Справа №718/269/21
Провадження №3/718/117/21
28.04.2021 року м. Кіцмань Чернівецька область
Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Мізюк В.М. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділення поліції № 2 (м. Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця за національністю, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
31.01.2021 року о 01 год. 43 хв. в с. Мамаївці, по вул. Миру, 16 Кіцманського району, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ауді А 6», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2.9А ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та суду пояснив, що 31.01.2021 року, рухаючись по вул. Миру, в с. Мамаївці у автомобіля заклинув супорт, після чого автомобіль занесло в огорожу господарства. З даного господарства вийшли власники і обговорили, що він відшкодує завдані збитки і претензій до нього ніяких не мають. Після скоєння даної пригоди, він залишив автомобіль на подвір'ї у свого знайомого, оскільки його автомобіль знаходився в несправному стані. Потім, з'явились невідомі особи, і почали вимагати від нього гроші, погрожуючи фізичною розправою. На що він відповів, що грошей біля нього немає. Тоді, троє осіб почали йому наносити удари по голові та зникнули у невідомому напрямку на автомобілі марки «Фольцваген», синього кольору разом із його телефоном, який випав на землю, коли вони наносили йому удари. Далі, він почав з'ясовувати номер телефону однієї з цих осіб. З'ясувавши номер телефону зателефонував на вказаний номер і просив його, щоб він повернув йому мобільний телефон, на що йому відповіли відмову у його проханні. Одразу, він зателефонував у поліцію на «102» та повідомив, що троє невідомих хлопців застосувавши фізичну силу, заволоділи його мобільним телефоном марки «Айфон 11». Через три години після пригоди приїхала поліція. Усвідомивши, які негативні наслідки можуть бути спричинені даним особам, ОСОБА_1 написав заяву працівникам поліції, що претензій до них не має. Працівник поліції ОСОБА_2 вимагав від нього, що він хоче щоб ОСОБА_1 показав, де знаходиться його автомобіль, і забрав у нього документи, мотивуючи тим, що хоче просто пересвідчитись, хто є власником даного автомобіля і не повернув йому посвідчення водія. Поліцейський оглянувши його автомобіль запропонував ОСОБА_1 поїхати у лікарню та пройти огляд на стан сп'яніння, на що він погодився. Результат показав, що ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, однак він категорично заперечує цей факт, що він перебував у стані сп'яніння, оскільки через стан його здоров'я взагалі не вживає алкогольні напої.
ОСОБА_2 , який є працівником поліції 25.03.2021 року через канцелярію суду подав письмове пояснення в якому вказав, що 31.01.2021 року він заступив на несення служби спільно із капралом поліції Чорней І.П. по забезпеченні громадської безпеки та безпеки дорожнього руху. На службовий планшет їм прийшло повідомлення, що в с. Мамаївці, по вул. Миру, 16 Кіцманського району Чернівецької області сталося зіткнення без потерпілих. Приїздом на місце події, було встановлено, що водій не вибрав безпечної швидкості та не впорався із керуванням, в результаті чого допустив наїзд на паркан та з місця зник, а автомобіль залишив на сусідній вулиці. Через деякий час повернувся на місце пригоди. Встановивши, що даним автомобілем керував ОСОБА_1 і тоді було складено адміністративний протокол по ст.124 КУпАП, ст.122-4 та запропоновано пройти медичний огляд на стан сп'яніння на місці, на що водій пояснив, що буде проходити огляд в лікарні, на що було і доставлено дану особу в Кіцманську ЦРЛ. В лікарні лікар запитала чи він вживав алкоголь після зіткнення, на що він пояснив, що випив алкоголь і сів за свій автомобіль та поїхав по вул. Миру, щоб відвезти дівчину. Після чого пройшов медичний огляд у лікарні, і згідно висновку ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Після чого було складено протокол про адміністративне правопорушення та видано тимчасовий талон на право керування транспортним засобом.
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, доказів про поважні причини неявки суду не надали, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями, які знаходяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного.
Так, у зв'язку з набранням чинності 1 липня 2020 року Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування, була закріплена у статті 286-1 КК України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» України, а статтю 130 КУпАП змінено.
Однак Законом України № 720-ІХ від 17.06.2020 внесено зміни до Закону № 2617-VІІІ від 22.11.2018, відповідно до яких із Закону № 2617-VІІІ від 22.11.2018 вилучені положення, які змінювали статтю 130 КУпАП, та стаття 286-1 КК України в редакції Закону № 2617-VІІІ від 22.11.2018 виключена.
Таким чином, суд вважає, що з 3 липня 2020 року стаття 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 2617-VІІІ від 22.11.2018.
Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні доведена протоколом серії ДПР 18 № 097891 від 31.01.2021 року, складеним уповноваженим працівником поліції о 03:12 годині. В протоколі міститься підпис особи, яка притягається про роз'яснення йому прав та обов'язків, про ознайомлення із часом та місцем розгляду справи, зі змістом протоколу. Застереження відсутні (а.с. 1).
У відповідності до Акту огляду, огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп'яніння в присутності двох свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 2).
Матеріали справи містять також направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння до Кіцманської ЦРЛ від 31.01.2021 року.(а.с. 3)
У відповідності до висновку лікаря Кіцманської центральної районної лікарні щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння №22 від 31.01.2021 складеного о 03 год. 05 хв., ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, резудьтат 0,25 %. Міститься підпис обстежуваної особи, застереження відсутні (а.с. 4).
Посвідчення водія п/в НОМЕР_2 у ОСОБА_1 вилучалися, та надано тимчасово дозвіл на право керування транспортним засобом НОМЕР_3 . (а.с. 1).
Вищевикладені докази є належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми.
Відтак докази по справі про адміністративне правопорушення у своїй сукупності та взаємозв'язку вказують на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, відповідно поліцейський мав всі підстави скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 31.01.2021 року о 01 год. 43 хв. в с. Мамаївці, по вул. Миру, 16 Кіцманського району, керував транспортним засобом «Ауді А 6», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, як вбачається з письмових пояснень самого ОСОБА_1 , в якому він не заперечує, що 31.01.2021 року в с. Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області він керував вищевказаним транспортним засобом.
Таким чином, враховуючи наведені вище обставини приходжу до висновку, що позиція ОСОБА_1 щодо не визнання своєї вини обрана ним, як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене порушення.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність ОСОБА_1 за наслідками розгляду справи не встановлено.
При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника та ступінь його вини.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого ним правопорушення, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка доведена повністю, а тому відносно нього слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Застосоване судом до ОСОБА_1 адміністративне стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
Вирішуючи питання про розмір штрафу, суд виходить з наступного.
За загальними правилом, особа яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. (ч.1 ст. 8 КУпАП).
Санкцією ч 1. ст. 130 КУпАП, в редакції закону, який діяв на момент скоєння правопорушником адміністративного правопорушення, було передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб накладення штрафу у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
17 березня 2021 року набули чинності зміни, зокрема, до ч.1 ст.130КУпАП, згідно з якими посилена відповідальність за вказане правопорушення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб-накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Закон № 1231-ІХ від 16 лютого 2021 року).
Відповідно до ч.2 ст. 8 КУпАП, закони які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Враховуючи, що санкцією ч 1. ст. 130 КУпАП, в редакції закону № 1231-ІХ посилена відповідальність за адміністративне правопорушення, зокрема, у виді штрафу, порівняно з редакцією що діяла до 17 березня 2021 року, то застосуванню в даному випадку підлягає санкція ч.1 ст. 130 КУпАП в редакції закону, який діяв на момент скоєння правопорушником адміністративного правопорушення (щодо штрафу).
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Враховуючи наведене, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 454 грн.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 130, 283, 284 КУпАП,суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 454 гривні.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанову може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Мізюк В.М.