Справа № 22ц-2825 2010 р. Головуючий у 1 інстанції Медвідь Н.О.
Категорія 57 Доповідач Антоненко В.І.
2 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - судді Антоненко В.І.,
суддів: Поліщука М.А., Матвієнко Ю.О.,
при секретарі Бобко О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області на постанову Макарівського районного суду Київської області від 6 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області про стягнення недоплаченої державної допомоги.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів
У серпні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила зобов»язати відповідача здійснити нарахування та виплату їй за період з 2006 року по 2008 рік щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Макарівського районного суду від 6 лютого 2010 року позов задоволено частково. Зобов»язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щомісячну соціальну допомогу відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з серпня по грудень 2008 року.
В апеляційній скарзі УПФУ у Макарівському районі Київської області просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
По справі встановлено, що позивачка перебуває на обліку в УПФУ у Макарівському районі Київської області, отримує пенсію за віком та має статус дитини війни. Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте така надбавка у 2008 році виплачувалась їй у значно меншому розмірі.
Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позову, суд обгрунтовано виходив із засад пріоритетності законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов»язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядались.
Інших доводів, які б спростовували зроблені судом висновки, в апеляційній скарзі не наведено.
Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області відхилити, а постанову Макарівського районного суду від 6 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді: