04 березня 2010 р. Справа № 2-а-10740/08/1570
Категорія: 2.33 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Є.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Яковлева Ю.В.
судді - Шеметенко Л.П.
судді - Запорожан Д.В.
при секретарі - Святошенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів та третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_6 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2009 року по адміністративній справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Стальканат»до Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів та третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_6, про визнання недійсним припису заступника начальника Головного управління Одеського обласного управління у справах захисту справ споживачів ОСОБА_7 до акту перевірки № ОЗ-11875 від 22.07.2008 року, скасування постанови Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів про накладання стягнень №1220 від 29.09.2008 року,-
встановила:
У жовтні 2008 року ВАТ «Стальканат»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання недійсним припису заступника начальника Головного управління у справах захисту справ споживачів ОСОБА_7 до акту перевірки №ОЗ-11875 від 22.07.2008 року, та скасування постанови Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів про накладання стягнень №1220 від 29.09.2008 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що акт перевірки відповідача не відповідає дійсним обставинам, а саме: нарахування плати за спожиту воду проводиться мешканцям гуртожитку по показникам засобу обліку, якій встановлений на їх потреби; витрати води на службове приміщення (гараж) враховуються іншим засобом обліку; житлово-комунальні послуги нараховуються мешканцям гуртожитку відповідно до діючого законодавства. У зв'язку з цими обставинами позивач вважає припис відповідача безпідставним та просить його визнати недійсним. Крім того, позивач просить скасувати постанову №1220 від 29.09.2008 року Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів про накладення стягнень у сумі 4453,65грн., посилаючись на відсутність підстав для відповідальності, передбачених п. 2,4,7 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Ухвалою суду від 20.03.2009 року до участі у справі притягнуто у якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_6.
У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини викладені у заяві, підтримав позовні вимоги.
Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, вважали акт перевірки позивача, припис та постанову про накладення стягнень законними та обґрунтованими.
Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні вважав позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню та пояснив, що він звернувся в управління у справах захисту прав споживачів, так як вважав, що порушуються його права як мешканця гуртожитку та споживача житлово-комунальних послуг. Вважав складений акт перевірки спеціалістами відповідача обґрунтованим, а також зазначив, що він повинен платити лише за житлову площу (зайняту ним кімнату), нарахування йому додаткових метрів загальної площі не відповідає нормам Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року.
Постановою суду першої інстанції від 30 квітня 2009 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково.
Скасовано припис Головного управління Одеського обласного управління у справах захисту справ споживачів до акту перевірки №03-11875 від 22.07.2008 року.
Скасовано постанову Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів №1220 від 29.09.2008 року в частині накладення стягнень по п.п.2,4 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів»у сумі 4081,51грн.
В задоволенні решти вимог -відмовлено.
В апеляційних скаргах Головне Одеське обласне управління у справах захисту прав споживачів ( далі управління) та третя особа на стороні відповідача ОСОБА_6, не погоджуючись з постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2009 року та посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального і процесуального права, просять вказану постанову суду 1-ї інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення на проведення перевірки №1270 від 21.07.2008 року та згідно звернення ОСОБА_6 від 01.07.2008 року №П-659, головним спеціалістом Управління Лебеденко Т.І., за участю представника ОРО ВГО «Союз споживачів України»Яковченко Л.О. з 22.07.2008 року по 23.07.2008 року було проведено перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів ВАТ «Стальканат». За результатами перевірки складений акт серія ОЗ № 00011875 від 22.07.2008 року (а.с.15-16).
В акті зазначено, що у порушення п. 11 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»нарахування плати за спожиту воду проводиться по показникам засобу обліку без врахувань витрат води на службове приміщення (гараж); у порушення п.38 «Положення про гуртожитки», затвердженого постановою СМ УССР від 03.06.1986 року нарахування оплати за обслуговування будинку та прибудинкової території споживачу ОСОБА_6 нараховується по тарифу 0,28грн. за 1 кв. м не за 19,4 кв.м - житлової площі, яку він займає, а із рахунку 27,54кв.м, що перевищує займану площу на 8,14 кв.м; у порушення п.п.3.6.1,4.3.9,4.4.22,5.3.4 «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»не проводиться своєчасне прибирання прибудинкової території гуртожитку, у приміщеннях загального користування на підлогах наявність дефектів, наявність мокрих, темних плям на поверхні стель, допущено ушкодження стін, не проводиться ремонт водопровідних кранів та зливних бачків, наявні несправності електротехнічного та електрообладнання; у порушення ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» у приміщенні гуртожитку на видному та доступному для споживачів місці відсутня інформація про найменування та місцезнаходження виконавця послуг і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживачів.
Перевіряючі 23.07.2008 року надали припис керівнику господарюючого суб'єкта, яким зобов'язали усунути порушення, які зазначені в акті перевірки, зробити перерахунок оплати за житлово-комунальні послуги відповідно до вимог чинного законодавства та проінформувати Управління (а.с. 17)
07.08.2008 року заступником начальника Управління ОСОБА_7 направлено припис про припинення порушень прав споживачів до акту перевірки №03-11875 від 22.07.2008 року, яким було зобов'язано ВАТ «Стальканат»привести надання житлово-комунальних послуг у відповідність до вимог Закону України «Про захист прав споживачів», «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», «Положення про гуртожитки», «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій»; провести перерахунок плати за ненадані комунальні послуги мешканцям гуртожитку та повернути незаконно одержані кошти (а.с. 18).
На підставі акту перевірки №03-11875 від 22.07.2008 року на позивача Головним Одеським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів постановою №1220 від 29.09.2008 року за порушення ст.ст. 6,14,15 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме за надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів, нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя та здоров'я споживачів; відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію (послуги) згідно вимог п.п.2, 4, 7 ст.23 вищезазначеного закону України накладено штраф у сумі 4453,65грн. (а.с.23).
Колегія суддів погоджується з висновками і розрахунками суду першої інстанції та не приймає до уваги доводів апеляційних скарг виходячи з наступного.
Проаналізувавши акт №00011875 від 22.07.2008 року (а.с. 15-17), колегія суддів приходить до висновку, що усі данні та копії розрахунків житлово-комунальних послуг були надані перевіряючим після складання акту перевірки ОЗ № 00011875, тому їх наявність не була відображено у зазначеному акті (а.с.69), тобто висновки в акті про вищезазначені порушення були зроблені без аналізу розрахунків та інших документів.
Відповідно до п.38 «Положення про гуртожитки», визначено, що громадяни, які проживають у гуртожитках у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.
Відповідно до ст.ст. 1,13 Закону України від 24.06.2004 року «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Залежно від функціонального призначення вони поділяються на: комунальні послуги; послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків; послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд.
Законодавством встановлений порядок розрахунку тарифів на житлово-комунальні послуги. Так Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №560 (далі Порядок), визначений механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, якій відповідно до п.1 цього Порядку поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають зазначені послуги. Пунктом 3 Порядку встановлено, що вартість послуг формується з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири. В пункті 5 визначено, що калькуляційною одиницею розрахунку нормативних витрат є 1 кв. метр загальної площі квартир будинку. Наказом №78 від 29.03.1999року Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України затверджені Методичні рекомендації щодо розрахунків економічно обґрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги, в яких також зазначено що рівень тарифів на житлово-комунальни послуги визначається в розрахунку на 1 кв. метр загальної площі.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаного вище Порядку позивачем розраховані тарифи по оплаті житлово-комунальних послуг виходячи з житлової площі кімнат з урахуванням коефіцієнту загальної площі гуртожитку (коридори, кухні, душеві кімнати, туалети) всім мешканцям цього гуртожитку, у тому числі ОСОБА_6 (а.с.24-29, 36-38, 128-145,174-175).
В акті перевірки перевіряючі також зазначили, що у порушення п.п.3.6.1,4.3.9,4.4.22,5.3.4 Правил утримання жилих будинків та прибудкових територій не проводиться своєчасне прибирання прибудинкової території гуртожитку, у приміщеннях загального користування на підлогах наявність дефектів, наявність мокрих, темних плям на поверхні стель, допущено ушкодження стін, не проводиться ремонт водопровідних кранів та зливних бачків, наявні несправності електротехнічного та електрообладнання.
Відповідно до п. 2 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»суб'єкти господарювання несуть відповідальність за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також відповідно до п. 4 вказаної вище статті Закону України «Про захист прав споживачів»суб'єкти господарювання несуть відповідальність за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища - у розмірі трьохсот відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Але ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні представниками відповідача ніяких документів чи доказів, які б свідчили про надання не відповідних вимогам нормативних документів стосовно наданих послуг в червні 2008 року надано - не було. Крім того, суд вважає неспроможним посилання відповідача як на доказ реалізації продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів стосовно безпеки для життя і здоров'я споживачів, на акт обстеження санітарно - технічного стану будинку гуртожитку №1 від 22.07.2008 року, складеного перевіряючими, в якому зазначено, що в гуртожитку наявні розетки з оголеними проводами (а.с.77), оскільки в цьому обстеженні не приймали участь відповідні фахівці, а доказів того, що вказані проводи знаходились під напругою відповідач суду не надав.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
При розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.
Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні відповідачем фактичних обставин і норм матеріального права.
За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг не вбачається.
Керуючись ч. 1 ст. 195,ст.196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205 ст.206, ч.5, ст. 254 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційні скарги Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів та третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_6 -залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від30 квітня 2009 року відкритого акціонерного товариства «Стальканат»до Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів та третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_6, про визнання недійсним припису заступника начальника Головного управління Одеського обласного управління у справах захисту справ споживачів ОСОБА_7 до акту перевірки № ОЗ-11875 від 22.07.2008 року, скасування постанови Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів про накладання стягнень №1220 від 29.09.2008 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Ю.В. Яковлев
Суддя: Л.П. Шеметенко
Суддя: Д.В. Запорожан