27 квітня 2021 року справа №360/2361/20
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року (повний текст складено 01 лютого 2021 року в м. Сєвєродонецьк) у справі № 360/2361/20 (суддя І інстанції - Борзаниця С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
18 червня 2020 року ОСОБА_1 (далі також - позивач), в інтересах якого звернувся представник позивача - адвокат Солодовнікова Олена Вікторівна, до Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області (далі також - відповідач, УСЗН Старобільської РДА), в якій з урахуванням уточнення просив: визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації щодо не здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати різниці недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного частиною п'ятою статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 367-ХІV від 25.12.1998, яка передбачає щорічну разову допомогу до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2016 рік в розмірі 4 730 грн, 2017 рік в розмірі 5 360 грн, 2018 рік в розмірі 5 995 грн, 2019 рік в розмірі 6 190 грн, 2020 рік в розмірі 6 800 грн, на загальну суму 29 075 грн; зобов'язати Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату різниці недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного частиною п'ятою статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 367-ХІV від 25.12.1998, яка передбачає щорічну разову допомогу до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2016 рік в розмірі 4 730 грн, 2017 рік в розмірі 5 360 грн, 2018 рік в розмірі 5 995 грн, 2019 рік в розмірі 6 190 грн, 2020 рік в розмірі 6 800 грн, на загальну суму 29 075 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач отримав статус учасника бойових дій у зв'язку з чим з 23.09.2015 перебуває на обліку в УСЗН Старобільської РДА.
05.06.2020 позивачу стало відомо про рішення Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27 лютого 2020 року, у зв'язку з чим він звернувся за наданням правової допомоги до адвоката ОСОБА_2 для отримання юридичної консультації з питань розміру виплат учаснику бойових дій одноразової грошової допомоги до 5 травня щорічно за 2016-2020 роки, включно, які мав отримувати позивач.
Представник позивача 05.06.2020 надіслала адвокатський запит до відповідача, де просила надати інформацію щодо перебування позивача на обліку у відповідача, надання інформації з розміру здійснених виплат як учаснику бойових дій одноразової грошової допомоги до 5 травня позивачу щорічно за 2016-2020 роки, та в разі не здійснення виплат за 2016- 2020 роки одноразової грошової допомоги до 5 травня щорічно, або здійснення її в розмірах менших, чим п'ять мінімальних пенсій за віком у відповідності до її розміру у кожному році за період 2016-2020 роки, здійснити її перерахування та негайно виплатити різницю.
15.06.2020 на адресу представника позивача надійшла відповідь на адвокатський запит № 01-10/1909 від 12.06.2020 в якій було зазначено, що: “.... ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Старобільської РДА з 23.09.2015. Виплату до 5 травня у 2017 році ОСОБА_1 отримав в розмірі 1200 грн, у 2018 році - 1265 грн, у 2019 році у розмірі 1295 грн, у 2020 році - 1390 грн. У 2016 році виплата не проводилася. Для проведення перерахунку вказаних виплат немає підстав.... ”
Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною в частині не здійснення перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги позивачу до 5 травня за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки відповідно до положень статті 12 Закону України “Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту”.
На думку позивача, з 27.02.2020 він набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 367-ХІУ від 25.12.1998, яка передбачала розмір щорічної разової допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (частина перша статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).
Так, в силу вимог Закону України “Про Державний бюджет на 2016 рік” мінімальна пенсія з 01.01.2016 складає 1 130,00 грн, а тому щорічна разова допомога до 5 травня у 2016 році позивачу мала бути виплачена в розмірі 5 650 грн.
Позивач вважає, що він на тепер має право на здійснення перерахунку та отримати соціальну виплату в розмірі 5 650 грн - 920 грн = 4 730 грн, тобто, за 2016 рік на суму 4 730 грн.
В силу вимог Закону України “Про Державний бюджет на 2017 рік” мінімальна пенсія з 01.01.2017 складає 1 312,00 грн, а тому щорічна разова допомога до 5 травня у 2017 році позивачу мала бути виплачена в розмірі 6 560,00 грн.
Позивач отримав зазначену соціальну виплату в розмірі 1200 грн, а тому заборгованість по виплаті відповідачем в 2017 році одноразової грошової допомоги до 5 травня позивачу склала 5 360 грн.
В силу вимог Закону України “Про Державний бюджет на 2018 рік” мінімальна пенсія з 01.01.2018 складає 1452,00 грн, а тому щорічна разова допомога до 5 травня у 2018 році позивачу мала бути виплачена в розмірі 7260,00 грн.
Позивач отримав зазначену соціальну виплату в розмірі 1265 грн, а тому заборгованість по виплаті відповідачем в 2018 році одноразової грошової допомоги до 5 травня позивачу склала 5 995 грн.
В силу вимог Закону України “Про Державний бюджет на 2019 рік” мінімальна пенсія з 01.01.2019 складає 1497,00 грн, а тому щорічна разова допомога до 5 травня у 2019 році позивачу мала бути виплачена в розмірі 7485,00 грн.
Позивач отримав зазначену соціальну виплату в розмірі 1295 грн, а тому заборгованість по виплаті відповідачем в 2019 році одноразової грошової допомоги до 5 травня позивачу склала 6 190 грн.
В силу вимог Закону України “Про Державний бюджет на 2020 рік” мінімальна пенсія з 01.01.2020 складає 1497,00 грн, а тому щорічна разова допомога до 5 травня у 2020 році позивачу мала бути виплачена в розмірі 8 190,00 грн.
Позивач отримав зазначену соціальну виплату в розмірі 1390 грн, а тому заборгованість по виплаті відповідачем в 2019 році одноразової грошової допомоги до 5 травня позивачу склала 6 800 грн.
Позивач вважає, що відповідач не здійснив перерахунок в нарахуванні та виплаті йому одноразових грошових виплат до 5 травня щорічно за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки на загальну суму 29 075 грн, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі № 360/2361/20 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Зобов'язано Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 1000,00 грн (одна тисяча гривень). Стягнуто з Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області за рахунок бюджетних асигнувань до Державного бюджету України судовий збір в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що постанови Кабінету Міністрів України починаючи з 2016 по 2020 рік включно, на які посилається відповідач, як на підстави виплати в кожному відповідному році грошової допомоги до 5 травня, є підзаконними правовими актами, які повинні відповідати вимогам Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 367-XIV від 25.12.1998 статтю 12 Закону, де: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком», а в разі невідповідності підзаконного акту закону, застососувати вимоги закону.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла наступного.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення НОМЕР_2 від 13.08.2015 (арк. спр. 10-11, 12).
05.06.2020 представник позивача направила адвокатський запит до УСЗН Старобільської РДА з проханням надати інформацію щодо перебування ОСОБА_1 на обліку, надати інформацію з розміру здійснених виплат, як учаснику бойових дій одноразової грошової допомоги до 5 травня щорічно за 2016-2020 роки, включно, та в разі не здійснення виплат за 2016- 2020 роки одноразової грошової допомоги до 5 травня щорічно, або здійснення її в розмірах, менших чим п'ять мінімальних пенсій за віком у відповідності до її розміру у кожному році за період 2016-2020 роки, здійснити її перерахування та негайно виплатити різницю (арк. спр. 13-14).
У відповідь на запит представника позивача листом від 12.06.2020 № 01-10/1909 відповідач повідомив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Старобільської РДА з 23 вересня 2015 року. Виплату до 5 травня у 2017 році ОСОБА_1 отримав в розмірі 1200 грн, у 2018 році - 1265 грн, у 2019 році у розмірі 1295 грн, у 2020 році - 1390 грн. У 2016 році виплата не проводилася. Для проведення перерахунку вказаних виплат не має підстав (арк. спр. 15-16).
Відповідно до довідок УСЗН Старобільської РДА від 10.06.2020 ОСОБА_1 виплачена одноразова грошова допомога до 5 травня у наступних розмірах: у квітні 2017 року у сумі 1200 грн, у травні 2018 року - 1265 грн, у квітні 2019 року - 1295 грн, у березні 2020 року - 1390 грн (арк. спр. 16-19).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-XII від 22.10.1993 (далі по тексту - Закон України № 3551-XII)
Відповідно до статті 12 частини 5 Закону України № 3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 № 367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом “б” підпункту 1 пункту 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VI від 28.12.2007 (набрав чинності 01.01.2008) статтю 12 частину 5 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: “Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України”.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту “б” підпункту 1 пункту 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VI від 28 грудня 2007 року.
У подальшому Законом України від 28.12.2014 № 79-VІІІ “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31.03.2015, № 141 від 02.03.2016, № 233 від 05.04.2017, № 170 від 14.03.2018, № 237 від 20.03.2019 та № 112 від 19.02.2020, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
У постанові Кабінету Міністрів України “Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” № 112 від 19.02.2020 (набрала чинності 25.02.2020) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1390 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, з 27.02.2020 застосовуються положення статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” № 294-IX від 14.11.2019 встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, а тому розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році становить 8190 грн. (1638 грн х 5).
Оскільки разова грошова допомога позивачу виплачена у розмірі, меншому ніж передбачено статтею 12 частиною 5 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у зразковій справі № 440/2722/20.
Щодо позовних вимог в частині здійснення перерахунку та виплати різниці недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016, 2017, 2018, 2019 роки з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного частиною п'ятою статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” №367-ХІV від 25.12.1998, яка передбачає щорічну разову допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, слід зазначити наступне.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) з 27.02.2020 норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З урахуванням викладеного, позивач має право на перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного частиною п'ятою статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” №367-ХІV від 25.12.1998, яка передбачає щорічну разову допомогу до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з 27.02.2020, тому позовні вимоги в частині перерахунку та виплати різниці недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016, 2017, 2018, 2019 роки слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В той же час, відповідачем не доведено правомірності своїх дій, які полягли у виплаті позивачеві одноразової грошової допомоги до 05 травня 2020 року у меншому розмірі. Відтак, позовні вимоги відповідають вимогам законодавства та встановленим судом обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами та, за наведених обставин, позов слід задовольнити частково.
Стосовно заперечень на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року, які викладені в апеляційній скарзі на рішення суду, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Оскільки КАС України не передбачено можливості подання у справах, що розглядаються з особливостями, визначеними статтею 263 КАС України, відповіді на відзив, суд першої інстанції, керуючись положеннями частини другої статті 167 КАС України, дійшов вірного висновку про необхідність повернути її позивачу без розгляду.
При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі № 360/2361/20 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі № 360/2361/20 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 27 квітня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Сіваченко