Постанова
Іменем України
21 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 494/1157/18
провадження № 61-2151св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Заводівська сільська рада Березівського району Одеської області,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Березівського районного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року у складі судді Лебединського С. Й. та постанову Одеського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року у складі колегії суддів:Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Черевка П. М.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась із позовом до Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , після смерті якої залишилось право на земельну частку пай в розмірі 6,45 га, що знаходиться на землях колишнього КСП ім. Кірова с. Заводівка, Березівського району Одеської області, належного померлій на підставі сертифікату ОД №0079919. Проте, протягом встановленого законом 6-ти місячного строку вона не звернулась до нотаріуса, так як перебувала у важному емоційному стані, оскільки втратила рідну людину і не змогла знайти в собі сили для своєчасного звернення до нотаріуса з питань спадкових прав. Вона не змогла поїхати на поховання своєї матері до Республіки Комі, Російської Федерації і свідоцтво про смерть матері було вислано їй далекими родичами лише 23 березня 2017 року. Крім того наприкінці шестимісячного строку внаслідок ДТП помер її син ОСОБА_4 , що також стало труднощами до вступу в спадкові права своєчасно.
Позивач просила визначити їй додатковий строк терміном два місяці для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом після смерті її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення суду першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що позивач не навела суду будь - яких поважних причин пропуску нею строку для прийняття спадщини, яка відкрилася ще у 2014 році після смерті її матері.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Березівського районного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Отже, якщо спадкоємець пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Рідний брат позивача ОСОБА_2 подав до суду нотаріально завірену заяву, в якій він просив розглядати позов за його відсутністю, проти задоволення позову не заперечував.
Судом не застосовано позицію Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, в якій викладено правові висновки щодо застосування судами частини третьої статті 1272 ЦК України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2020 року продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків касаційної скарги до 30 квітня 2020 року.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
У травні 2020 року матеріали цивільної справи № 494/1157/18 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного суду від 01 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її батьками були ОСОБА_6 і ОСОБА_3 .
У вересні 1984 року був зареєстрований, а 27 лютого 1996 року був розірваний шлюб між ОСОБА_7 і ОСОБА_1 . Після розірвання шлюбу позивач залишила прізвище чоловіка - ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) у розмірі 6,45 умовних кадастрових гектарів, що знаходиться на землях колишнього КСП ім. Кірова, с. Завдоівка, Березівського району, Одеської області.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер син позивача ОСОБА_4 .
Протягом встановленого законом строку на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини позивач не зверталася.
ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 є рідними дітьми померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що «визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц)».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Відповідачами у справі щодо визначення додаткового строку на прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, ОСОБА_1 визначила відповідачем Заводівську сільську раду Березівського району Одеської області.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, в тому числі, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Під час розгляду справи суди повно, всебічно й об'єктивно не дослідили докази по справі та не надали їм належної правової оцінки, не з'ясували, чи прийняв спадщину після померлої ОСОБА_3 її син - ОСОБА_2 , чи відмовився від спадщини, чи є інші спадкоємці, який прийняли спадщину. Без з'ясування даних обставин неможливо визначити належний суб'єктний складу учасників справи.
Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).
Висновки Верховного Суду
Відповідно до статті 411 ЦПК України (в редакцій, чинній станом на 07 лютого 2020 року) підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
За таких обставин оскаржені судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400, 411 ( в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Березівського районного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року скасувати.
Справу № 494/1157/18 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані рішення Березівського районного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року та постанова Одеського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року втрачають законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. Ю. Тітов