Справа № 464/7388/20
пр.№ 2/464/196/21
29.04.2021 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючої-судді Сабари Л.В.
секретар судового засідання Мерза Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.08.2013 у розмірі 15780,90 грн. станом на 27.10.2020 року та понесені судові витрати в сумі 2102 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з метою отримання банківських послуг, ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» у зв'язку із чим підписав Заяву-анкету № бн від 27.08.2013 року, тим самим погодився, що заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складає Договір про надання банківських послуг. У зв'язку із цим, банком на підставі Договору відкрито карткові рахунки із початковим кредитним лімітом у розмірі зазначеному у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Тим самим банк свої зобов'язання за договором виконав, одночасно, у відповідності до даного договору відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотки за його користування згідно умов та пеню. Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, отримані кошти не повернув, не сплатив нараховані відсотки на прострочений кредит.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилась, правом на надання відзиву не скористався, хоча згідно ст.130 ЦПК України належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу заочно у її відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Ухвалою суду від 18.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження.
Ухвалою суду від 08.02.2021 позивачу надався строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 09.03.2021 справу призначено до розгляду в судовому засіданні з обов'язковою участю представника позивача, котрий на судове засідання не з'явився, клопотань з даного приводу не направляв.
У зв'язку з неявкою сторін та з врахуванням поданої заяви представником позивача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк», та 27.08.2013 підписав Анкету-заявление о присоединении к Условиям и Правилам предоставления банковских услуг в ПриватБанке.
Згідно розрахунку заборгованості за договором №бн від 27.08.2013, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1 станом на 27.10.2020, останній допустив загальний залишок заборгованості на наданим кредитом в розмірі 15780,90 грн., в тому числі 12693,51 грн. за тілом кредиту, заборгованість за відсотками у розмірі 3087,39 грн.
Згідно довідки долученої до позову вбачається, що між позивачем та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №бн та дати за яким було надано кредитні картки, серед яких: НОМЕР_1 від 28.08.2013 з терміном дії до 11\15, НОМЕР_2 від 17.01.2014 з терміном дії до 10\16, НОМЕР_3 від 10.10.2015 з терміном дії до 03\19, НОМЕР_4 від 20.11.2017 з терміном дії до 05\21, НОМЕР_5 від 22.02.2019 з терміном дії до 01\23.
Доказів, які б свідчили про інший строк дії карток відповідачем на обґрунтування своїх заперечень не надано, так само, як не надано доказів позивачем про отримання з терміном дії до 02\18 карток, зазначених у довідці.
Позивачем та відповідачем банківські картки для огляду в судовому засіданні не представлено.
При цьому позивач згідно доводів позову ствердив, що підписанням заяви між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі зокрема умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).
Дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, беручи до уваги матеріали позовної заяви та відсутність відзиву на позов, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з такого:
згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Статтею 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У даному випадку застосування конструкції договору приєднання його умови розробляло АТ КБ «ПриватБанк».
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).
Згідно зі змістом ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
З цього слідує, що доведенню в судовому засіданні підлягають обставини укладення договору між позивачем та відповідачем, передачі позивачем відповідачу коштів, порушення відповідачем договірного зобов'язанням та допущення заборгованості за кредитом.
На підтвердження доводів викладених у позовній заяві позивач надав наступні докази.
Згідно копії документу мовою оригіналу Анкети-заявление о присоединении к Условиям и Правилам предоставления банковских услуг в ПриватБанке, 27.08.2013 року « ОСОБА_1 » підписав Анкету-заявление згідно якої «согласен с тем, что даное заявление вместе с Памяткой клиента, Условиями и Правилами предоставления банковских услуг, а также Тарифами составляют между мной и банком договор о предоставлении банковских услуг. Я ознакомился с договором о предоставлении банковских услуг до его заключения и согласен с его условиями». Вказаний документ складений недержавною мовою (а.с.15)
Згідно до витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», вказані умови банку, базова процентна ставка в місяць складає 3,0 %. Розмір щомісячних платежів складає 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості та пеня ; кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», у якій вказані умови банку, базова процентна ставка в місяць складає 2,5 %. Розмір щомісячних платежів складає 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості та пеня; кредитки «Універсальна сontract», у якій вказані умови банку, базова процентна ставка в місяць складає 1,7 %. Розмір щомісячних платежів складає 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості та пеня; кредитки «Універсальна голд», у якій вказані умови банку, базова процентна ставка в місяць складає 2,5 %. Розмір щомісячних платежів складає 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості та пеня. Вказаний витяг відповідачем не підписано (а.с.16).
Копією довідки без номеру та дати складання встановлено, що ОСОБА_1 згідно з кредитним договором б/н, та дати отримав карти НОМЕР_1 з терміном дії до 11\15, НОМЕР_2 з терміном дії до 10\16, НОМЕР_3 з терміном дії до 03\19, НОМЕР_4 з терміном дії до 05\21, НОМЕР_5 з терміном дії до 01\23. (а.с.14).
Згідно довідки без номеру та дати складення вбачається, що ОСОБА_1 .. 28.08.2013 встановлено кредитний ліміт у розмірі 300 грн., який періодично змінювався, а саме з 29.08.2013 по 22.04.2020 з 5000 грн. збільшувався до 12580 грн., а в подальшому з 04.05.2020 зменшено до 0.00 грн. (а.с. 13)
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором б/н від 27.08.2013, станом на 27.10.2020, допущено загальний залишок заборгованості на наданим кредитом в розмірі 15780,90 грн., в тому числі 12693,51 грн. за тілом кредиту, заборгованість за відсотками у розмірі 3087,39 грн.. (а.с.5-12)
З виписки по рахунку від 07.10.2020 вбачається активне використання кредитних карток, починаючи із 28.08.2013 по 06.03.2020, (а.с. 56-62)
З витягу з Умов та правил вбачається, що такими закріплені терміни і поняття, права та обов'язки банку та клієнта, відповідальність сторін, умови використання кредитних карток, котрі не підписані сторонами (а.с.17-46)
До позовної заяви також долучено об актуализации Условий и Правил предоставления банковских услуг (а.с. 47) котрі складені недержавною мовою.
При огляді сторінки за посиланням https://privatbank.ua/terms, встановлено, що на сторінці 9 «архів договорів» знаходиться посилання на Повний договір (актуальний на 01.08.2013) на 1356 аркушах. П. 2.1.1.1. передбачено, що ці Умови використання кредитних карт ПАТ КБ ПриватБанку (далі - Умови використання карт), Пам'ятка Клієнта/Довідка про умови кредитування, Тарифи на випуск та обслуговування кредитних карт (Тарифи), а так само Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (далі - Заява) , встановлюють правила випуску, обслуговування та використання кредитних карток Банку (далі - Карт). Згідно 2.1.1.2.1. Для надання послуг Банк видає Клієнту Картку, її вид визначений у Пам'ятці Клієнта/Довідці про умови кредитування і Заяві, підписанням якого Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг. Датою укладання Договору є дата отримання Карти, зазначена в Заяві (ст. 639).
АТ КБ «ПриватБанк», обґрунтовуючи позовні вимоги у позовній заяві вказав що кредитний договір укладений між позивачем та відповідачем складається з анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та безпосереднього самих Умов та правил надання банківських послуг, які оприлюднені на офіційному сайті банку. Також, виходячи з твердження позивача, то відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
З огляду на ст. 1055 ЦК України, відповідно до котрої кредитний договір укладається у письмовій формі та ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України, де правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, вбачається, що саме Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, котра підписується клієнтом банку є тим правочином, вчиненим у письмовій формі. Без підписання цієї Анкети-заява клієнтом, «Умови та правила надання банківських послуг», «Тарифи», які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua самі по собі не можуть бути договором, оскільки Анкета-заява є актом волевиявлення суб'єкта про приєднання до умов договору.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Разом з тим ст. 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова. Вищевказана норма кореспондується зі ст.12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч.ч. 1-3 ст. 9 ЦПК України, відповідно до якої судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 8-рп/2008 від 22.04.2008 зазначив, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб'єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.
До позовної заяви долучено Анкету-заявление о присоединении к Условиям и Правилам предоставления банковских услуг в ПриватБанке, 27.08.2013 року підписану « ОСОБА_1 » згідно якої «согласен с тем, что дапное заявление вместе с Памяткой клиента, Условиями и Правилами предоставления банковских услуг, а также Тарифами составляют между мной и банком договор о предоставлении банковских услуг. Я ознакомился с договором о предоставлении банковских услуг до его заключения и согласен с его условиями», котрі складені недержавною мовою, їх переклад на державну мову до позову не долучено.
У зв'язку із відсутністю перекладу документу на державну мову, суд позбавлений можливості всебічно, повно, об'єктивно його дослідити з метою надання оцінки доводам позивача.
При цьому, на підставі вказаного документу суд не може встановити дійсні обставини справи, у зв'язку із чим такі визнаються судом недостовірними.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що саме ця Анкета-заявление о присоединении к Условиям и Правилам предоставления банковских услуг в ПриватБанке, 27.08.2013 року підписана « ОСОБА_1 » та містить дані «согласен с тем, что дапное заявление вместе с Памяткой клиента, Условиями и Правилами предоставления банковских услуг, а также Тарифами составляют между мной и банком договор о предоставлении банковских услуг. Я ознакомился с договором о предоставлении банковских услуг до его заключения и согласен с его условиями», є Анкетою-заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, в котрій відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Як наслідок, встановити їх належність у справі не представляється можливим.
При цьому суд звертає увагу, що з метою встановлення фактичних обставин справи ухвалою суду від 08.02.2021 надавався строк позивачу на усунення недоліків, вказавши, що матеріали позову містять документи складені не державною мовою.
Вказана ухвала суду позивачем залишена без реагування, на адресу суду жодні документи, заяви чи клопотання останнім не направлялися.
На підставі ухвали від 09.03.2013 суд продовжив розгляд справи на підставі наданих доказів та визнав обов'язковою участь представника позивача у судовому засіданні для надання особистих пояснень з даного приводу.
Однак представник позивача в судове засідання не з'явився, у зв'язку з чим суд зважує на наступне.
Сторони є вільними в укладенні договору, однак, з метою надання оцінки договору, в тому числі відповідності його чинному законодавству, суд зобов'язаний встановити його зміст. Про те що сторони вправі самостійно вибирати будь-яку мову укладення договору, суд погоджується, однак, як доказ суду сторона має надати документ викладений державною мовою, або його переклад. Так як судочинство в суді ведеться виключно державною мовою, і щоб надати оцінку доказові суд беззастережно має розуміти його зміст.
Крім того ч.4 ст.9 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
З цього слідує, що саме учасники судового процесу мають право, яке забезпечується судом, у судовому процесі доводити свою позицію на мові якою володіють, користуючись при цьому послугами перекладача.
Цивільним процесуальним кодексом, чи іншим нормативно-правовим актом не передбачено обов'язку суду здійснити переклад поданого стороною доказу складеного іншою мовою на державну мову, оскільки в даному випадку буде порушено принцип безсторонності суду, так як зміст перекладеного тексту залежить від рівня знання та володіння мовою перекладача.
Одночасно суд встановив, що банком, на виконання кредитного договору укладеного між банком та ОСОБА_1 без номеру та дати (а.с.14) було видано 28.08.2013, 17.01.2014, 10.10.2015, 20.11.2017, 22.02.2019 08.04.14, 28.01.2016, 15.02.2016, 15.11.2016, 10.10.2019, 12.12.2019 наступні кредитні картки НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , котрими активно користувався з 28.08.2013 по 06.03.2020, у зв'язку із чим за наслідками фінансових операцій, станом на 27.10.2020 допустив прострочене тіло кредиту у розмірі 12693,51 грн.
Однак, беручи до уваги, що саме Анкета - заява, яку суду не надано, та котра разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг, що в сукупності визначають істотні умови договору, із змісту Анкети-заявления, що складена недержавною мовою, та її перекладу не надано, суд не встановив фактичні обставини, при цьому Умови та правила надання банківських послуг та витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не містять підпису відповідача ОСОБА_1 , яким би підтверджувалося волевиявлення останнього щодо отримання банківських послуг, виду картки отриманої відповідачем, то суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді істотні умови договору, в тому числі ціну, яка встановлена у формі суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та за порушення термінів виконання договірних зобов'язань. У зв'язку із цим, в судовому засіданні не встановлено, на підставі якого договору, виникли між ОСОБА_1 та банком зобов'язання, отримані відповідачем кредитні катки, кошти у виді кредиту, допущено ОСОБА_1 загальний залишок заборгованості на наданим кредитом в розмірі 15780,90 грн., в тому числі 12693,51 грн. за тілом кредиту, заборгованість за відсотками у розмірі 3087,39 грн.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Відтак враховуючи вищенаведене, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що підстави для задоволення позову відсутні.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Зокрема, у судові витрати, понесені позивачем, суд відносить витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 грн.
Враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, з урахуванням ч.ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України, відповідно до яких судовий збір у разі відмови в позові покладається на позивача.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 207, 526, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141 ЦПК України та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
у задоволені позову публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Повний зміст рішення складено 29 квітня 2021 року.
Головуючий Сабара Л. В.