Справа № 991/9181/20
Провадження № 11-сс/991/244/21
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
27 квітня 2021 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 березня 2021 року у кримінальному провадженні № 52021000000000086 від 15 лютого 2021 року,
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.03.2021 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_6 про роз'яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.02.2021, якою частково задоволено скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.03.2021, постановити нову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви № 13-наб/вас від 15.02.2021.
Посилається на такі обставини.
09.02.2021 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду за відсутності потерпілих - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 частково задовольнив скаргу № 1-наб від 03.11.2020 (справа № 991/9181/20). Фактично задоволено лише одну вимогу скарги з зазначених у ній п'яти вимог. Цим слідчий суддя свідомо, із прямим умислом унеможливив виконання ухвали від 09.02.2021. Документальним доказом корупції є витяг з ЄРДР № 52021000000000086 за попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 162 КК України, яка не підслідна детективам НАБУ. 15.02.2021 потерпілі подали до слідчого судді заяву № 13-наб/вас за правилами ст. 380 КПК України. 17.03.2021 за відсутності потерпілих слідчий суддя розглянув заяву № 13-наб/вас від 15.02.2021 з порушенням імперативних приписів, що містяться у ст.ст. 1, 3, 5, 6, 8, 9, 19, 21-24, 28, 55, 125, 129 Конституції України, ст.ст. 214, 216, 218, 372, 380 КПК України, ч. 2 ст. 33 КК України, та положенні про ЄРДР.
Учасники судового провадження у судове засідання не прибули. ОСОБА_6 отримав повідомлення про виклик 21.04.2021, тобто за п'ять днів до визначеної дати судового засідання, однак про причини неможливості неприбуття не повідомив. А тому, оскільки учасники судового провадження належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду та про поважні причини неприбуття не повідомили, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України їх неприбуття не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, а тому апеляційна скарга розглядається без їх участі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не є обґрунтованою.
В даному провадженні встановлено такі обставини.
ОСОБА_6 і ОСОБА_8 звернулись до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
09.02.2021 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу, якою скаргу задовольнив частково та зобов'язав уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості на підставі заяви № 1 від 20.10.2020 про кримінальні правопорушення, яка зареєстрована в НАБУ за вх. № Ш-16443 від 26.10.2020.
09.03.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла заява ОСОБА_6 про роз'яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.02.2021 у справі № 991/9181/20. Заявник просив роз'яснити ухвалу Вищого антикорупційного суду у справі № 991/9181/20 від 09.02.2021, а саме: чому не застосовано норми закону, у тому числі ч. 2 ст. 55, п. 1 ч. 2 ст. 56 КПК України, які підлягали застосуванню? Чи перебував суддя у стані конфлікту інтересів, під тиском, під впливом тощо? Чому використовуються словосполучення «уповноважені органи», «не передбачає повноважень слідчого судді», «лише в межах наявного досудового розслідування», «лише у випадку наявності певного процесуального статусу у рамках кримінального провадження», «передчасна вимога», «визначений КПК України перелік процесуальних дій слідчий суддя вважає неконкретизованим»? У зв'язку із цим також зазначав, що вказану ухвалу неможливо виконати, оскільки потерпілим незрозуміло, чому відмовлено у доступі до витягів із ЄРДР, за ознаками яких попередніх правових кваліфікацій кримінальних правопорушень, підслідних НАБУ, обумовлених у заяві №1, «ВАС» зобов'язав детективів НАБУ внести відомості до ЄРДР, звідки потерпілим знати про витяги з ЄРДР, яким чином й до кого конкретно із «слідчих/детективів» повинні адресувати потерпілі свої процесуальні вимоги, заяви, клопотання тощо, чому потерпілі утиснуті «ВАС» у конституційних правах на судовий захист, чому потерпілі дискриміновані «ВАС» у праві на диспозитивність.
Постановляючи оскаржувану ухвалу слідчий суддя врахував такі обставини та положення закону.
Ухвала слідчого судді від 09.02.2021 у справі № 991/9181/20 не містить будь-яких неточностей, подвійних суджень, висловів, що впливало б на незрозумілість окремих положень ухвали або породжували ускладнення в її виконанні. Заявником та детективами не повідомлено слідчого суддю про те, що з резолютивної частини ухвали не зрозуміло чию скаргу задоволено, хто звернувся із заявою про кримінальне правопорушення, номер та дату заяви, її реєстраційні дані в органі досудового розслідування, який обов'язок покладено на орган досудового розслідування; ОСОБА_6 не вказує на обставини, що ускладнюють виконання судового рішення або щодо його невідповідності, чи незрозумілості в контексті ч. 1 ст. 214 КПК України; питання тлумачення правових норм також не входить до повноважень слідчого судді; подальші дії після внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви регламентовані ст. 214 КПК України та іншими правовими нормами, і не охоплюються судовим рішенням, а тому не потребують додаткового роз'яснення; слідчий суддя не наділений процесуальним обов'язком тлумачити окремі норми чинного законодавства за заявою зацікавленої особи, тому в частині роз'яснення норм кримінального процесуального кодексу необхідно відмовити; ухвала Вищого антикорупційного суду від 09.02.2021 у справі № 991/9181/20 містить мотиви та обґрунтування часткового задоволення скарги, у зв'язку із чим вимоги надати додаткові мотиви або обґрунтування прийнятої ухвали, не відповідають положенням ст. 380 КПК України; інші вимоги щодо роз'яснення ухвали через обмеження прав заявника, незастосуванням окремих норм КПК України є його суб'єктивним судженням та ставленням до судового рішення, що не потребує роз'яснення.
Висновки слідчого судді відповідають вимогам КПК України та встановленим обставинам.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 380 КПК України роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. При цьому під час роз'яснення судового рішення не може ставитися питання про зміну рішення, про внесення до нього нових даних або про роз'яснення мотивів прийняття рішення.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги не містять жодного посилання на обставини, що спростовують висновки слідчого судді про відсутність підстав для роз'яснення ухвали від 09.02.2021. (а.с.112-113)
Посилання в апеляційній скарзі на задоволення лише однієї з п'яти заявлених у скарзі вимог, на витяг з ЄРДР № 52021000000000086 за попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 162 КК України, яка не підслідна детективам НАБУ, фактично є незгодою з ухвалою від 09.02.2021, якою скаргу задоволено частково та зобов'язано уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості на підставі заяви № 1 від 20.10.2020 про кримінальні правопорушення, яка зареєстрована в НАБУ за вх. № Ш-16443 від 26.10.2020, а також з внесенням до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення з попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 162 КК України. Однак лише сама така незгода не є обставиною, що стверджує незрозумілість ухвали від 09.02.2021 та відповідно про наявність підстав для роз'яснення судового рішення.
Твердження в апеляційній скарзі про розгляд заяви за відсутності потерпілих є безпідставним, так як матеріалами провадження стверджується, що заява ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи 17.03.2021 у зв'язку з неможливістю явки з поважних причин надійшла до Вищого антикорупційного суду 22.03.2021 (а.с.105), а тому на час розгляду заяви про роз'яснення рішення слідчий суддя не мав жодних підстав для розгляду вказаної заяви та ухвалення рішення про відкладення розгляду справи.
Інших доводів правового характеру про невідповідність оскаржуваної ухвали вимогам КПК України в апеляційній скарзі не наведено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді про відсутність підстав для роз'яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.02.2021.
Із огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_6 слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст. 376, 380, 392, 404, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 березня 2021 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4