26 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 712/1440/13-ц
провадження № 61-6239ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , в частині оскарження постанови Черкаського апеляційного суду від 23 березня 2021 року про видачу дубліката виконавчого документа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У лютому 2017 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду із заявою про поновлення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа.
Заява мотивована тим, що 10 серпня 2013 року на виконання рішення Соснівського районного суду міста Черкаси у справі № 712/1440/13 видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта-Банк» заборгованості по кредитному договору в сумі 1 169 557,75 грн та судовий збір - 3 219 грн, всього 1 172 776,75 грн. Зазначений виконавчий лист перебував на виконанні у відділі державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції. 18 листопада 2015 року головним державним виконавцем Телявським А. М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (ВП № 39821719). Оскільки постанову про повернення виконавчого документа і виконавчий лист не отримано АТ «Дельта Банк», тому 28 квітня 2016 року, 20 вересня 2016 року, 24 січня 2017 року представник банку, з метою отримання інформації про місцезнаходження виконавчого листа № 712/1440/13-ц від 10 серпня 2013 року, направляв запити на адресу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
АТ «Дельта Банк» у зв'язку з запровадженням тимчасової адміністрації та процедури ліквідації банку втратило значний проміжок часу для звернення повторно до відділу державної виконавчої служби, тому строк для пред'явлення виконавчого листа пропущений.
Виконавчий документ банк не отримав, його втрачено, рішення суду залишається не виконаним, а ОСОБА_1 не погашає заборгованість та ухиляється від самостійного виконання рішення суду, однак АТ «Дельта Банк» позбавлений можливості звернутися до ВДВС Дніпровського РУЮ внаслідок вищевикладених обставин та втрати документа.
Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 14 січня 2021 року у задоволенні заяви відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що правонаступник банку скористався своїм правом на позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки та набув право власності на нього, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для поновлення строку для видачі дубліката виконавчого листа та видачі дубліката виконавчого листа.
Не погоджуючись з ухвалою суду ТОВ «ФК Гефест» подало апеляційну скаргу.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 23 березня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» задоволено. Ухвалу Соснівського районного суду міста Черкаси від 14 січня 2021 року скасовано.
Заяву ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» про поновлення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа задоволено.
Поновлено ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа Соснівського районного суду міста Черкаси від 10 серпня 2013 року у справі № 712/1440/13-ц до виконання. Видано ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» дублікат виконавчого листа Соснівського районного суду міста Черкаси від 10 серпня 2013 року у справі №712/1440/13-ц.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що строк пред'явлення до виконання виконавчого документа пропущений з причин, що не залежали від заявника, виконавчий лист втрачено, що не спростовано жодним доказом.
Зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для видачі дублікату виконавчого листа у зв'язку з тим, що право вимоги за кредитним договором було припинено внаслідок реалізації позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки не встановлено виконання боржником зобов'язання за виконавчим листом. Роз'яснив, що у разі виконання зобов'язання за виконавчим листом боржник має право звернення до суду з заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
15 квітня 2021 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду, у якійпросить скасувати постанову апеляційного суду, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга подана в строк передбачений статтею 390 ЦПК України, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не дослідив всі матеріали справи, не встановив, що ТОВ «Гефест» реалізувало своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору і втратив будь-які наступні вимоги стягнення заборгованості за виконавчим листом. Не застосував норми частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку» та висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 908/1506/17. Не врахував, що вимоги, які не забезпечені іншими видами забезпечення та залишились невиконаними після звернення стягнення на предмет іпотеки припиняються. Такі висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 643/18466/15-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 263/3809/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 204/7148/16-ц.
Не враховано висновок Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-543/11 і не встановлено чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного. Не встановлено за яких обставин втрачено виконавчий документ.
Судами встановлено, що на підставі заочного рішення Соснівського районного суду міста Черкаси у справі № 712/1440/13 видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта-Банк» заборгованості по кредитному договору в сумі 1 169 557,75 грн та судовий збір - 3 219 грн, всього 1 172 776,75 грн. У серпні 2013 року, на виконання рішення суду видано виконавчий документ. На виконанні Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 39821719 з примусового виконання виконавчого листа № 712/1440/13-ц від 10 серпня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта-Банк» заборгованості в розмірі 1 172 776,75 грн. 18 листопада 2015 року державний виконавець Телявський А. М. керуючись пунктом 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» постановою повернув виконавчий лист. Виконавчий лист в Дніпровському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та у стягувача відсутній, що свідчить про те, що він втрачений. Строк пред'явлення до виконання становить три роки, банк звернувся із заявою у лютому 2017 року.
Відповідно до статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18) зроблено висновок про те, що «оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, встановивши, що ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду із заявою протягом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, строк пропущений з підстав, що не залежали від заявника, виконавчий документ втрачено, рішення суду не виконано, дійшов правильного висновку про задоволення заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа.
Колегія судів відхиляє доводи касаційної скарги про неврахування висновків апеляційного суду висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 643/18466/15-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 263/3809/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 204/7148/16-ц, оскільки ці висновки не стосуються питання поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачі його дубліката, постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-543/11.
У постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №-543/11 викладено висновок, що під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого документа суд зобов'язаний з'ясувати, чи є рішення чинним та не було скасовано, чи виконано рішення повністю або частково, чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного; також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий лист.
Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції на суперечить наведеному висновку, оскільки у справі встановлено, що рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист, є чинним, воно не виконане, а виконавчий лист втрачено.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
У частині четвертій статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження в частині оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року щодо видачи дубліката виконавчого листа належить відмовити.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , в частині оскарження постанови Черкаського апеляційного суду від 23 березня 2021 року про видачу дубліката виконавчого документа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Копію ухвали, касаційну скаргу та додані до неї матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
В. І. Крат