Справа № 2 -1061/2010 р.
31 травня 2010 р. Ленінський районний суд м. Луганська в складі:
головуючого: судді Кравченко Н.О. ,
при секретарі: Апанасовій Н.М., Гусєвій К.І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» , третя особа ВАТ КБ «Надра» в особі Філії ВАТ КБ «Надра» Луганське регіональне управління про стягнення страхового відшкодування та пені, визнання недійсним п. 7.2 Договору страхування,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Луганської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» про стягнення страхового відшкодування та пені. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 05 грудня 2006 р. між ним та відповідачем було укладено Договір страхування наземного транспорту № 224\28\10. Об'єктом страхування за договором являються майнові інтереси ОСОБА_1, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем DAEWOO Lanos ТF 69 Y, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, вартістю 47 935 грн., який належить позивачу на праві власності. Відповідно до умов вищевказаного договору страховик взяв на себе зобов'язання здійснити страхове відшкодування у разі настання страхового випадку. Згідно п. 3.1.1. Договору страховим випадком є пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. 11 липня 2007 року на перехресті вулиць Калініна та Фрунзе у м. Алчевську Луганської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля належного ОСОБА_1, внаслідок якого автомобілю ОСОБА_1 DAEWOO Lanos ТF 69 Y, державний номер НОМЕР_1, заподіяно шкоду на загальну суму 39 586 грн. 15 коп., відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 1250X26 від 03.08.2007 р. 13.07.2007 року, згідно до п.6.2.4. Договору страхування він протягом двох робочих днів повідомив страховика про настання страхового випадку та вчасно подав заяву з описом обставин страхового випадку та документи, що підтверджують його настання. Але до цього часу відповідач у порушення своїх зобов'язань за Договором не виконав. Відповідач письмово відмовив йому у виплаті страхового відшкодування. У зв'язку з чим, позивач, просить стягнути з відповідача страхове відшкодування та пеню за просрочку виконання зобов'язання.
16.03.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог в частині стягнення пені. В обґрунтування зазначив, що пеня ним розраховувалась на момент подачі позову, а відповідно до ст.992 ЦК України, пеня нараховується за кожний день прострочення виконання зобов'язання.
03.08.2009 року позивачем доповнено позовні вимоги, а саме позовні вимоги доповнено вимогами про визнання п. 7.2 Договору добровільного страхування автотранспорту № 224/28/10 від 05.12.2006 року.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні свої уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити поданий ним позов, надав суду пояснення аналогічні обставинам викладеним ним у позовній заяві.
В судовому засіданні представник відповідача - Луганської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» надав суду письмові заперечення на позовні вимоги ОСОБА_1, просив суд відмовити йому в задоволенні позову через його необґрунтованість. Не оспорюючи фактичні обставини викладені ОСОБА_1 в поданому позові - щодо наявності договірних відносин між позивачем та відповідачем, факту укладення Договору добровільного страхування автотранспорту між сторонами по справі, факту настання страхового випадку в період дії договору страхування, а також факту невиконання своїх зобов'язань з виплати страхового відшкодування за згаданим Договором, представник відповідача вважає позов ОСОБА_1 необґрунтованим у зв'язку з: зазначенням у договорі страхування вигодонабувачем ВАТ КБ «Надра» через наявність договірних відносин з кредитування між ВАТ КБ «Надра» і ОСОБА_1; п.7.2. згаданого Договору страхування відповідно до якого сума страхового відшкодування ВАТ КБ «Надра» у разі страхового випадку не може перевищувати суми заборгованості ОСОБА_1; а також у зв'язку з погашенням ОСОБА_1 кредиту та відсутністю заборгованості у ВАТ КБ «Надра».
Суд, вислухав пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Як встановлено судом, 05 грудня 2006 р. між ним та відповідачем було укладено Договір страхування наземного транспорту № 224\28\10 (а.с.11-20). Об'єктом страхування за договором являються майнові інтереси ОСОБА_1, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем DAEWOO Lanos ТF 69 Y, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, вартістю 47 935 грн., який належить позивачу на праві власності відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВВС № 019196, виданого 05 грудня 2006 року РЕВ МРВ ДАІ м. Алчевськ (а.с.10).
Відповідно до умов вищевказаного договору страховик взяв на себе зобов'язання здійснити страхове відшкодування у разі настання страхового випадку. Згідно п. 3.1.1. Договору страховим випадком є пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
11 липня 2007 року на перехресті вулиць Калініна та Фрунзе у м. Алчевську Луганської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля належного ОСОБА_1, внаслідок якого автомобілю ОСОБА_1 DAEWOO Lanos ТF 69 Y, державний номер НОМЕР_1, заподіяні механічні ушкодження (а.с.9).
Відповідно до ст.22.1 Закону України №1961 від 1.07.2004 року з наступними змінами «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - «при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи». Згідно ст.9.1. та 9.2. зазначеного Закону 9.1. обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого. У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратний ліміт відповідальності страховика, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.
Відповідно до ст.32.2 Закону України №1961 від 1.07.2004 року з наступними змінами «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Відповідно до ст.12.1 Закону України №1961 від 1.07.2004 року з наступними змінами «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Відповідно до ст.28 зазначеного Закону України, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Згідно висновку атотоварознавчого дослідження №1250/26 від 03.08.2007 року: сума матеріального збитку завданого власнику автомобіля DAEWOO Lanos ТF 69 Y, державний номер НОМЕР_1, визначається ринковою вартістю пошкодженого автомобіля 47371,04 грн.; а вартість відновлюваного ремонту автомобіля DAEWOO Lanos ТF 69 Y, державний номер НОМЕР_1 після ДТП становить - 39586,15 грн. (а.с.21-36). Зазначений документ приймається судом до уваги як висновок фахівця. Підстав ставити під сумнів зазначений висновок суд не вбачає.
13.07.2007 року, згідно до п.6.2.4. Договору страхування ОСОБА_1 протягом двох робочих днів повідомив страховика про настання страхового випадку та вчасно подав заяву з описом обставин страхового випадку та документи, що підтверджують його настання.
Відповідач письмово відмовив ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування (а.с.37, 38). У цьому листі (вих..№777/95 від 17.08.2007 р.) Відповідач не оспорюючи фактичні обставини щодо наявності договірних відносин між позивачем та відповідачем, не оспорюючи факту укладення Договору добровільного страхування автотранспорту між ними, не оспорюючи факту настання страхового випадку в період дії договору страхування, а також факту невиконання своїх зобов'язань з виплати страхового відшкодування за згаданим Договором, зазначив як підстави своєї відмови наступне: у договорі страхування вигодонабувачем зазначено ВАТ КБ «Надра» через наявність договірних відносин з кредитування між ВАТ КБ «Надра» і ОСОБА_1; згідно до п.7.2. згаданого Договору страхування сума страхового відшкодування ВАТ КБ «Надра» у разі страхового випадку не може перевищувати суми заборгованості ОСОБА_1 за договором кредиту; у зв'язку з погашенням ОСОБА_1 кредиту та відсутністю заборгованості у ВАТ КБ «Надра»; на наявність заяви ОСОБА_1 якою він підтвердив що максимальна сума виплат не перевищує суму його заборгованості перед ВАТ КБ «Надра», що відповідає умовам Договору страхування (а.с.37, 38).
Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до Договору страхування наземного транспорту № 224\28\10 від 05 грудня 2006 року сторонами договору є - ВАТ «Українська страхова компанія «Гарант-АВТО» (або - Страховик) та ОСОБА_1 (або - Страхувальник). ВАТ КБ «Надра» відповідно до згаданого договору є Вигодонабувачем, а також що договір укладено на користь останнього (а.с.11).
Відповідно до Витягу з протоколу №29 позачергових Загальних Зборів акціонерів ВАТ «Українська страхова компанія «Гарант-АВТО» від 10.11-04.12.2006 року назву товариства вирішено змінити на - ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (а.с.70).
Відповідно до ч.2 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись передбаченим Договором або Законом іншим видом виконання зобов'язання, окрім передбачених у ч.1 ст.546 ЦК України.
Сторонами не заперечується наявність договірних відносин (тобто договору кредиту), та кредитних зобов'язань ОСОБА_1 перед ВАТ КБ «Надра», на момент укладення згаданого Договору страхування.
Тому, суд доходить висновку що зазначення ВАТ КБ «Надра» у якості Вигодонабувача за Договором страхування та передбачення цим Договором умов отримання ВАТ КБ «Надра» (у разі настання страхового випадку) страхового відшкодування лише у сумі що не перевищує суму заборгованості ОСОБА_1 (тобто сторони у Договорі Страхування) перед ВАТ КБ «Надра», є передбаченим Договором видом виконання зобов'язання ОСОБА_1 перед ВАТ КБ «Надра», але лише на суму залишку за цим зобов'язанням.
Згідно Довідки Філії ВАТ Комерційного банку «Надра» в особі Алчевського відділення Луганського регіонального управління (вих.. №23/07 від 23.07.2007 року) ОСОБА_1 погасив заборгованість за кредитним договором ПК 340/06-01 від 06.12.2006 р. на придбання автомобіля DAEWOO Lanos ТF 69 Y, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску (а.с.7).
Заява ОСОБА_1 на страхування належного йому автомобіля (а.с.69), на яку посилається Відповідач у своїх запереченнях не датована, тому суд не може визначити її належність до укладення Договору Страхування №224\28\10 від 05 грудня 2006 р.
Відповідно до п.2.1 Договору страхування №224\28\10 від 05 грудня 2006 р. об'єктом страхування є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, що належить Страхувальнику, а саме: автомобіля DAEWOO Lanos ТF 69 Y, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску.
Відповідно до п.3.1, пп.3.1.1. Договору страхування №224\28\10 від 05 грудня 2006 р., Страховик бере на себе зобов'язання за умовами цього Договору відшкодовувати Страхувальнику прямі збитки, що виникли внаслідок: 3.1.1. Пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
На підставі згаданих пунктів Договору страхування №224\28\10 від 05 грудня 2006 р. суд й доходить висновку, що оскільки у ОСОБА_1 відсутні майнові зобов'язання перед ВАТ КБ «Надра» за кредитним договором, то він як Страхувальник та сторона Договору добровільного страхування є єдиною особою на страхове відшкодування за страховим випадком -ДТП що сталося 11 липня 2007 року.
Відповідно до п. 7. 16 Договору страхування у разі знищення транспортного засобу (коли розмір збитку перевищує 75% страхової суми), страховик виплачує страхове відшкодування у розмірі всієї страхової суми за вирахуванням безумовної франшизи і залишкової вартості транспортного засобу. Безумовна франшиза у даному випадку, згідно п. 4.8.2. складає 2% страхової суми, тобто 958 грн. 70 коп. Залишкова вартість автомобіля, відповідно з висновком техніко-автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 1250\26 від 03.08.2007 р., становить 8 348 грн. 85 коп. (47 935 грн. \вартість автомобіля - 39 586 грн. 15 коп. /вартість відновлювального ремонту ). Виходячи з цього, сума страхової виплати становить 38 627 грн. 45 коп.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач порушив свої зобов'язання за Договором та зазначена сума 39586,15 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача як сума страхового відшкодування.
Добровільно відшкодовувати зазначену суму страхового відшкодування відповідач відмовляється.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти. користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом. Громадяни України для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності, відповідно до Закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Також, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за час прострочення виконання Відповідачем зобов'язання виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 992 ЦК України та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» за прострочення виконання зобов'язань з виплати страхового відшкодування відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Оскільки Відповідач своєчасно не сплатив позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 38 627 грн. 45 коп., з відповідача підлягає стягненню також й сума пені у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Позивачем розраховано розмір пені з дня настання страхового випадку, тобто з 03.08.2007 р. й до 15.03.09р., що дорівнює 549 дням. Таким чином, розмір пені за прострочення страхової виплати відповідачем складає 21206грн. 47 коп., виходячи з розрахунку: 38 грн. 63 коп. \сума платежу за кожний день прострочення платежу х (549+42) днів.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а отже такими що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 3, 21, 41 Конституції України, ст.ст. 979 - 992 ЦК України, ст.ст. 20, 26 Закону України „Про страхування", ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", умов договору страхування наземного транспорту № 224\28\10 від 05 грудня 2006 року, й керуючись ст. 6, 10, 11, 15, 26, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 217, 218, 223 ЦПК України, суд
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Луганської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» про стягнення страхового відшкодування та пені, задовольнити.
Визнати недійсним п. 7.2 Договору добровільного страхування автотранспорту № 224/28/10 від 05.12.2006 року.
Стягнути з ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 38 627 (тридцять вісім тисяч шістьсот двадцять сім) грн. 45 коп.
Стягнути з ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по виплаті страхового відшкодування у розмірі 22 828 (двадцять дві тисячі вісімсот двадцять вісім) грн. 93 коп.
Стягнути з ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» на користь ОСОБА_1 судові витрати - державне мито в розмірі 402 грн. 50 коп.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до апеляційного суду Луганській області через Ленінський місцевий суд м. Луганську протягом десяти днів від дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: Кравченко Н.О.