Головуючий І інстанції: Мороко А.С.
28 квітня 2021 р. Справа № 520/16900/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2021, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/16900/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:
- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Харківській області, які полягають у ненаданні ОСОБА_1 на підставі ст. 49 КЗпП України довідки, яка містить відомості про додаткові види грошового забезпечення, в т.ч. премія % за 24 місяці, станом на 01.03.2018 за відповідною посадою або аналогічною посадою, яку ОСОБА_1 обіймав на дату звільнення зі служби;
- зобов'язати Головне управління ДФС у Харківській області надати ОСОБА_1 довідку на підставі ст. 49 КЗпП України, яка містить відомості про додаткові види грошового забезпечення, в т.ч. премія % за 24 місяці, станом на 01.03.2018 за відповідною посадою або аналогічною посадою заступника начальника управління податкової міліції ДПА в Харківської області, яку ОСОБА_1 обіймав на дату звільнення зі служби.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2020 року провадження у справі закрито.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані помилковістю висновку суду першої інстанції про те, що між позивачем та відповідачем на момент розгляду даної справи існував спір про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства, а висновки суду є законними та обґрунтованими.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що на час постановлення даної ухвали в адміністративній справі існує таке, що набрало законної сили судове рішення у справі між тими ж самими сторонами, про той саме предмет і з тих самих підстав.
Проте, колегія суддів вважає, що до таких висновків суд першої інстанції прийшов з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Тобто, постановлення ухвали про закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України можливе виключно за сукупності наступних умов: набрали законної сили постанова чи ухвала суду про закриття провадження у такій самій справі; спір у справі повинен бути з одним і тим же предметом; спір у справі повинен бути заявлений з тих самих підстав.
Відсутність хоча б однієї з вказаних ознак виключає закриття провадження у справі.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18, від 13.07.2020 року у справі № 620/3960/19.
Як вбачається з матеріалів даної справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 по справі № 520/1062/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Податкової служби у Харківській області, Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення пенсії ОСОБА_1 шляхом зменшення відсотків пенсії від розміру грошового забезпечення з 83 % до 70 % відповідної суми грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 01.01.2018 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 83 % грошового забезпечення з 01.01.2018. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 83 % грошового забезпечення з 01.01.2018 з урахуванням приписів Закону України (1283-ХІІ) "Про індексацію грошових доходів населення" від 07 серпня 1991 року.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 по справі № 520/1062/2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 по справі № 520/1062/2020 - скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Прийнято в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Податкової служби у Харківській області щодо не підготовки та ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019. Зобов'язано Головне управління Податкової служби у Харківській області скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, з урахуванням положень постанови КМ України №704, для проведення з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 по справі № 520/1062/2020 - залишено без змін .
Колегія суддів звертає увагу, що вищевказаним рішенням суду першої інстанції не було вирішено питання щодо надання довідки позивачу саме на підставі ст.49 КЗпП України, а було лише зобов'язано Головне управління Податкової служби у Харківській області скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Таким чином, позовна вимога про зобов'язання Головне управління ДФС у Харківській області на підставі ст. 49 КЗпП України, яка містить відомості про додаткові види грошового забезпечення, по суті не розглядалась.
Крім того, колегія суддів зазначає, що підставою звернення до суду ОСОБА_1 з вказаним позовом є листи Державної фіскальної служби в Харківській області від 05.10.2020 року № 1424/З/20-97-08 -55 та від 03.09.2020 року № 755/З/99-99-08-01-14, яким жожної оцінки в межах розгляду адміністративної справи № 520/1062/2020 не надавалась.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку є нове рішення відповідача, яке є предметом спору і позивач не може бути жодним чином позбавлений права на судовий захист, шляхом оскарження наведеного вище рішення відповідача у судовому порядку.
Отже, не дивлячись на те, що сторони у цих позовах є ті ж самі, однак підстави та предмет спору у цих справах не є ідентичним, оскільки матеріально-правові вимоги позивача до відповідача не є тотожними.
При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі Bellet v. Frаnсе, де Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Відтак, як свідчить позиція Суду, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про закриття провадження у справі було порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 по справі № 520/16900/2020 скасувати.
Справу направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді Г.Є. Бершов І.М. Ральченко