Справа № 22ц-2972 2010 р. Головуючий у 1 інстанції Марущак Н.М.
Категорія 57 Доповідач Антоненко В.І.
2 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - судді Антоненко В.І.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Поліщука М.А.,
при секретарі Бобко О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області на постанову Ставищенського районного суду Київської області від 13 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області про зобов»язання провести перерахунок пенсії.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів
У липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про перерахунок раніше призначеної державної та додаткової пенсії, виплата яких передбачена ст..ст. 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, що діяла станом на час звернення до суду (далі Закон №796). Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов»язаного з впливом аварії на ЧАЕС, та одержує державну та додаткову пенсію, виплата яких передбачена ст..ст. 50, 54 Закону №796. Оскільки відповідач виплачує йому вказану пенсію у значно меншому розмірі, ніж передбачено вказаним законом, та відмовляється провести відповідний перерахунок пенсії, просив суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов»язати його здійснити відповідні перерахунки та виплати.
Постановою Ставищенського районного суду від 13 липня 2009 року позов задоволено. Зобов»язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу основної та додаткової пенсії відповідно до положень ст.. ст.. 54, 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 липня 2008 року по липень 2009 року з урахуванням фактично виплачених сум.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований і проживає у АДРЕСА_1, перебуває на обліку в УПФУ у Ставищенському районі Київської області та отримує пенсію по інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов»язаного із впливом Чорнобильської катастрофи.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд обгрунтовано виходив з положень ст. ст.. 49, ч.4 ст. 54, 50, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та прийшов до правильного висновку про те, що позивач відповідно до вказаних нормативно-правових актів має право на одержання державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком. При цьому суд обґрунтовано виходив із засад пріоритету законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що положення ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» щодо порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком не поширюються на спірні правовідносини, не заслуговують на увагу, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 вказаної статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених судом висновків не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області відхилити, а постанову Ставищенського районного суду від 13 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді: