29.04.21
Провадження № 2-о/235/297/21
Справа № 235/2999/21
29 квітня 2021 року м.Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого судді Філь О.Є.
за участю секретаря судового засідання Придворової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Покровську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Покровський районний відділ реєстрації актів цивільного стану про встановлення факту смерті, -
Заявник ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 , 29.04.2021 року звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті фізичної особи, вказавши на підтвердження своїх вимог, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Донецьку померла його мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 3 від 14.12.2020 року та довідкою про причину смерті № № 3 від 14.12.2020 року, які видані медичною установою м.Донецька. Причина смерті -хронічна серцево-судинна недостатність ІІІ ст.
Вказані лікарське свідоцтво про смерть та довідка про причину смерті не мають юридичної сили на території України, оскільки складені на підставі наказу міністра охорони здоров'я невизнаної ДНР.
27.04.2021 року представник заявника ОСОБА_2 звернувся до Покровського районного відділу реєстрації актів цивільного стану з заявою про державну реєстрацію смерті матері заявника, але отримав письмову відмову у вчиненні вказаної реєстрації у зв'язку з тим, що факт її смерті підтверджується свідоцтвом про смерть так званої ДНР, яка перебуває на території неконтрольованою Україною.
29 квітня 2021 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Філь О.Є.
29 квітня 2021 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 29 квітня 2021 року.
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник заявника ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, вимоги заявника підтримує.
Представник заінтересованої особи Покровського районного відділу реєстрації актів цивільного стану у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляд у справи повідомлений належним чином. Відзив на заяву не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що вимоги заявника законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Донецьку померла мати заявника - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 3 від 14.12.2020 року та довідкою про причину смерті № № 3 від 14.12.2020 року, які видані медичною установою м.Донецька (а.с.15). Причина смерті -хронічна серцево-судинна недостатність ІІІ ст.
Вказані лікарське свідоцтво про смерть та довідка про причину смерті не мають юридичної сили на території України, оскільки складені на підставі наказу міністра охорони здоров'я невизнаної ДНР.
27.04.2021 року представник заявника ОСОБА_2 звернувся до Покровського районного відділу реєстрації актів цивільного стану з заявою про державну реєстрацію смерті матері заявника, але отримав письмову відмову у вчиненні вказаної реєстрації (а.с.17) у зв'язку з тим, що факт її смерті підтверджується свідоцтвом про смерть так званої ДНР, яка перебуває на території неконтрольованою Україною.
Питання щодо можливості використання як доказів у справі про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України документів, які видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на такій території, вирішується судом з урахуванням загальних положень цивільного процессуального законодавства України щодо належності та допустимості доказів (статті 77, 78 ЦПК України). Зокрема, належними відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Допустимими за змістом частини першої цієї статті є докази, одержані в порядку, встановленому законом. Даючи оцінку допустимості таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується положенням частини другої статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», норми якого стосуються тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 213 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території. Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності.
Статтею 9 Закону № 1207-VІІ передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окуповані території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина перша). Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом (частина друга). Будь який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті. Є недійсним і не створює правових наслідків (частина третя).
Відповідно до ч.2 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» смерть підлягає державній реєстрації.
Частиною 1 ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою (пункт перший); рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою (пункт другий).
На підставі п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №5 «Про судову практику по справам про встановлення фактів, що мають юридичне значення», передбачено, заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявником документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланням на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Таким чином, судом встановлено, що вимоги заявника обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню.
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах держаної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 55 Конституції України, 13, 19, 81, 263-265, 317 ЦПК України, суд:
Вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Встановити юридичний факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с.Старомлинівка, В.Новоселківського району Донецької області, громадянки України, яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Донецьку, Україна. Причина смерті - хронічна серцево-судинна недостатність ІІІ ст.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду, з врахуванням вимог п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Покровський районний відділ реєстрації актів цивільного стану, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 2198225, місцезнаходження 85300, вул.. Торгівельна, 11, м.Покровськ Донецької області.
Дата складання повного тексту рішення 29 квітня 2021 року.
Суддя О.Є.Філь