27.04.21 363/792/21
27 квітня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лукач О.П.,
за участю секретаря Сергієнко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгороді за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції третього батальйону п'ятої роти Управління патрульної поліції у місті Києві Грищенка Олександра Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
25 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом в обґрунтування якого зазначив, що 20 листопада
2020 року близько 10:00 він рухався на автомобілі марки «Renault Clio», державний номерний знак НОМЕР_1 , по проспекту Перемоги, що у м. Києві. Під час руху відчув у салоні автомобіля запах газу та, оскільки, вказана несправність могла бути небезпечною за своїми наслідками, він здійснив вимушену зупинку транспортного засобу поблизу будинку № 121/119 по проспекту Перемоги, що у м. Києві. Загальмувавши транспортний засіб, увімкнув, у відповідності до вимог пункту 9.9 (а) ПДР України, аварійну світлову сигналізацію, після чого, вийшовши із автомобіля, відкрив кришку капота для з'ясування причини появи запаху газу.
Невдовзі біля його автомобіля зупинився автомобіль дорожньо-патрульної служби поліції, із якого вийшов поліцейський чоловічої статі та поцікавився причиною його зупинки у цьому місці, а також попросив надати йому документи на автомобіль та посвідчення водія. Він відповів, що змушений був зробити зупинку транспортного засобу, оскільки відчув у салоні запах газу, та на вимогу поліцейського надав відповідні документи. Через невеликий проміжок часу вказаний поліцейський повернувся і віддав йому документи, сказавши, щоб він не порушував правил дорожнього руху, при цьому ніяких документів (протоколу чи постанови) йому для ознайомлення та підпису не надавалося. Зазначає, що поліцейським не було повідомлено, яке саме порушення він допустив, зупинившись у цьому місці. Взявши свої документи він поїхав у напрямку м. Вишгород Київської області.
Через деякий час, його батьки, які проживають у с. Гарячківка, Крижопільського р-ну Вінницької області, отримали у виконавчій службі виклик державного виконавця щодо сплати штрафу від 2 лютого 2021 року №1595 та саму постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху від
20 листопада 2020 року серії ЕАМ № 3455073.
Вказана обставина його дуже здивувала, адже поліцейський 20 листопада 2020 року про порушення ним правил дорожнього руху нічого не повідомляв, постанову на підпис не надавав. Припускає, що постанову від 20 листопада
2020 року серії ЕАМ № 3455073 поліцейський склав самостійно, у його відсутність, після того як він рушив автомобілем після діалогу з ним. Вважає, що дана постанова є недійсною, оскільки там відсутній його підпис та підпис особи, яка винесла постанову.
На підставі викладеного, позивач просить скасувати постанову сержанта поліції батальйону № 3 роти № 5 Управління патрульної поліції у м. Києві Грищенка О.С. серія ЕАМ № 3455073 від 20 листопада 2020 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1287 гривень 91 копійка, а справу закрити за відсутністю складу правопорушення.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 1 березня 2021 року у цій справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копію адміністративного позову з додатками до нього було надіслано на адресу відповідача, яку відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримано - «10 березня 2021 року за довіреністю, отримувач Суслова».
Відповідно до статей 162, 175 КАС України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не надіслав до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що 20 листопада 2020 року сержантом поліції батальйону № 3 роти № 5 Управління патрульної поліції у м. Києві Грищенком О.С. винесено постанову серії ЕАМ № 3455073 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Як зазначено у постанові 20 листопада 2020 року о 10:01:22 в м. Києві, проспект Перемоги, 121/119, ОСОБА_1 здійснив зупинку стоянку у смузі для громадського транспорту, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 122 КУпАП.
За вчинення вказаного адміністративного правопорушення ОСОБА_1 притягнення до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 510 гривень.
Відповідно до виклику державного виконавця Крижопільського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), копію якого додано позивачем до позову, на підставі постанови № ЕАМ 3455073 від 20 листопада
2020 року стягненню з ОСОБА_1 підлягає штраф у розмірі 1287 гривень
91 копійка.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом.
З огляду на викладене, між сторонами склалися правовідносини з приводу оскарження постанови суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Крім цього, відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
У частині першій статті 3 Закону України «Про національну поліцію» закріплено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 20 листопада 2020 року о 10:01 у м. Київ по проспекту Перемоги, 121/119 здійснив зупинку стоянку в смузі для громадського транспорту, оскільки відчув у автомобілі запах газу, про що було повідомлено працівника поліції. Тобто, позивач здійснив вимушену зупинку з метою уникнення більш тяжких наслідків, які могли б настати, проте це не було враховано посадовою особою під час вирішення питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП.
Частиною третьою статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як стверджує позивач, він не знав про винесену постанову, не підписував її та не отримував її копію. Про існування вказаної постанови та винесений штраф зізнався лише з листа державного виконавця про його виклик у зв'язку з відкритим виконавчим провадженням 64337980 від 2 лютого 2021 року з примусового виконання оскаржуваної постанови.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
ОСОБА_2 як суб'єктом владних повноважень, дії якого оскаржуються позивачем, суду не надано будь-яких доказів правомірності свого рішення про притягненню позивача до адміністративної відповідальності.
Так, згідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Крім того, слід звернути увагу на те, що лише винна особа може нести відповідальність за вчинення будь-якого правопорушення, а оскільки стороною відповідача не було доведено, що в діях позивача наявна вина, тобто наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122КУпАП, суд дійшов висновку про неправомірне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Таким чином, беручи до уваги відсутність складу адміністративного правопорушення у діях водія ОСОБА_1 , а відповідачем - сержантом поліції третього батальйону п'ятої роти Управління патрульної поліції у м. Києві Грищенком Г.С. не було спростовано доводів позивача щодо неправомірності його дій під час складання постанови серії ЕАМ № 3455073 від 20 листопада 2020 року, суд вважає, що постанова підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.
Керуючись статтями 251, 245, 258 КУпАП, статтями 2, 5, 9, 72-73, 77, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 до сержанта поліції третього батальйону п'ятої роти Управління патрульної поліції у м. Києві Грищенка Олександра Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАМ № 3455073 від 20 листопада 2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену сержантом поліції третього батальйону п'ятої роти Управління патрульної поліції у м. Києві Грищенком Олександром Сергійовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою статті 122 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення через Вишгородський районний суд Київської області.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.П. Лукач