Єдиний унікальний номер 725/2515/21
Номер провадження 2-а/725/61/21
28.04.2021 року м. Чернівці
Суддя Першотравневого районного суду м. Чернівці Федіна А.В., розглянувши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до лейтенанта поліції роти №3 батальйону №1 УПП в Чернівецькій області Паляєвої О.О., УПП в Чернівецькій області, головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби в м.Чернівці Антишиної Г.М. про скасування постанови серії АЕМ №2945635 від 08.08.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності та постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №6321285 від 16.10.2020 року, -
У квітні 2021 року позивач звернувся до суду з вище вказаною позовною заявою та згідно заявлених позовних вимог просив скасувати постанову лейтенанта поліції роти №3 батальйону №1 УПП в Чернівецькій області Паляєвої О.О. серії ЕАМ №2645635 або зобов'язати УПП надати докази порушення ПДР України на підставі яких його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., а також постанову ВП №6321285 головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби в м.Чернівці ОСОБА_2 внаслідок якої з пенсійного рахунку стягнуто 747,71 грн.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 168 КАС України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Так, дана позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до вимог п. 4,5 ч. 5 ст. 160 КАС України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, під змістом позовних вимог слід розуміти певну форму захисту, яку просить позивач від суду, тобто по своїй суті виконання п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України відображається у прохальній частині позовної заяви. При цьому, адміністративно-правові способи захисту порушених прав закріплені в ст. 5 КАС України.
Натомість, звертаючись до суду з даним позовом позивач у прохальній частині позовної заяви не визначив зміст заявлених позовних вимог та конкретизував свої вимови в частині , що стосується оспорення факту притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки він не конкретизував свої вимоги, виклавши прохальну частину позовної заяви в альтернативній формі, зокрема просив або скасувати постанову, або зобов'язати УПП в Чернівецькій області надати докази вчинення правопорушення, що є не припустимим, оскільки закон вимагає при зверненні до суду вказувати конкретний спосіб захисту, який позивач просить застосувати.
Крім того, у вступній частині позовної заяви позивач зазначає, що звертається до суду з позовом про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №6321285 від 16.10.2020 року, натомість у прохальній частині позовної заяви просить постанову ВП №6321285 головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби в м.Чернівці Антишиної Г.М. внаслідок якої з пенсійного рахунку стягнуто 747,71 грн.
При цьому, у клопотанні про поновлення пропущеного строку вказує на те, що бажає оскаржити саме постанову про відкриття виконавчого провадження.
Слід зазначити, що у додатках до позовної заяви позивач зазначив, що додає до позову копію постанови про звернення стягнення на пенсію та інші доходи боржника від 24.03.2021 року. натомість у прохальній частині позовної заяви, оскаржуючи стягнення з пенсійного рахунку, не вказує на підставі якого конкретно рішення державного виконавця були проведенні такі стягнення.
Отже, в даному випадку, позивачем не конкретизовано зміст позовних вимог, у зв'язку з чим позовна заява не відповідає вимогам п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Крім того, в тексті позовної заяви позивач не посилається на обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, зокрема не вказує дату винесення оскаржуваної постанови державного виконавця та в чому саме полягають протиправні дій державного виконавця у зв'язку з прийняттям такої постанови.
З урахуванням того, що в прохальній частині позовної заяви окрім вимоги про скасування постанови також зазначено як альтернативу вимогу до УПП про надання доказів вчиненого правопорушення, слід зазначити, що позовна заява не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує таку вимогу.
Отже, позовна заява не відповідає вимогам п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Також, як вбачається з вступної частини позовної заяви та змісту позовних вимог, викладених у прохальній частині, позивач фактично пред'явив позов до трьох відповідачів, у зв'язку з чим відповідно до вимог ч. 1 ст. 161 КАС України зобов'язаний додати копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів, натомість позивач додано лише один примірник позовної заяви з додатками, таким чином не дотримано вимог ч. 1 ст. 161 КАС України.
Крім того, в порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З системного аналізу положень ст.ст. 3,5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 3,5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Також, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, при зверненні до суду з позовною заявою про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень щодо накладення адміністративного стягнення до позовної заяви слід додавати докази сплати судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн., а тому сума судового збору, який підлягає сплаті становить 454 грн. (Реквізити для сплати судового збору: Рахунок - UA128999980313151206100024405; МФО- 899998; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Отримувач коштів- Чернів.ГУК/Чернів.ТГ(Перш.с.)/22030101; Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37836095; Банк отримувача коштів - Казначейство України (ел.адм.подат.); Назва суду -Першотравневий районний суд м. Чернівці).
Окрім того, варто зауважити, що позивачем у позовній заяві об'єднано кілька окремих самостійних вимог, кожна з яких є окремим об'єктом справляння судового збору.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви не майнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням визначеного законодавством прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 908 грн. (реквізити для сплати судового збору наведені вище).
Таким чином, за звернення до суду з позовом про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності розмір судового збору становить 454 грн., а з іншими вимогами - 908 грн.
Отже, позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України.
Крім того, до позовної заяви позивачем долучено клопотання про поновлення строку оскарження, вказуючи на те, що оскаржуванні постанови він отримав 21.04.2021 року, а тому просив поновити строк на їх оскарження.
Статтею 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Як вбачається з положень ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
З системного аналізу вище вказаним вимог законодавства вбачається, що для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення з позовом до суду доказування підлягає той факт коли особа дізналась про порушення.
Так, з тексту позовної заяви вбачається, що позивач був присутній при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в оскаржуваній постанові міститься відмітка про його відмову від отримання її копії, а також про те, що така постанова була надіслана йому поштою 10.08.2020 року, при цьому, вказуючи на те, що фактично ним отримано оскаржувану постанову як патрульного поліцейського так і державного виконавця 21.04.2021 року позивач не посилається на докази, що підтверджують дану обставину.
Оскільки позовна заява не містить посилань на докази коли позивач дізнався про порушення його права та отримав копію оскаржуваних постанов, суд позбавлений можливості вирішити питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом.
При цьому, позивачу також роз'яснюється зміст ч. 1 ст. 123 КАС України відповідно до якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 168, 169, 241, 242, 243, 248, 251, 293, 294 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до лейтенанта поліції роти №3 батальйону №1 УПП в Чернівецькій області Паляєвої О.О., УПП в Чернівецькій області, головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби в м.Чернівці Антишиної Г.М. про скасування постанови серії АЕМ №2945635 від 08.08.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності та постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №6321285 від 16.10.2020 року - залишити без руху, надавши позивачу з дня отримання ним даної ухвали 7-денний строк для усунення недоліків, вказаних в описовій частині ухвали.
У разі невиконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у вказаний строк, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Відповідно до ст.294 КАС України ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці А. В. Федіна