Постанова
Іменем України
23 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 754/7119/17
провадження № 61-20661св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - ОСОБА_3 ,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 квітня 2019 року в складі судді Зотько Т. А. та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Сушко Л. П., Сержанюка А. С., Сліпченка О. І.,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила припинити право власності ОСОБА_2 на 1/9 частку квартири АДРЕСА_1 з виплатою відповідачу компенсації у розмірі 14 390, 00 грн та передати право власності на цю частку квартири їй.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, щовона, відповідачОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 61, 7 кв.м, а саме їй належить 5/9 частки квартири, ОСОБА_3 - 3/9 частки, а ОСОБА_2 - 1/9 частки.
Зазначала, що між нею та відповідачем склалися неприязні стосунки, а тому спільне володіння і користування майном є неможливим. Вона неодноразово пропонувала відповідачу придбати її незначну частку квартири за договірною ціною, однак після тривалих переговорів такі спроби домовитися виявилися не вдалими.
Посилаючись на те, що відповідач ніколи не проживала в спірній квартирі, не брала та не бере участі в її утриманні, її частка в квартирі є незначною, до того жу її власності є інше нерухоме майно (1/4 частки квартири по АДРЕСА_2 ), у зв'язку з чим позбавлення права на 1/9 частки квартири з виплатою компенсації не завдасть істотної шкоди її інтересам, вважала, що є підстави для припинення права відповідача на частку в спірному майні.
Оскільки згідно з даними технічного паспорту інвентаризаційна вартість квартири складає 129 507, 00 грн, вона внесла на депозитний рахунок суду14 390, 00 грн, що відповідає вартості 1/9 частки цієї квартири.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 11 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року, в задоволення позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що припинення права власності на належну відповідачу частку квартири з виплатою грошової компенсації у розмірі 14 390, 00 грн, визначеної на підставі інвентаризаційної вартості спірної квартири, порушить її права, оскільки відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 02 жовтня 2018 року, ринкова вартість 1/9 частки квартири складає 100 919, 00 грн, проте позивач не внесла на депозитний рахунок суду вказану суму коштів.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У листопаді 2019 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій неповно з'ясували обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого безпідставно вважали, що позивачем не надано доказів того, що припинення права на належну відповідачу частку в майні не завдасть істотної шкоди її інтересам, та дійшли помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення позову.
До того ж зазначає, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що ухвалене в справі рішення порушує її права та інтереси, як власника 5/9 частки квартири, не врахував, зокрема, її усне клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, яка б правильно визначила ринкову вартість частки відповідача, відсутність у судовому засіданні відповідача та некомпетентність представника відповідача в питанні, на яку саме суму претендує відповідач у разі сплати на його користь вартості частки квартири.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
22 січня 2020 року справа № 754/7119/17 надійшла до Верховного Суду.
ОСОБА_2 надіслала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що сторониє співвласниками квартири АДРЕСА_1 , а саме позивачу ОСОБА_4 належить 5/9 частки квартири, третій особі ОСОБА_3 - 3/9 частки, а відповідачу ОСОБА_2 - 1/9 частки.
Крім того, згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_2 на праві приватної часткової власності належить 1/4 частина квартири АДРЕСА_3 .
Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , інвентаризаційна вартість квартири складає 129 507, 00 грн.
Згідно з довідкою про показники об'єкта нерухомого майна Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 31 березня 2017 року, загальна площа вищевказаної квартири становить 61, 6 кв.м, житлова площа - 41, 2 кв.м. Інвентаризаційна вартість квартири становить 129 507, 00 грн.
При зверненні з позовом до суду позивач внесла на депозитний рахунок суду 14 390, 00 грн як вартість частки квартири, що належить відповідачу та яка визначена нею у співвідношенні до інвентаризаційної вартості квартири.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 47 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
Статтею 365 ЦК України визначено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Аналіз положень статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Саме ця обставина є визначальною при вирішенні спорів про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім'ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та технічних характеристик об'єкта, який є спільним майном.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постановах від 16 січня 2012 року в справі № 6-81цс11, від 02 липня 2014 року в справі № 6-68цс14, від 23 листопада 2016 року в справі № 6-1943цс16.
Відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», розмір такої грошової компенсації визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угоди - судом за дійсною вартістю будинку (квартири) на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
Під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій сторони не дійшли згоди щодо визначення вартості спірної частки квартири, у зв'язку з чим за клопотанням відповідача в справі було призначено судову експертизу.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи № 10677/18-42 від 02 жовтня 2018 року, ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 , в цінах на час проведення дослідження, становить 908 271, 00 грн. Ринкова вартість 1/9 частини цієї квартири становить 100 919, 00 грн.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Установивши, що позивач у порушення вимог частини другої статті 365 ЦК України не внесла на депозитний рахунок суду дійсну вартість частки відповідача в спільному майні, яка була визначена за наслідками проведення судової експертизи, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для припинення права власності відповідача на належну їй частину спірного житла та, відповідно, відмову в задоволенні позову.
При цьому суд апеляційної інстанції, врахувавши, що позивач у суді першої інстанції не заявляла клопотання про призначення повторної експертизи, жодних доказів на спростування визначеної експертом у висновку від 02 жовтня 2018 року ринкової вартості спірної частки квартири не надала, обґрунтовано вважав, що немає підстав для призначення у справі повторної експертизи, а тому доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними.
Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков