Справа № 22Ц-2361/2010 Головуючий в суді І інстанції Жарікова О.В.
Категорія 01, 57 Доповідач у суді 2 інстанції Сліпченко О.І.
27 квітня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Сліпченка О.І.,
суддів Корзаченко І.Ф., Мережко М.В.,
при секретарі Бистрій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 1 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області про зобов'язання проведення перерахунку доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю ,-
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
У грудні 2009 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовувала тим, що відповідач управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква в порушення ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не виплачує доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення.
Посилаючись на те, що зазначена доплата виплачується у розмірі меншому, ніж встановлений законодавством просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати останнього провести перерахунок та виплату додаткової пенсії , встановивши її на рівні однієї мінімальної заробітної плати встановленої законодавством за період починаючи з 01.01 2009 року по 31.12.2009 року.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 1 лютого 2010 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області просить скасувати вказану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії який перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області як непрацюючий пенсіонер, який проживає в зоні підвищеного радіоекологічного контролю.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106 місто Біла Церква віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що за змістом ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, зокрема, в зоні посиленого радіоекологічного контролю - в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Враховуючи принцип пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплати громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення, за основу їх нарахування береться мінімальна заробітна плата, тоді як Постановою № 836 істотно звужується обсяг встановлених законом прав позивача.
Крім того, правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначені Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-3.
Статтею 17 даного Закону до основних державних соціальних гарантій включаються мінімальний розмір пенсії за віком. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом і снування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Стаття 19 зазначає, що виключно законами України визначаються мінімальний розмір пенсії за віком.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку щодо задоволення вимог позивача.
Інших доводів, які спростовували б законність і обґрунтованість постановленого судом рішення апеляційна скарга в собі не містить.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте законне і обґрунтоване рішення, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області - відхилити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від від 1 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді:
27 квітня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Сліпченка О.І.,
суддів Корзаченко І.Ф., Мережко М.В.,
при секретарі Бистрій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 1 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області про зобов'язання проведення перерахунку доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю ,-
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Оскільки для виготовлення повного тексту судового рішення необхідних значний час, колегія суддів вважає за доцільне оголосити вступну та резолютивну частину.
На підставі наведеного та керуючись ст. 209 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області - відхилити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від від 1 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді: