Єдиний унікальний номер справи 759/12426/13-ц
Провадження №22-ц/824/6575/2021
15 квітня 2021 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Сас Ю.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестеційна компанія «Інтербудінвест», треті особи: комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», комунальне підприємство «Житло- Сервіс» ГУ житлового забезпечення КМДА, Державна реєстраційна служба України про визнання майнових прав на частку в об'єкті інвестування - незавершеного будівництва,
У серпні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання майнових прав на частку в об'єкті інвестування - незавершеного будівництва.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що 25.02.2005 року між ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» та ОСОБА_1 було укладено договір доручення №131/1-1оф про участь у фонді фінансування будівництва.
Відповідно до п.1.1. договору довіритель доручив, а повірений зобов'язався від імені та за рахунок позивача профінансувати спорудження об'єкта нерухомості та здати будинок в експлуатацію у 4 кварталі 2006 року. Об'єктом фінансування нерухомості була будівля, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з загальної площі 238,80 кв.м., корисної площі 176,20 кв.м.
Відповідно до умов договору відповідач зобов'язувався після завершення будівництва та введення будинку в експлуатацію надати довірителю документи, необхідні для послідуючого оформлення об'єкта нерухомості у власність. Свої зобов'язання, передбачені п.3.1. договору, позивач виконав у повному обсязі та у встановлений строк, що підтверджується довідкою відповідача №22 №131/1-1оф (2005) від 23.01.2007 року про отримання коштів за договором.
Незважаючи на виконання позивачем своїх грошових зобов'язань за договором, відповідачем порушено умови договору, передбачені п.1.3 договору (стосовно введення будинку в експлуатацію у 4 кварталі 2006 року) та п.3.5. договору (стосовно передачі відповідачем позивачу документів, необхідних для послідуючого оформлення права власності на об'єкт нерухомості). Об'єкт нерухомості в експлуатацію не введено, будівельні роботи на об'єкті припинені, відповідачем не надані позивачу документи, які необхідні для оформлення ним права власності на об'єкт нерухомості, що фактично обмежує можливості позивача оформити за ним право власності на проінвестований об'єкт нерухомості.
Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 29 листопада 2013 року вищезазначений позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ «Інвестиційно- будівельна фірма «АВМ», як особа, що не брала участі у справі, однак чиї інтереси були порушені рішенням суду, в березні 2021 року подала апеляційну скаргу, оскаржуване рішення вважає незаконним, та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв'язку з цим апелянт просив апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду проходить до наступних висновків:
Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що наведеним вимогам вказане рішення не відповідає.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала неналежним виконанням ТОВ «Будівельно- інвестеційна компанія «Інтербудінвест» договору доручення №131/1-1ОФ від 25 лютого 2005 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було належним чином виконано своїх зобов'язань за договором щодо своєчасності здачі будинку експлуатацію та надання позивачу документів необхідних для реєстрації права власності.
З представлених апелянтом до суду документів вбачається, що 28 грудня 2012 року між ТОВ «Будівельно- інвестеційна компанія «Інтербудінвест», ТОВ «Інвестиційно- будівельна фірма «АВМ» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до договору доручення №131/1-1ОФ від 25 лютого 2005 року (а.с.74). Відповідно до умов даної угоди обов'язки повіреного ТОВ «Будівельно- інвестеційна компанія «Інтербудінвест» були передані ТОВ «Інвестиційно- будівельна фірма «АВМ». При цьому сторони окремо обумовили про відсутність підстав для відповідальності нового повіреного за недотримання терміну введення будинку в експлуатацію, встановили новий порядок передачі позивачу документів на збудований будинок та оформлення права власності на нього. За таких умов, ще до подачі вказаного позову обов'язки відповідача щодо виконання умов договору, порушенням яких позивач обґрунтовувала свої позовні вимоги, припинилися, про що позивачу було достеменно відомо. Таким чином позивач звернулася до суду із позовом до особи, яка на час звернення до суду не мала зобов'язань перед нею, відтак не мала змоги порушити її права.
У ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Тобто, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Вказана позиція кореспондується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 761/30025/16-ц (провадження № 61-43404св18).
Позивач пред'явив позов до ТОВ «Будівельно-інвестеційна компанія «Інтербудінвест», яке на час звернення до суду не мало зобов'язань перед позивачем, клопотань заміну відповідача чи залучення співвідповідачів позивач не заявляв. За таких обставин позов не підлягає до задоволення.
У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення серед іншого є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення по справі нового рішення.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» задовольнити.
Заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 листопада 2013 року скасувати та постановити по справі нове судове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестеційна компанія «Інтербудінвест», треті особи: комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», комунальне підприємство «Житло-Сервіс» ГУ житлового забезпечення КМДА, Державна реєстраційна служба України про визнання майнових прав на частку в об'єкті інвестування - незавершеного будівництва відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» (ЄДРПОУ 38090593) 172 (сто сімдесят дві) грн. 50 коп. - судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько