1/1460
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 квітня 2021 року м. Київ № 640/29952/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області
до товариства з обмеженою відповідальністю «БІР-МАРКЕТ»
про стягнення штрафу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області (надалі - позивач), адреса: 14034, місто Чернігів, вулиця 1 Травня, будинок 180 до товариства з обмеженою відповідальністю «БІР-МАРКЕТ» (надалі - відповідач) адреса: 03151, місто Київ, вулиця Народного ополчення, будинок 1, в якій позивач просить суд:
- стягнути з ТОВ «БІР-МАРКЕТ» на користь Держави (УК у м. Чернігові /м. Чернігів/21081100, код ЄДРПОУ 38054398, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку, UA208999980313070106000025002) штраф у розмірі 3 400,00 грн, 3 400,00 грн, 3 400,00 грн, 3 400,00 грн (загальна сума тринадцять тисяч шістсот гривень).
Підставами позову вказано стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернігівській області були прийняті рішення від 09 вересня 2020 року № 38/20, № 39/20, № 40/20, № 41/20 про накладення на ТОВ «БІР-МАРКЕТ» штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 3 400,00 грн, 3 400,00 грн, 3 400,00 грн, 3 400,00 грн (загальна сума тринадцять тисяч шістсот гривень), однак, на момент подачі позовної заяви товариством з обмеженою відповідальністю «БІР-МАРКЕТ» вказані вище штрафи сплачено не було.
Представник позивача звертає увагу, що відповідно до пункту 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Керуючись вищевикладеними обставинами та з урахуванням приписів чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «БІР-МАРКЕТ» про стягнення штрафу та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Станом на момент винесення судом даного рішення на адресу суду не надходило від відповідача відзиву на позовну заяву з невідомих суду причин.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, судом враховано, що відповідач із заявою про продовження строку для надання відзиву до суду не звертався, про неможливість його подання з об'єктивних причин - клопотання не подавав. Враховуючи необхідність розгляду справи протягом розумного строку, а також враховуючи те, що з дати отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі сплинуло більше трьох місяців, а відповідач жодних заяв та клопотань в цій справі не подавав, будучи обізнаним про її розгляд, суд дійшов висновку про можливість винесення судового рішення у справі на підставі наявних доказів.
Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 14 липня 2020 року завідувачем сектором контролю за рекламою, дотриманням антитютюнового та пробірного законодавства Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області при здійсненні контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами було виявлено розповсюдження зовнішньої реклами алкогольних напоїв магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (адреса: АДРЕСА_1 ), а саме:
- Зліва від вхідних дверей, на плакаті, що розміщений на вікні з таким текстом: «ІНФОРМАЦІЯ_1 мережа магазинів розливного пива нова ціна 74,90 грн за 1 літ 89,90 стара ціна зварено в БЕЛЬГІЇ ПИВО HOEGAARDEN WHITE HOEGAARDET WHITE *Хугарден *розливні напої, тара за звичайною ціною Акція діє з 09 липня 2020 року - 15 липня 2020 року ТОВАР ТИЖНЯ» в кількості 1 (одного) рекламоносія, що є порушенням частини 2 статті 22 Закону України «Про рекламу», а також вищевказана реклама не супроводжується текстом попередження такого змісту: «Надмірне споживанні: алкоголю шкідливе для вашого здоров'я», чим порушено частину 7 статті 22 Закону України «Про рекламу»;
- Справа від вхідних дверей, на стіні будівлі, з таким текстом: «Вeer Market мережа магазинів розливного пива - 50 % ЗНИЖКА на будь-який бокал при покупці за points BEEER Beer Market to BEER or not to BEER в кількості 1 (одного) рекламоносія, що є порушенням частини 2 статті 22 Закону України «Про рекламу», а також вищевказана реклама не супроводжується текстом попередження такого змісту: «Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров'я», чим порушено частину 7 статті 22 Закону України «Про рекламу», а також дана реклама не містила відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару, чим порушено частину 5 статті 8 Закону України «Про рекламу».
12 серпня 2020 року на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу Головним управлінням було прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу № 38/20 відносно ТОВ «БІР-МАРКЕТ».
Головним управлінням був надісланий лист-вимога (№ 01-06-03-29/4091 від 27 серпня 2020 року) на юридичну адресу товариства з приводу надання інформації, яка необхідна для розгляду, зокрема: копію свідоцтва або виписки про державну реєстрацію, інформацію, щодо вартості розповсюдження зазначеної реклами (надавши копії платіжних документів, договорів з іншими господарювання тощо), письмові пояснення, враховуючи факт порушенням вимог частини 5 статті 8 та частини 2, 7 статті 22 Закону України «Про рекламу» при розповсюдженні реклами.
Від товариства з обмеженою відповідальністю «БІР-МАРКЕТ» на адресу Головного управління надійшли пояснення (вх. 6235/01-12 від 03 вересня 2020 року), в яких повідомлялось, що плакат не є рекламою, лише інформацією про товар, що реалізується в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1 мережа магазинів розливного пива» та не вбачає підстав для задоволення вимоги.
Для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу Відповідач був запрошений листом від 27 серпня 2020 року № 01-06-03-29/4092, який був отриманий 02 вересня 2020 року (відповідно до витягу з реєстру Укрпошта, штрих кодовий ідентифікатор 1401706877221).
09 вересня 2020 року на підставі матеріалів справи та протоколу засідання № 51/20 стосовно справи про порушення законодавства про рекламу Головним управлінням були прийняті Рішення № 38/20, № 39/20, № 40/20, № 41/20 про накладення на ТОВ «БІР-МАРКЕТ» штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 3 400,00 грн, 3 400,00 грн, 3 400,00 грн, 3 400,00 грн (загальна сума тринадцять тисяч шістсот гривень). Дані рішення було направлено на юридичну адресу відповідача (адреса: вулиця Народного ополчення, будинок 1, місто Київ) та отримано останнім 24 вересня 2020 року (відповідно до витягу з реєстру Укрпошта, штрих кодовий ідентифікатор 1403202523472).
Керуючись вищевикладеним та у зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження, розміщення та споживання реклами визначаються відповідно до Закону України «Про рекламу» від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР.
Частинами 1 та 2 статті 26 Закону України «Про рекламу» визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Частиною 4 статті 27 Закону України «Про рекламу» передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 11 статті 27 Закону України «Про рекламу» встановлено, що рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.
З аналізу матеріалів справи та наданих документів, судом встановлено, що рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 09 вересня 2020 року № 38/20, № 39/20, № 40/20, № 41/20 про накладення на ТОВ «БІР-МАРКЕТ» штрафу за порушення законодавства про рекламу відповідачем не оскаржено та штраф не сплачений.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до Пункту 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Враховуючи викладене та зважаючи на той факт, що відповідач доказів погашення суми штрафів до суду не надав, докази оскарження вказаних рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в адміністративному або судовому порядку в матеріалах справи відсутні, сума штрафу є узгодженою, відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу підлягають задоволенню.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
У відповідності до пункту 1,3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що відповідно до частини другої цієї статті при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивачем не понесено витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «БІР-МАРКЕТ» про стягнення штрафу - задовольнити.
2. Стягнути з ТОВ «БІР-МАРКЕТ» (адреса: 03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 1, код ЄДРПОУ 40818636) на користь Держави (УК у м. Чернігові /м. Чернігів/21081100, код ЄДРПОУ 38054398, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку, UA208999980313070106000025002) штраф загальній сумі 13 600,00 грн (тринадцять тисяч шістсот гривень 00 коп.).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Н.В. Клочкова