Справа № 441/1325/19
пр.№ 1-кп/464/110/21
26 квітня 2021 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
головуючий суддя ОСОБА_1
судді: ОСОБА_2 та ОСОБА_3
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження № 441/1325/19, внесене 23 лютого 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140180000117, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Молошковичі Яворівського району Львівської області, проживаючого: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України,
за участі сторін кримінального провадження з боку:
обвинувачення - прокурора ОСОБА_6 ;
захисту- обвинуваченого ОСОБА_5 та захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
У провадженні суду на стадії судового розгляду знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України.
Ухвалою суду від 27 вересня 2019 року обвинуваченому застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави в сумі 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 842 000 гривень. У подальшому неодноразово ухвалами суду строк тримання під вартою обвинуваченому продовжено на визначені терміни, востаннє 01 березня 2021 року з визначенням розміру застави в сумі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 051 000 гривень.
Згідно із положеннями ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, покликаючись на наявність обґрунтованої підозри у кримінальних правопорушеннях та відповідних ризиків.
Обвинувачений та захисники просять у задоволенні клопотання відмовити, застосувавши до ОСОБА_5 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, покликаючись на судову практику Європейського суду з прав людини та недоведеність прокурором існуючих ризиків.
Заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступного.
Ухвалою суду від 10 червня 2020 року про обрання запобіжного заходу обвинуваченому, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 03 липня 2020 року, встановлено, що при вирішенні питання щодо доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги наявність обґрунтованої підозри в вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, за останнім передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, а також з огляду на особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працевлаштований (що свідчить про відсутність офіційного джерела доходу та постійної зайнятості), його сімейний і матеріальний стан, стан здоров'я, а також характер інкримінованих злочинів, та кількість епізодів злочинної діяльності, те, що останній перебував в розшуку, суд прийшов до переконання, що усі вищевказані обставини у своєму взаємозв'язку можуть свідчити про те, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконними засобами (способом) впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та встановлення істини у справі. У зв'язку із наведеним суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам. Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_5 та тяжкості пред'явленому йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.
Нормами ч. 2 ст.199 КПК України визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Положення ст.199 КПК України регулюють порядок продовження строку тримання під вартою, зокрема, відповідно до ч.5 ст.199 КПК України слідчий суддя (а відповідно під час судового розгляду суд) зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що обставини, зазначені у ч.3 цієї статті, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
За ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходом та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» (заява № 40107/02) від 10 лютого 2011 року, продовжуючи строк тримання заявника під вартою, прокурори і суди не наводили підстави своїх рішень, а лише посилалися лише на відповідність раніше обраного запобіжного заходу. Проте згідно з п.3 ст.ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод після спливу певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи зобов'язані навести інші підстави для продовжуваного тримання під вартою (п.80).
Суд бере до уваги, що ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні ненасильницьких злочинів проти власності, тривалий час - з 1 квітня 2019 року, тобто більше двох років, перебуває під вартою, судове провадження не завершено, допит заявлених прокурором 53 потерпілих та 13 свідків, а стороною захисту - 60 свідків, не здійснено.
Ураховуючи стадію розгляду кримінального провадження, тривалість знаходження обвинуваченого під вартою, суд вважає недоцільним збереження застосованого запобіжного заходу. Тому на даний час у кримінальному провадженні виникли та стали достатніми підстави для висновку про можливість зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого, що тримається під вартою, на більш м'який. Прокурором не доведено, що наявні ризики і та обставина, що судовий розгляд не завершено, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде достатньою гарантією для запобігання наявним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною обвинуваченому залишати житло цілодобово, в якому має зареєстроване місце проживання, не забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, відсутні.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому тримання під вартою немає та слід змінити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово з покладенням відповідних обов'язків. У даному випадку суд погоджується із доводами захисту. З метою захисту інтересів суспільства від кримінальних посягань та зважаючи на ступінь суспільної небезпечності інкримінованих обвинуваченому злочинів запобіжний захід не може бути обраний у вигляді особистого зобов'язання, поруки або застави.
Керуючись ст.ст.331, 369-372 КПК України,
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Змінити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт із забороною цілодобово покидати житло за адресою: АДРЕСА_2 , зобов'язавши обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- носити засіб електронного контролю;
- не відлучатись з місця реєстрації - АДРЕСА_2 , без дозволу суду;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Строк дії ухвали суду становить 2 місяці, тобто до 26 червня 2021 року.
Ухвалу передати для
- організації її виконання процесуальним прокурорам Львівської обласної прокуратури
та
- виконання Яворівському районому відділу поліції ГУ НП у Львівській області.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_9
ОСОБА_3