печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16999/20-ц
16 березня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Остапчук Т.В. при секретарі Габрись О.М розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку позовного спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення безпідставно нарахованих та стягнутих коштів,-
У квітні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - відповідач, АТ КБ «Приватбанк», Банк), в якій просить повернути їй грошові кошти у розмірі 28 997,67 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 04.11.2015 році між позивачем та ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого, в свою чергу є АТ КБ «Приватбанк» підписано анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації. На підставі чого банком було видано картку «Універсальна». Відповідачем щомісячно списувалося з рахунку суми як списання відсотків за використання кредитного ліміту та станом на 2020 рік I кварталу утворилась заборгованість у сумі 28 997,67 грн. У відзиві на позовну заяву представник АТ КБ «Приватбанк» зазначив, що позивач пропустив строк позовної давності, оскільки позивач почав активно користуватися карткою з 05.11.2015 року, постійно як знімаючи грошові кошти з неї, так і зараховуючи на картку кошти. Списання відсотків за користування кредитними коштами почали нараховуватися Банком з 01.02.2016 року. Отже, саме з цього моменту позивач мав реальну можливість довідатися про порушеного свого права, як він вважає, та саме з цього моменту знав про нарахування Банком коштів. Ухвалою від 01.07.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про повернення грошових коштів прийнято до провадження судді. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. В позовній заяві позивач просив розгляд проводити у її відсутність, вимоги викладені в позовній заяві підтримує у повному обсязі. Відповідач про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не відомі. Оскільки, представником відповідача подано відзив до позовної заяви, суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності представника відповідача. Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини. Судовим розглядом встановлено, що 04.11.2015 році між позивачем та ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого, в свою чергу є АТ КБ «Приватбанк» підписано анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації. На підставі чого банком було видано картку «Універсальна». Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За правилами частини 1 статті 627, статті 629 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Положенням частини 1 статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України). Частиною першою статті 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка. Відповідно до положень частини третьої статті 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Згідно вимог статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Відповідно до частин другої, четвертої статті 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» умови договору на договірне списання повинні передбачати обсяг інформації, достатній для належного виконання такого списання банком, що обслуговує платника (обставин, за яких банк має здійснити договірне списання; найменування отримувача та банку отримувача; реквізити рахунка, з якого має здійснюватися; реквізити договору між платником та отримувачем (за наявністю договору), що передбачає право отримувача на договірне списання; перелік документів, що мають представлені отримувачем в обслуговуючий платника банк (якщо платник та отримувач домовились про надання цих документів до банку платника тощо). У разі, якщо кредитором за договором є обслуговуючий платника банк, право банку на проведення договірного списання передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування або в іншому договорі про надання банківських послуг. В силу статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Судовим розглядом встановлено, що позивач , не надавала банку згоду на списання грошових коштів з її карткового рахунку. Таким чином, списання коштів з карткового рахунку позивача на погашення заборгованості за кредитом є таким, що здійснене без урахування змісту зазначених вище норм права. Щодо посилання представника відповідача, як на підставу списання грошових коштів, на Умови і правила надання банківських послуг, то слід зазначити наступне. У постанові від 22 березня 2017 року по справі №6-2320цс16 Верховний Суд України, розглядаючи спір про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначив, що Умови та тарифи не містять підпису відповідача. При цьому суд не встановив наявності належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов'язання відповідач згідно Умов, чи в межах позовної давності позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Банком не надано будь-якого витягу з Умов і правил надання банківських послуг, які б містили підпис позивача. Так, судом не встановлено які саме Умови та правила є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору від 04.11.2015 року і на які погодився позивач, а також, що саме на цими Умовами, передбачено право банку списувати грошові кошти із її рахунків, які відкриті у АТ КБ «Приватбанк». Представником відовідача у відзиві також зазначено, що позивач пропустив строк позовної давності, оскільки позивач почав активно користуватися карткою з 05.11.2015 року, постійно як знімаючи грошові кошти з неї, так і зараховуючи на картку кошти. Списання відсотків за користування кредитними коштами почали нараховуватися Банком з 01.02.2016 року. Отже, саме з цього моменту позивач мав реальну можливість довідатися про порушеного свого права, як він вважає, та саме з цього моменту знав про нарахування Банком коштів. Аналізуючи вище викладене, списання коштів з карткового рахунку позивача, було здійснено АТ КБ «Приватбанк» без достатніх на те правових підстав, а тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача списані грошові кошти у розмірі 28 997,67 грн. На підставі викладено та керуючись ст. 16, 1066, 1071, 1073 ЦК України, , ст. 3-5, 7- 13, 17, 43, 49, 60, 76-81, 211, 223, 258, 263, 264, 265, 268, 352 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення безпідставно нарахованих та стягнутих коштів - задовольнити. Зобовязати АТ «КБ «Приватбанк» повернути безпідставно списані з банківського рахунку НОМЕР_1 кошти за період 2017,2018,2019 та I квартал 2020 року на загальну суму 28 997,67 грн, шляхом перерахування на рахунок НОМЕР_1 , одержувач ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 . Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1
Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»: 01011, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д.
Суддя Остапчук Т.В.