Справа №-613/320/21 Провадження №-2-а/613/7/21
27 квітня 2021 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Уварової Ю.В.,
за участі секретаря - Семененко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №613/320/21, провадження № 2-а/613/7/21 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції Луганської області сержанта поліції Верезій Сергія Валерійовича, Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції Луганської області сержанта поліції Верезій С.В., в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3846856 від 28.02.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 28 лютого 2021 року інспектором 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції Луганської області сержанта поліції Верезій С.В. винесена постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3846856, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.
Вважає вказану постанову необґрунтованою та незаконною, а притягнення до адміністративної відповідальності безпідставним.
Позивач вказує, що він рухався на автомобілі марки Фольксфаген Джетта, державний номерний знак НОМЕР_1 по головній дорозі в районі розташування залізничного вокзалу в м. Рубіжне, Луганської області ОСОБА_1 діяв у відповідності до вимог ПДР, на даній ділянці головна дорога має вигин, ОСОБА_1 рухався по траєкторії вигину, жодних маневрів (перестроювання, повороту, розвороту) не здійснював. Крім того, на даній ділянці дороги праворуч знаходиться з'їзд до залізничного вокзалу, і подання ним сигналу світовим покажчиком про поворот праворуч ввели б в оману інших учасників дорожнього руху та могло створити небезпеку для інших учасників руху або навіть аварійну ситуацію, оскільки ОСОБА_1 повертати не збирався то і показник не вмикав, а продовжив рух прямо. Також в даному місці відсутня будь-яка дорожня розмітка, яка б визначала напрямок руху, або рух по полосам. Таким чином вважає, що діяв у відповідності до вимог ПДР.
Позивач зазначає, що інспектор Верезій С.В. приступив до розгляду справи, при цьому навіть не встановивши особу, зазначивши, що 5 хвилин назад встановив особу ОСОБА_1 і «.. не може забути...» цього достатньо, що підтверджує «упереджене» ставлення з боку працівника патрульної поліції. ОСОБА_1 повідомив дану посадову особу, що не вчиняв порушень вимог чинного законодавства, зокрема ПДР та надав усні пояснення щодо безпідставності звинувачень на його адресу, після питання ОСОБА_1 щодо закінчення розгляду справи інспектор Верезій С.В. повідомив про закриття справи про адміністративне правопорушення. На прохання ОСОБА_1 щодо надання йому відповідного документа попросив зачекати 5-7 хвилин, однак після спливу вищезазначеного часу так і не надав на руки жодних документів. Про притягнення до адміністративної відповідальності позивачеві стало відомо 02.03.2021 після отримання повідомлення у сервісі «Приват24», після чого ОСОБА_1 вимушений був скористатися послугами адвоката для надання правничої допомоги, в тому числі отримання копії даної постанови.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 10 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу запропоновано подати відзив на позов.
Ухвалою від 19.03.2021 за клопотанням позивача до участі у справі залучено співвідповідача - Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив суд розглядати справу за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав.
Відповідач - інспектор поліції Верезій С.В. та представник відповідача Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явились, представник відповідача просив розглядати справу за його відсутності, надіслав на адресу суду відзив на позов.
У відзиві зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Так, з відео, яке зафіксовано на відеореєстратор, вбачається, що на ділянці дороги, де позивач порушив Правила дорожнього руху України, встановлений дорожній знак 2.3 "Головна дорога", який надає право першочергового проїзду нерегульованих перехресть. Знак встановлюється безпосередньо перед перехрестям, а також на початку головної дороги. Даний знак був встановлений разом з табличкою 7.8 "Напрямок головної дороги" перед перехрестям, на якому головна дорога змінює свій напрямок, а також перед перехрестям зі складним плануванням. На даному перехресті, а саме вул. Набережна - Траса 13.02 позивач перед поворотом праворуч не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку. Незважаючи на те, що позивач рухався по головній дорозі, він змінив свій напрямок руху і міг поїхати на зазначеному перехресті як праворуч так і ліворуч. Таким чином відповідно пункту 9.2.6 Правил дорожнього руху України при проїзді нерегульованих перехресть треба користуватись світловими покажчиками повороту при зміні напрямку руху, а саме при повороті праворуч або ліворуч, щоб не вводити в оману інших учасників дорожнього руху.
Щодо процедури розгляду справи, то підійшовши до водія (позивача) транспортного засобу, сержант поліції ОСОБА_2 у відповідності до ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію» представився, та повідомив водію про порушення ним Правил дорожнього руху України. На підставі ч. 2 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» було подано вимогу водієві пред'явити документи, зазначені п. 2.1 ПДР України (водійське посвідчення, реєстраційний талон на транспортний засіб та поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності водіїв наземних транспортних засобів). Водій пред'явив посвідчення водія відповідної категорії на ім'я ОСОБА_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності водіїв наземних транспортних засобів.
На місці зупинки транспортного засобу позивачу було оголошено про розгляд адміністративної справи за порушення вимог п. 9.2.6 Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, було роз'яснено вимоги ст. 63 Конституції України та вимоги ст.ст. 268, 307, 308 КУпАП України.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення сержантом поліції Верезієм С.В. були оцінені докази і винесено постанову серії ЕАН Х» 3846856 за частиною другою ст. 122 КУпАП, у якій застосовано до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Щодо посилання позивача на порушення його права скористатись правовою допомогою, зазначає таке.
Правова допомога, право на отримання якої гарантоване Конституцією, України, не зводиться лише до особистої участі адвоката чи іншого фахівця у галузі права в розгляді певної справи, а може бути отримана особою, зокрема, й у вигляді юридичної консультації, в тому числі отриманої за допомогою засобів телефонного зв'язку. Якщо ж особа не скористалась таким своїм правом і не отримала правову допомогу під час розгляду справи на місці вчинення правопорушення, вона не втрачає такого права і в подальшому при оскарженні ухваленої поліцейським постанови.
При цьому законом не визнана обов'язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв'язку, і позивач не зазначає в своєму позові, що вчиняв дії, спрямовані саме на прибуття адвоката на місце зупинки транспортного засобу. В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідач не перешкоджав реалізації права на отримання правової допомоги на місці розгляду справи чи в телефонному режимі.
Таким чином, відповідачем було забезпечено позивачу можливість реалізації прав, визначених ст. 268 КУпАП, при розгляді справи.
За наведених обставин просив відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.
28.02.2021 року інспектором взводу №2 роти №4 батальону Управління патрульної поліції Луганської області сержанта поліції Верезій С.В. винесено постанову ЕАН №3846856 про накладення на адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 28.02.2021 року, о 13-08 годин у м.Рубіжне, вул. Набережна, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Jetta, н.з. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті праворуч, чим порушив п.9.2б ПДР (порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Крім того, статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2). Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.3).
Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності діють змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1). Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2).
Частиною 1статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.9.2 б ПДР водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Сигнал правого повороту подається перед початком руху від лівого краю проїзної частини, зупинкою біля правого краю проїзної частини, поворотом або перестроюванням праворуч, а також при завершенні виконання обгону.
Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху /п.9.4/
За розділом 33 ПДР України знак 2.3 «Головна дорога» - надається право першочергового проїзду нерегульованих перехресть.
Відповідно до ДСТУ 4100-2002, знак 2.3 «Головна дорога» повинен застосовуватись для позначення ділянки дороги, під час руху якою транспортні засоби мають переважне право проїзду перехрестя, і встановлюється на початку такої ділянки дороги. У населених пунктах знак 2.3 повинен повторюватись перед кожним перехрестям, де надано переважне право проїзду перехрестя, і установлюється на початку такої ділянки дороги. У населених пунктах знак 2.3 повинен повторюватись перед кожним перехрестям, де надано переважне право проїзду перехрестя.
Перед перехрестями, на яких головна дорога змінює напрямок, а також перед перехрестями із складним плануванням знак 2.3 повинен встановлюватись з табличкою 7.8 на відстані 150-300 м від перехрестя поза населеними пунктами 50-100 м від перехрестя у населених пунктах.
Перед перехрестями, на яких головна дорога змінює напрямок, а також перехрестями зі складним плануванням, на головній дорозі повинен встановлюватись знак 2.3 з табличкою 7.8, а на другорядній знак 2.1 з табличкою 7.8.
Відповідно до розділу 33 ПДР України знак 7.8 «Напрямок головної дороги» - напрямок головної дороги на перехресті, застосовується із знаками 2.1-2.3.
Відповідно до п.п.10.9.12 ДСТУ 4100-2002, табличка 7.8 «Напрямок головної дороги» повинна застосовуватись із знаками 2.1-2.3, щоб зазначити напрямок головної дороги на перехресті, де вона змінює свій напрямок.
До відзиву відповідачем наданий відеозапис з місця події, який було досліджено судом.
Як вбачається з дослідженого судом відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського, на ділянці дороги, по який рухався позивач, встановлений знак 2.3 «Головна дорога», при цьому автомобіль Volkswagen Jetta, н.з. НОМЕР_1 рухався по головній дорозі, не виконуючи маневр повороту праворуч /на другорядну дорогу/ або перестроювання.
У відповідності до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Самі по собі пояснення відповідача, викладені у відзиві на позов про обставини вчинення позивачем адміністративних правопорушень, не можуть бути враховані в якості доказу вчинення порушення, оскільки відзив складено від імені суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, працівником якого є інспектор, що склав постанову.
За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 72, 77, 229, 241, 242, 243, 286, ч. 3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, ст.ст. 121, 126, 222, 247, 251, 256, 258, 268 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції Луганської області сержанта поліції Верезій Сергія Валерійовича, Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 3846856 від 28 лютого 2021 року, винесену інспектором 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції Луганської області сержантом поліції Верезій Сергієм Валерійовичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України /код ЄДРПОУ 40108646/ на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 сплачений судовий збір у розмірі 454 грн. /чотириста п'ятдесят чотири гривні/
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через Богодухівський районний суд Харківської області до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач - ОСОБА_1 , проживаючий з адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач - інспектор 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції Луганської області сержанта поліції Верезій Сергій Валерійович, за адресою: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, буд. 8.
Відповідач - Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції, за адресою: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, буд. 8
Повне рішення складено 29 квітня 2021 року.
Суддя