Справа № 948/88/21 Номер провадження 11-кп/814/525/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
26 квітня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали справи за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 09 лютого 2021 року про відмову у задоволенні клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання , -
за участю прокурора: ОСОБА_7
засудженого: ОСОБА_6 ( в режимі відеоконференції)
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 09 лютого 2021 року у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 про умовно - дострокове звільнення - відмовлено.
Приймаючи таке рішення суд вказав , що оскільки засуджений за час відбування покарання хоча і працював майже постійно, в той час свою сумлінну поведінку не довів, оскільки вісім разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, що в цілому не свідчить про наявність безумовних позитивних змін в поведінці засудженого та вказує на те, що його поведінка не була сумлінною та стабільною, сплата ним коштів на користь потерпілого була здійснена лише в період строку перед подачею заяви про умовно-дострокове звільнення, що не свідчило про його бажання максимально відшкодувати завдану шкоду, відповідно, не досягнуто мети покарання, а відтак дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи , яка її подала
Не погодившись з вказаним рішенням суду , засуджений подав апеляційну скаргу , в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою клопотання задовольнити та звільнити його умовно-достроково.
В обґрунтування поданої апеляції вказує , що судом не враховано , що всі його стягнення погашені , має ряд заохочень , переведений в дану колонію з більш суворої , приймає активну участь в житті колонії , отримав професію в ПТУ , на даний час працевлаштований , позитивно характеризується.
Позиції учасників судового розгляду в судовому засіданні
В судовому засіданні засуджений апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з наведених в ній підстав.
Прокурор заперечував з приводу задоволення апеляції , вважаючи ухвалу суду законною та обґрунтованою.
Мотиви суду
Заслухавши суддю доповідача , пояснення сторін на підтримання та спростування доводів апеляційної скарги , вивчивши матеріали особової справи засудженого , перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження , передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин , які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає , що суд першої інстанції в повні мірі дотримався вказаних вимог закону.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, місцевий суд дійшов до висновку , що засуджений не довів свого виправлення.
Із вказаним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Так, згідно ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
У відповідності до ч. 3 вказаної статті, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим необхідного строку покарання.
Із наданих апеляційному суду матеріалів вбачається , що ОСОБА_6 13.09.2010р. засуджений вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за ч.1 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі. За ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.02.2016р. зараховано в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 29.12.2009 по 06.12.2010 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Засуджений відбуває покарання у виді позбавлення волі з 27 грудня 2009 року, кінцевий строк 22 січня 2022 року.
Таким чином, на момент звернення до суду з клопотанням , засуджений формально має право на розгляд питання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
У п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року роз'яснено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, при цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Правова конструкція ст. 81 КК України дає надію засудженому на можливість дострокового звільнення від відбування призначеного судом покарання і стимулює його до зразкової поведінки і сумлінного ставлення до праці як обов'язкових умов для здійснення такої надії.
Щодо змісту критеріїв, зазначених у ч. 2 ст. 81 КК, "сумлінна поведінка і ставлення до праці", то вони мають засвідчити, що засуджений довів своє виправлення. Визначення таких критеріїв залежить не лише від тяжкості вчиненого злочину і даних про особу засудженого, а головним чином від наявності сумлінного додержання ним усіх вимог режиму місця відбування покарання і правил поведінки та людського спілкування у колективі, від сумлінного і активного виконання дорученої роботи, суворого додержання виробничої дисципліни, щирого каяття у вчиненні злочину тощо.
При цьому , вказаних ознак поведінка засудженого повинна мати протягом усього періоду відбування ним покарань і в усіх установах, де він перебував , а висновок суду про виправлення засудженого має ґрунтуватися на всебічному врахуванні вищенаведених даних та аналізу всього періоду відбутої частини строку покарання засудженим.
Тими матеріалами , які надані в розпорядження апеляційного суду , не доведено , що поведінка засудженого протягом усього періоду відбування покарання вказувала на його неухильне бажання стати на шлях виправлення.
Так , як вбачається з матеріалів особової справи засудженого , протягом відбування покарання , на нього вісім разів накладалися стягнення , з них він двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності, шляхом поміщення до ДІЗО.
Огляду на викладене поведінка засудженого не була бездоганна протягом всього відбування покарання.
А тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку , що вказані обставини у своїй сукупності свідчать лише про наявність формально-юридичних підстав для застосування умовно-дострокового звільнення і не вказують на такий ступінь виправлення засудженого як «довів своє виправлення» поза розумним сумнівом.
Переконливих доводів на спростовання цих висновків суду , ні в апеляційній скарзі , ні в судовому засідання наведено не було.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку , що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про те , що засуджений що ОСОБА_6 не довів своє виправлення і не заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
Істотних порушень кримінального процесуального закону , які ставили б під сумнів законність судового рішення , судом першої інстанції допущено не було.
Ухвала суду першої інстанції є законною і підстави для її скасування відсутні, а тому апеляцію засудженого слід залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 81 КК України, ч. 2 ст. 376, ст. ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів Полтавського апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу засудженого що ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 09 лютого 2021 щодо нього - без змін;
Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
___________ ________________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4