28 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 540/46/20
адміністративне провадження № К/9901/14420/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бевзенка В. М. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 у справі № 540/46/20 за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення,
У 2020 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Херсонської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської міської ради від 24.04.2019 № 1949.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 залишену без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 провадження у справі закрито.
22.04.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, у якій скаржник скасувати ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Дослідивши касаційну скаргу щодо її відповідності наведеним вище вимогам процесуального закону, Суд установив, що у скарзі не зазначені підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку, які передбачені частиною 3 статті 328 КАС України.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її взяття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, зобов'язані неухильно виконувати вимоги процесуального закону, зокрема, щодо строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі заявник зобов'язаний навести мотиви незгоди з судовим рішенням (рішеннями), беручи до уваги передбачені КАС України підстави для його скасування або змінення (статті 351-354 КАС України), з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, та одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом чи не були ним застосовані.
Отже, касаційна скарга має містити вказівку на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їхнього) застосування. Скаржник зобов'язаний зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на її думку, допущені судом під час його (їхнього) ухвалення, та навести аргументи на обґрунтування своєї позиції.
Скаржник наводячи підстави касаційного оскарження обмежився посиланням на ст. 4 КАС України, у якому надано визначення поняттю, що таке публічно-правовий спір та адміністративна справа.
Так, подана касаційна скарга не містить ані (1) конкретизації того, яку норму права суди неправильно застосували та як, на думку скаржника, відповідна норма має застосовуватися або яка правова норма застосована не була, ані (2) деталізації того, порушення якої норми процесуального права припустилися суди під час ухвалення оскаржених судових рішень і у чому саме полягає таке порушення відповідної норми права та як воно вплинуло на ухвалення цих судових рішень.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Суд також враховує позицію Європейського Суду з прав людини, згідно з якою право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі "Golder v. the United Kingdom", пункт 57 рішення у справі "Ashingdane v. the United Kingdom" № 8225/78, пункт 37 рішення у справі "Guerin v. France" № 25201/94, пункт 96 рішення у справі "Krombach v. France" № 29731/96, пункти 53, 55 рішення у справі "Воловік проти України" № 15123/03, пункт 27 рішення у справі "Пелевін проти України" № 24402/02, пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" № 45783/05, ухвала щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі "Скорик проти України"); такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватися відповідно до потреб і ресурсів суспільства; держава вправі встановлювати правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає у запобіганні безладного руху у судовому процесі (рішення у справах "Osman v. The United Kingdom" № 23452/94 та "Kreuz v. Poland" № 28249/95); умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви; зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження у справах здійснюється судом після їх розгляд судом апеляційної інстанції (пункт 48 рішення у справі "Levages Prestations Services v. France" № 21920/93 та рішення у справі "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" № 26737/95).
За приписами частини першої статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
З огляду на те, що скаржник не навів передбачених КАС України підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтями 44, 248, 330, 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 у справі № 540/46/20 - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не перешкоджає їй реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції у порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не оскаржується.
Суддя В. М. Бевзенко