Справа № 419/464/21
Провадження № 2/419/159/2021
27 квітня 2021 року Новоайдарський районний суд Луганської області у складі: головуючого судді Глазкової Ю. О.,
за участю секретаря судового засідання Шапка О. О.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
встановив:
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Новоайдарського районного суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьох років.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вони з ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 05.11.2019 року. Від шлюбу мають спільну малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дочка знаходиться на повному утриманні позивача та постійно проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначила, що вона не має можливості самостійно утримувати дитину та себе, оскільки на даний час не має можливості працювати, інших джерел доходу, крім державної соціальної допомоги по догляду за дитиною, не має. Відповідач проживає окремо, добровільно матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, працевлаштований, має постійний дохід, однак розмір його заробітків (доходу) позивачу не відомий.
На підставі вищенаведеного, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання малолітньої дочки у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, до досягнення дитиною трирічного віку.
Позивач - ОСОБА_1 надала суду заяву про відмову від позовної вимоги про стягнення з відповідача аліментів на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку відповідача у порядку ст. 49 ЦПК України, яку у судовому засіданні підтримала у повному обсязі. Також пояснила, що з відповідачем вони фактично не проживають, на її утриманні перебуває спільна з відповідачем дитина, позивач не працює, отримує соціальну допомогу на дитину. Просила задовольнити позовну вимогу про стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні надав пояснення про те, що він має від першого шлюбу дитину- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на утримання якого сплачує аліменти у розмірі 1/4 частки доходу. Позовні вимоги про стягнення з нього на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, до досягнення дитиною повноліття визнав у повному обсязі. На підтвердження своїх пояснень надав суду копію Новопсковського районного суду Луганської області від 08.09.2015 року про розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_4 , довідку про його доходи та довідку з місця роботи.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, враховуючи, що відповідач визнав позов, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно приписів ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судовим розглядом встановлено, що 05.11.2019 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 05.11.2019 року Військо - цивільною адміністрацією м. Щастя Новоайдарського району Луганської області (а.с.7).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 04.02.2021 року Військо - цивільною адміністрацією м. Щастя Новоайдарського району Луганської області, батьками малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_1 (а.с.5).
З копії довідки про реєстрацію місця проживання особи №79, виданої 05.02.2021 року ВЦА м. Щастя Новоайдарського району Луганської області, вбачається, що малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає на адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6). За вказаною адресою зареєстрована та проживає мати дитини - ОСОБА_1 , про що свідчить копія довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №378726-2019 від 19.12.2019 року (а.с.11).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 проживає окремо за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить відмітка про реєстрацію місця проживання в паспорті відповідача, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.8) та відповідь Управління ДМС в Луганській області на запит суду щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 (а.с.26). Даний факт не заперечувався сторонами під час судового засідання.
Дочка знаходиться на повному утриманні позивача та постійно проживає разом з нею. Дана обставина була визнана сторонами у судовому засіданні та не заперечувалась відповідачем.
З наданої відповідачем довідки про доходи № 2 від 20.04.2021 року видно, що останній працює у ДПРЧ-24 ГУДНС України у Луганській області на посаді командира відділення ДПРП-59 та його доходи за період з квітня 2020 по березень 2021 року включно становлять 172284,40 грн. Також з даної довідки вбачається, що за цей же період з ОСОБА_1 стягнуто аліменти у розмірі 35318,21 грн.
Згідно довідки 24 Державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Луганській області № 3 від 20.04.2021 року видно, що з грошового забезпечення відповідача, щомісячно, починаючи з лютого 2016 року і по теперішній час за його рапортом утримуються аліменти на користь ОСОБА_6 у розмірі 25% від грошового забезпечення.
З копії Новопсковського районного суду Луганської області від 08.09.2015 року вбачається, що шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розірвано. Також з цього рішення вбачається, що у колишнього подружжя є спільна дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
При ухиленні батьків від обов'язку утримувати своїх неповнолітніх дітей кошти на їх утримання стягуються у судовому порядку.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 8 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
У Принципі 6 Декларації прав дитини, що була проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові та моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум на одну дитину віком до 6 років з 1 січня 2021 року становить 1921 грн.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у разі стягнення аліментів, може бути утримано за виконавчими документами у розмірі 50 відсотків із заробітної плати.
Враховуючи вищевикладене, потреби малолітньої дитини у матеріальному забезпеченні, які позивач одноособово забезпечити не має змоги, так як не працює та знаходиться у декретній відпустці, беручи до уваги ту обставину, що відповідач працевлаштований, має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі ј частини усіх видів заробітку, оскільки його середній заробіток значно перевищує прожитковий мінімум, враховуючи, що він має зобов'язання зі сплати аліментів на першу дитину, на утриманні непрацездатних батьків не має, визнав позов у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання малолітньої дочки у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, та до досягнення дитиною повноліття.
Статтею 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З матеріалів справи встановлено, що позивач звернулась до суду з позовом засобами поштового зв'язку - 10.03.2021 року (а.с.13), а тому саме з цієї дати суд вважає за необхідне стягувати аліменти на дитину.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору при подачі позову, він стягується з відповідача в дохід держави. Позивачі при подачі позовів про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору відповідно до положень ЗУ «Про судовий збір», тому відповідач має сплатити в дохід держави судовий збір, який складає 908,00 грн.
Відповідно до ст. ст. 84, 112, 180, 181,182, 183 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 211, 223, 247, 263-265, 280, 430 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.03.2021 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір на користь держави у розмірі 908,00 грн, на наступні платіжні реквізити: «отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106».
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Новоайдарський районний суд Луганської області суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 28.04.2021 року.
Суддя Ю.О.Глазкова