61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
04 лютого 2010 р. Справа № 2-а-113/09/2010
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Зеленського В.В.
за участю секретаря судового засідання Житєньової Н. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області на постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 04.08.2009р. по справі № 2-а-113/09/2010
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання діяльності відповідача незаконною та призначення та виплату пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю в розмірах, встановлених законом та стягнення заборгованості,
05.03.2009 року ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом доУправління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд :
-визнати діяльність відповідача незаконною та винною;
-зобов'язати відповідача провести з 01.12.2007 року перерахунок та виплату позивачу заборгованості з державної пенсії в мінімальному об'ємі у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно із законодавства визначеного розміру мінімальної пенсії за віком;
-зобов'язати відповідача після здійснення відповідного перерахунку та виплати заборгованості з належних позивачу пенсійних виплат у необхідних розмірах призначити до виплати позивачу у законодавчо встановлених розмірах державну пенсію в мінімальному об'ємі у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно із законодавчого розміру мінімальної пенсії за віком
Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 04.08.2009 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області протиправною та зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплату заборгованості з державної пенсії по третій групі інвалідності ОСОБА_1, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком із розміру, виходячи із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, починаючи за період з 01.12.2007 року по 31.12.2007 року включно, а також 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
В іншій частині позову - відмовлено.
Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття судом рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області та отримує пенсію як інвалід 3 групи по захворюванню, повязаному з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраджали в наслідок Чорнобильської катастрофи".
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з приписів ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008, яким визнано неконституційним положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо внесення змін до ст.ст. 50, 54 зазначеного Закону.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини четвертої статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, і зокрема інвалідам IІІ групи - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Статтю 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доповнено частиною третьою згідно із Законом України від 05.10.2006 р. N 231-V.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить захистити його порушене право саме з 01.12.2007 року.
При цьому колегія суддів зазначає, що з 01.12.2007 року по 31.12.2007 року підстави для невиплати позивачеві державної та додаткової пенсій у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" були відсутні, зміни у зазначені статті не вносились, а тому колегія суддів дійшла висновку щодо необґрунтованої відмови відповідача у здійсненні перерахунку пенсії за зазначений період.
Натомість з 01.01.2008 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статті 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Також Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни внесені Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку щодо обов'язку Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року нараховувати та сплачувати позивачу пенсію у відповідності до статей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності положень Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ці норми втратили чинність та не підлягали застосуванню.
З 01.01.2008 року по 21.05.2008 року ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" діяли у редакції Закону України “Про Держаний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Таким чином, пенсійні органи, здійснивши у зазначений період, виплату пенсії у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік, діяли правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначено чинним законодавством України.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року відповідач не мав повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах 50 відсотків мінімальної пенсії за віком та не нижче 6 мінімальних пенсії за віком, оскільки протягом цього часу положення базових законів не діяли.
Застосування законодавства України у такий спосіб, ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, наведених в мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 року №4-зп, який у п.3 зазначив наступне: “Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо покладення на пенсійні органи обов'язку щодо здійснення перерахунку пенсії у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року.
При цьому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в огляду на наступне.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При вирішенні спору суд першої інстанції, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, обґрунтовано визнав, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.
Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 04.08.2009р. по справі № 2-а-113/09/2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя < підпис > Катунов В.В.
Судді < підпис >
< підпис > Дюкарєва С.В. Зеленський В.В.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 09.02.2010 р.