НОМЕР_2 (м. Одеса, вул. Небесної Сотні) (аеродром « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») перебуває на оперативному обліку КЕВ м. Одеси та передана для утримання та експлуатації військовій частині НОМЕР_1 . Також, згідно Свідоцтва про реєстрацію аеродрому №АДА-МОУ 25 аеродром « ІНФОРМАЦІЯ_1 » державної авіації України занесений до Державного реєстру аеродромів державної авіації України, який належить Міністерству оборони України, в якому вказується що експлуатантом аеродрому є військова частина НОМЕР_1 . Крім цього військова частина НОМЕР_1 перебуває на балансі КЕВ м.Одеси. Тому, як зазначив представник третьої особи, будь які правочини стосовно спірної земельної ділянки без погодження КЕВ м. Одеси, військової частини НОМЕР_1 та Міністерства оборони України неможливі. Також представник третьої особи зазначив, що ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» було самочинно знесено паркан суміжної території військового містечка № НОМЕР_2 та внаслідок протиправних дій ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ», які мали місце після надання дозволу Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради на проведення земельних або монтажних робіт, було порушено цілісність території військового аеродрому, тим самим поставлено під загрозу виконання військовою частиною функціональних завдань за призначенням.
Представники Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Військова частина НОМЕР_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ” повідомлялись про день та час слухання справи, однак у судове засідання їх представники не з'явились.
Представники позивача та третьої особи Міністерства оборони України підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
02.08.2017р. Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради видано ТОВ «ЮГТРАНС -ТЕРМІНАЛ» дозвіл №2209 на проведення земельних або монтажних робіт, не пов'язаних з прокладенням, перекладенням, ремонтом інженерних мереж і споруд - встановлення тимчасового огородження на період проведення будівельних робіт, за адресою АДРЕСА_1 . Термін дії дозволу з 02 серпня 2017 року по 02 серпня 2018 року (а.с.102).
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначений Законом України «Про благоустрій населених пунктів» від 6 вересня 2005 року № 2807-IV.
Відповідно до п.14 ч.2 ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить видача дозволу на порушення об'єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.
Згідно із п.3, 6 ст.26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів затверджується рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради на підставі Типового порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відмова у видачі дозволу видається заявнику в письмовій формі з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.
Підставою для відмови у видачі дозволу є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу згідно із встановленим переліком; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Як вбачається з дозволу Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради №2209 від 02 серпня 2017 року, зазначений дозвіл видано на проведення земельних або монтажних робіт, не пов'язаних з прокладенням, перекладенням, ремонтом інженерних мереж і споруд - встановлення тимчасового огородження на період проведення будівельних робіт, за адресою: АДРЕСА_1 .
В свою чергу, як встановлено судом під час з'ясування офіційних обставин справи, згідно рішення звуженого Одеської міської ради депутатів трудящихся №021 від 10.12.1948 року 5 Повітряній армії було надано право на користування земельною ділянкою загальною площею 326,7 га на аеродромі «Одеса-Шкільний»(а.с.13).
Наказом начальника Одеського гарнізону від 18.06.2012 року № 32 «Про закріплення казармено-житлового фонду, інженерних мереж та споруд, земельних ділянок за командирами військових частин Одеського гарнізону» військове містечко № НОМЕР_2 (м. Одеса, вул. Небесної Сотні) (Шкільний аеродром) закріплено за командиром військової частини НОМЕР_1 (а.с.15-21).
Земельна ділянка військового містечка № НОМЕР_2 (м. Одеса, вул. Небесної Сотні) (аеродром « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») перебуває на оперативному обліку КЕВ м. Одеси та передана для утримання та експлуатації військовій частині НОМЕР_1 .
Також, згідно Свідоцтва про реєстрацію аеродрому №АДА-МОУ 25 аеродром « ІНФОРМАЦІЯ_1 » державної авіації України занесений до Державного реєстру аеродромів державної авіації України, який належить Міністерство оборони України, в якому вказується що експлуатантом аеродрому є військова частина НОМЕР_1 (а.с.217).
Таким чином, земельна ділянка військового містечка № НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ) перебуває у користуванні військової частини НОМЕР_1 .
В свою чергу, положеннями ч1,2 ст.77 Земельного кодексу України встановлено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.
Згідно ст.1 Закону України «Про використання земель оборони» 27 листопада 2003 року № 1345-IV землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини).
Разом з тим, ст.2 Закону України «Про використання земель оборони» визначено, що військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об'єкти визначаються Кабінетом Міністрів України. Розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації. Військові частини зобов'язані використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог щодо забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності.
Судом було зупинено розгляд справи до розгляду справи №916/2783/17 у зв'язку з тим, що справа № 815/696/18 безпосередньо пов'язана зі справою №916/2783/17, у ході якої вирішувалось питання розташування паркану, щодо встановлення якого та проведення земляних або монтажних робіт у його межах надано оскаржений дозвіл відповідачем, та визначення меж земельних ділянок позивача і відповідача, а також наявність або відсутність накладення земельних ділянок позивача та відповідача.
Так, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2020р. по справі №916/2783/17 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси, Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Міністерства оборони України, про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ВЧ НОМЕР_1 загальною площею 1 669кв.м., шляхом демонтажу самовільно встановленого металевого паркану та повернення (встановлення) паркана, який був незаконно знесений, постановлено: апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" задовольнити частково, рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2018 у справі №916/2783/17 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:«Позов Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси та Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою Військової частини НОМЕР_1 загальною площею 1 669 кв.м. шляхом перенесення металевого паркану на межу земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" кадастровий номер 5110136900:52:001:0128. В решті позову відмовити.»
Так, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2020р. по справі №916/2783/17 встановлено, що враховуючі висновки експертів (Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №21807/17-41 від 13.03.2018), в яких встановлено, що суміжна відповідачу земельна ділянка перебуває в користуванні ВЧ НОМЕР_1 на законних підставах, а також встановлений факт незаконного розташування відповідачем частини металевого паркану на території цієї частини, правомірною є вимога позивачів про зобов'язання ТОВ"ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ВЧ НОМЕР_1 загальною площею 1 669кв.м.
Частиною 4 ст.78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вищевикладне та висновки Південно-західного апеляційного господарського суду у постанові від 24.09.2020р. по справі №916/2783/17 щодо незаконного розташування ТОВ «ЮГТРАНС -ТЕРМІНАЛ» частини металевого паркану на території земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , встановленого на підставі оскарженого дозволу №2209 від 02 серпня 2017 року, виданого Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради, суд приходить до висновку, що дозвіл №2209 від 02 серпня 2017 року, виданий Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради є таким, що прийнято неправомірно, з порушенням норм чинного законодавства та щодо земельної ділянки, яка віднесена до земель оборони.
Поряд з цим, враховуючи те, що термін дії оскарженого дозволу був встановлений з 02 серпня 2017 року по 02 серпня 2018 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про скасування дозволу, термін дії якого сплинув є такими, що не підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправним дозволу №2209 від 02 серпня 2017 року, виданого Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради на проведення ТОВ “ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ” земельних або монтажних робіт, не пов'язаних з прокладенням, перекладенням, ремонтом інженерних мереж і споруд-встановлення тимчасового огородження на період проведення будівельних робіт, за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає часковому задоволенню.
Частинами 1, 3 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви та оскільки вимозі про скасування рішення відповідача передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за другу вимогу позивача не стягувався, суд вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1762,00грн.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295, 382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси - задовольнити частково.
Визнати протиправним дозвіл №2209 від 02 серпня 2017 року, виданий Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради на проведення ТОВ“ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ” земельних або монтажних робіт, не пов'язани з прокладенням, перекладенням, ремонтом інженерних мереж і споруд-встановлення тимчасового огородження на період проведення будівельних робіт, за адресою АДРЕСА_2 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стянути з Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 39431426, вул. Розкидайлівська 67а) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси (код ЄДРПОУ 08038284, вул. Єврейська,13 м.Одеса) судовий збір у розмірі 1762,00 грн.(одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні)
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 29.04.2021р.
Суддя К.О. Танцюра