Справа № 22Ц-2336/2010 Головуючий в суді І інстанції Линник В.Я.
Категорія 01, 57 Доповідач у суді 2 інстанції Сліпченко О.І.
27 квітня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Сліпченка О.І.,
суддів Корзаченко І.Ф., Мережко М.В.,
при секретарі Бистрій Г.В.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та стягнення недорахованих сум на оздоровлення,-
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
У січні 2010 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом, який обґрунтовувала тим, що є являється ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, а тому за правилами статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на щорічну допомогу на оздоровлення. Посилаючись на те, що відповідач порушує діюче законодавство та її права, просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати останьогоздійснити перерахунок та виплату недоотриманої компенсації на оздоровлення за 2008-2009 роки в сумі 6545 грн.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 11 лютого 2010 року позов задоволено частково. Визнано дії управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області щодо невиплати ОСОБА_3 щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2009 р. неправомірними.
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату щорічної соціальної допомоги на оздоровлення за 2009 рік ОСОБА_3 як учаснику ліквідації наслідив аварії на ЧАЕС 2-ї категорії в розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області просить скасувати вказану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд першої інстанції встановлено, що позивач є ліквідатором аварії на ЧАЕС (2-ї категорії) та відповідачем відмовлено в задоволенні його вимог.
Відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року передбачена щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема, учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідач при нарахуванні та сплаті щорічної грошової допомоги за вказані роки керувався положеннями постанови Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№562 від 12 липня 2005 року.
Разом з тим, відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлені у 2005 році постановою Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№562 від 12 липня 2005 року розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися тривалий час незмінними, в той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та законодавство щодо розміру мінімальної заробітної плати за відповідний рік, а не постанова Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№562 від 12 липня 2005 року , оскільки не проведення Кабінетом Міністрів України підвищення розмірів доплат, пенсій і компенсацій не може бути підставою для позбавлення громадян права на виплати в розмірах, що передбачені безпосередньо Законом.
Інших доводів, які спростовували б законність і обґрунтованість постановленого судом рішення апеляційна скарга в собі не містить.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте законне і обґрунтоване рішення, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області - відхилити.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді:
27 квітня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Сліпченка О.І.,
суддів Корзаченко І.Ф., Мережко М.В.,
при секретарі Бистрій Г.В.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та стягнення недорахованих сум на оздоровлення , -
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Оскільки для виготовлення повного тексту судового рішення необхідних значний час, колегія суддів вважає за доцільне оголосити вступну та резолютивну частину.
На підставі наведеного та керуючись ст. 209 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області - відхилити.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді: