Справа № 297/1345/20
Іменем України
14 квітня 2021 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Собослой Г.Г.,
суддів: Готра Т.Ю., Мацунич М.В.,
з участю секретаря: Міца О.-Д.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Берегівського районного суду від 14 липня 2020 року у справі № 297/1345/20 (Головуючий: Гецко Ю.Ю.), -
У липні 2020 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів: приватний нотаріус Мирончук О.В. та приватний нотаріус Гарапко Х.М. про встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Разом із даною позовною заявою представник позивача ОСОБА_5 - адвоката Мензак Ю. Ю. подав заяву про забезпечення позову по справі, в якій просив з метою забезпечення позову у цивільній справі накласти арешт на будинок АДРЕСА_1 , власниками якого є відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заборонивши розпоряджатися даним майном - до вирішення зазначеної справи по суті.
Заява мотивована тим, що існує висока ймовірність, що відповідач намагатиметься відчужити майно, що в подальшому може утруднити або унеможливити виконання рішення суду.
Ухвалою Берегівського районного суду від 14 липня 2020 року заяву представника позивача ОСОБА_4 - адвоката Мензак Ю.Ю. про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на будинок АДРЕСА_1 , власниками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборонивши розпоряджатись вказаним майном до вирішення вказаної судової справи по суті.
Заборонено іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, а саме: будинок АДРЕСА_1 та виконувати щодо майна інші зобов'язання.
Не погоджуючись із даною ухвалою суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування ухвали суду, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення заяви відсутні, так як накладення арешту сталося внаслідок неправильності установлення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, їх оцінки і не дана оцінка іншим суттєвим порушенням, що дає підставу для повернення заяви.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Статті 149 та 150 ЦПК України містять підстави та види забезпечення позову.
У відповідності до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову.
У відповідності до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України які викладені в п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог представника позивача щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкурентним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу за захистом яких заявник звертається до суду.
Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що ОСОБА_4 просить встановити факт прийняття спадщини за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 матір'ю ОСОБА_6 , яка складається із Ѕ будинку, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року та визнати недійсним договір купівлі-продажу № 2516 від 10.10.2019 року, за яким відповідачі набули право власності на спірний будинок.
Суд першої інстанції при задоволенні заяви обґрунтовано вважав, що заходи забезпечення позову у вигляді арешту, яке є об'єктом спірних правовідносин, є заходом спроможним забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки гарантує виконання можливого рішення суду, вказаний вид забезпечення позову є доцільним, пов'язаним із предметом позову та достатнім для забезпечення і такий вид забезпечення, як накладення арешту не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін та не порушує речове право володіння особи спірним майном.
Ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування не має.
Доводи апеляційної скарги судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.
Разом з тим, позов пред'явлений про встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним договору купівлі-продажу і судова колегія вважає виключити із мотивувальної частини рішення щодо наявності поділу нерухомого майна, як об'єкта спільної сумісної власності подружжя.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Берегівського районного суду від 14 липня 2020 року залишити без змін.
Виключити з мотивувальної частини ухвали суду вказівку щодо наявності поділу нерухомого майна, як об'єкта спільної власності подружжя..
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено - 23 квітня 2021 року.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом:
Суддя Закарпатського
апеляційного суду Г.Г. Собослой