вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 761/38298/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/5060/2021Головуючий у суді першої інстанції - Притула Н.Г., Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
26 квітня 2021 року Київський апеляційний суд в складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Крижанівська Г.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Політех" на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року про відмову у видачі судового наказу по цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Політех" про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,
У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Політех" звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Політех" заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 11 325 грн. 43 коп. та судового збору.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.11.2020 року відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України (а.с. 11, 12).
В апеляційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
При цьому, вказує на помилковість висновку суду першої інстанції про подання ним заяви з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України, адже на виконання вимог вказаної статті до заяви було додано копію Договору про надання послуг з управління житловим комплексом та Акту приймання-передачі об'єкта в управління, укладеного з Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "М-Прайд" (а.с. 16-20).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17.02.2021 року апеляційну скаргу залишено без руху (а.с. 27, 28).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03.03.2021 року поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження та надано учасникам справи строк для подання відзиву (а.с. 35, 36).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23.03.2021 року справу призначено до розгляду в поряду письмового провадження без повідомлення учасників справи (а.с. 41).
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, за положеннями ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно зі ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до положень ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, серед іншого, якщо: заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості; заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до положень ч.ч. 1-3 ст. 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. У заяві повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу додаються: документ, що підтверджує сплату судового збору; документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
При цьому, як передбачено вимогами ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; заявлено вимогу, яка невідповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу; з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою; судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; заяву подано з порушенням правил підсудності.
Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником до заяви не додано договору, укладеного між боржником та заявником, про надання житлово-комунальних послуг, а також доказів щодо фактичного надання послуг, правильності та безспірності розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні житлово-комунальні послуги.
Разом з тим, вказаний висновок суду першої інстанції є помилковим, оскільки в силу вищенаведених положень цивільного процесуального законодавства необхідність надання договору до заяви передбачено лише у випадку заявлення вимог про стягнення заборгованості за договором (іншим ніж про надання житлово-комунальних послуг), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі.
При цьому, як вбачається, у даному випадку заявник у заяві не посилався на наявність укладеного договору з боржником, а вказував на наявність обов'язку боржнику, який фактично користується послуги, сплатити за ці послуги, надані відповідно до вимог чинного законодавства та згідно з наявними в матеріалах справи Договором про надання послуг з управління житловим комплексом і Актом приймання-передачі об'єкта в управління, укладених 28.05.2015 року з ОСББ "М-Прайд".
Тобто, враховуючи вищевикладене, а також те, що, як вбачається, до заяви заявником були долучені документи на підтвердження надання та отримання боржником послуг, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для відмови у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставами для скасування ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 379 ЦПК України).
З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 371, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Політех" - задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року про відмову у видачі судового наказу по цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Політех" про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
Г.В. Крижанівська