Апеляційне провадження № 22-ц/824/6164/2021
справа № 362/5218/20
26 квітня 2021 року Київський апеляційний суд в складі:
Суддя - доповідач: Андрієнко А.М.
Суддів: Соколової В.В.
Поліщук Н.В.
При секретарі Дроздовій Ж.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2020 року, постановлену суддею Лебідь-Гавенко Г.М. про відмову у відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Васильківської міської ради Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Відділ у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання незаконним та скасування рішень Васильківської міської ради Київської області та зобов'язання вчинити дії,
У жовні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до Васильківської міської ради Київської області, ОСОБА_2 , третя особа: Відділ у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення П'ятдесятої сесії VII скликання Васильківської міської ради Київської області від 26 лютого 2019 року про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 ; визнати незаконним та скасувати рішення Шістдесят першої сесії VII скликання Васильківської міської ради Київської області від 18 лютого 2020 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд громадянці ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки (0,0557га); накласти заборону на земельну ділянку площею 0,0557 га, кадастровий номер якої 321070000:03:031:0104, яка належить на праві власності ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 та вилучити її з незаконного користування; зобов'язати Державного кадастрового реєстратора головного управління Держгеокадастру у Київській області відділ у Васильківському районі скасувати державну реєстрацію земельної ділянки 321070000:03:031:0104 у Державному земельному кадастрі, площею 0,0557 га, розташовану у по АДРЕСА_1 за цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, зареєстрованої за ОСОБА_3 , дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно 28 березня 2020 року.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Васильківської міської ради Київської області, ОСОБА_2 , третя особа: Відділ у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання незаконним та скасування рішень Васильківської міської ради Київської області та зобов'язання вчинити дії.
Не погодившись із ухвалою суду, 10.03.2021 ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, прийняти постанову суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду, відкрити провадження у справі в суді першої інстанції, зокрема зазначає, що в даному випадку наявний спір про право на земельну ділянку між фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тож за характером спірних правовідносин спір підлягає розгляду в порядку цивільної юрисдикції.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причину неявки суду не повідомили.
На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з'явились.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен бути розглянутий в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачка вказувала, що вона є власником квартир багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 . Спірним рішенням п'ятдесятої сесії VІІ скликання Васильківської міської ради Київської області від 26.02.2019 третій особі ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .Позивач зазначала, що спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 , щодо якої відповідачем надано третій особі ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту із землеустрою, є прибудинковою територією, на якій знаходиться багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 , споруди, і якою постійно користуються співвласники квартир даного будинку, зокрема, позивач. Питання стосовно передачі у власність гр. ОСОБА_2 земельної ділянки поряд з житловим будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виносилось на розгляд 61 чергової сесії Васильківської міської ради VII скликання.
Таким чином предметом та підставами позову є визнання протиправним і скасування рішення Васильківської міської ради Київської області від 26.02.2019 про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 третій особі - ОСОБА_2 , що пов'язане з порушенням права позивача як власника квартир житлового будинку АДРЕСА_1 .
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Тобто, до адміністративної юрисдикції належить справа, яка виникла зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб'єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує її права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Натомість визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року, в справі №902/517/17).
Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).
Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
За змістом частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою.
Із наведеного вбачається, що рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
Натомість розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають з владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення порушується право особи на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Відмовляючи у відкритті провадження та визначаючи юрисдикцію спору - в порядку адміністративного судочинства, суд першої інстанції не з'ясував, чи є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень під час реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та прийшов до передчасного висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , у зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню з направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2020 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлено 27 квітня 2021 року.
Суддя - доповідач:
Судді: